Ухвала суду № 73066605, 02.03.2018, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/2312/17

Номер провадження 2-з/237/10/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.18 року м. Курахове

Мар’їнський районний суд Донецької області у складі суду:

головуючого – судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Мар’їнського районного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай).

Позовна заява мотивована тим, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну частку (пай) розміром 8,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, розташована на території Новоукраїнської сільської ради. Позивач вказує, що є спадкоємцем першої черги по праву представлення. Позивач у встановленому законом порядку звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову у зв’язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу.

Ухвалою суду від 02.06.2017 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 21.12.2017 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача – ОСОБА_5.

02.03.2018 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що відповідно до інформації міського управління у Мар’їнському районі та м. Вугледарі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_4 отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) по колишньому КСП «Пречистівське» серії ДН № 0189724, який зареєстрований 14.10.1996 р. № 5012, на загальну площу 8,16 умовних кадастрових гектарів.

На підставі рішення Мар’їнського районного суду від 06.02.2017 року № 237/5365/16-ц право на земельну частку (пай) визнано за ОСОБА_5, в порядку спадкування за законом.

З матеріалів справи вбачається, що на спірну земельну частку (пай) вже виготовлено відповідну технічну документацію із землеустрою та проведено державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку за співвідповідачем.

Заявник вказує, що приймаючи до уваги те, що у ОСОБА_5 виникли права володіння користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, доцільно до прийняття судовим рішенням законної сили, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборонити вчинення суб’єктами державної реєстрації прав дій, пов’язаних з державною реєстрацією прав щодо спірної земельної ділянки.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивачем не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.

Також, позивач не надала доказів на підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у зв'язку з чим не навела достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову.

Суд додатково звертає увагу, що відповідно до пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає дану заяву безпідставною та необґрунтованою, і приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Також, позивач в заяві просить відстрочити сплату судового зборудо ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своює ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Суд дійшов висновку про можливість відстрочити сплату судового збору до винесення судового рішення.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовити.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подану до суду заяви про забезпечення позову до винесення судового рішення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Донецької області. Учаснику справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Мар’їнський районний суд Донецької області.

Суддя С. М. Ліпчанський

02.03.18