Рішення № 73065592, 28.03.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5707/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

за участю секретаря Теліціної О.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними, зобов*язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Костянтинівського міського центру зайнятості, в якому зазначив, що перебуває на обліку як безробітний. 05 жовтня 2017 року повинен був відвідати центр зайнятості, але у зв*язку із загостренням хронічної хвороби цього дня відвідував центральну поліклініку МВС України, яка розташована в м.Київі. Напередодні поїздки в телефонному режимі йому повідомили про те, що після огляду та проведення обстежень його або в ургентному порядку покладуть на стаціонарне лікування до центрального шпиталю МВС в м.Київі, або призначать в плановому порядку операцію в лікувальному закладі за місцем проживання, з огляду на що він не придбав квиток на потяг в зворотному напрямку. 05 жовтня 2017 року повернутися до м.Костянтинівки можливості не мав, оскільки після проведення необхідних досліджень звільнився близько 18 години; на останній потяг, який відбував до м.Костянтинівка пільгових купейних місць, на користування яким він має право, не було. Найближчій потяг, в якому були пільгові нижні полиці в купейному вагоні, і на який він придбав квиток, був на 09 жовтня 2017 року. 10 жовтня 2017 року приїхав до м.Костянтинівка і цього ж дня з*явився до Костянтинівського міського центру зайнятості, де пред*явив оригінал медичної довідки та квитки. Згодом дізнався про те, що у зв*язку з тим, що він не відвідав центр зайнятості у встановлений день, йому не нарахували допомогу по безробіттю за 15 днів, що на думку позивача є незаконним з огляду на те, що він мав поважну причину невідвідування центру зайнятості, на підтвердження якої надав необхідні документи. Позивач просить визнати дії відповідача щодо невиплати допомоги по безробіттю за 15 днів незаконними та та зобов*язати виплатити допомогу по безробіттю на 15 днів.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та зазначив, що він як інвалід армії 2 групи має відповідні пільги, а за станом здоров*я - певні рекомендації, тому враховуючи відсутність пільгових квитків на потяг прямуванням Киіїв-Костянтинівка, не міг дістатись до м.Костянтинівка раніше ніж 10 жовтня 2017 року. Завчасно попереджав заступника начальника Костянтинівського міського центру зайнятості про те, що 05 жовтня 2017 року не зможе відвідати установу у зв*язку з перебуванням в іншому місті. 10 жовтня 2017 року приїхав до м.Костянтинівка і цього ж дня відвідав центр зайнятості населення. Щодо позовних вимог зазначив, що формулюючи їх, мав на увазі саме Костянтинівський міський центр зайнятості, а не його посадових осіб.

Представник Костянтинівського міського центру зайнятості ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 05 жовтня 2017 року ОСОБА_1 центр зайнятості у погоджений час не відвідав. 10 жовтня 2017 року ОСОБА_1 надав довідку центральної поліклініки МВС України міста Київа від 05 жовтня 2017 року про відвідування лікувального закладу цього дня. Документ, який підтверджує поважні причини невідвідування центру зайнятості 06 жовтня та 09 жовтня 2017 року позивач не надав, у зв*язку з чим 06 жовтня 2017 року було прийнято рішення про скорочення ОСОБА_1 допомоги по безробіттю строком на 15 календарних днів – з 05 жовтня 2017 року 2017 року по 19 жовтня 2017 року. Визнала, що позивач попереджав уповноважених осіб центру зайнятості про неможливість з*явитись 05 жовтня 2017 року, але законодавством не передбачено перенесення днів явок до центру.

В судове засідання 28 березня 2018 року сторони не з*явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

З*ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні факти на відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 (а.с.4) є інвалідом армії 2 групи, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.4).

Як вбачається з індивідуальної програми реабілітації інваліда (а.с.57-61), позивачу за станом здоров*я встановлено обмеження пересування та рекомендовано використовувати палиці.

Згідно персональної картки ОСОБА_1 перебуває на обліку в Костянтинівському міському центрі зайнятості (а.с.17).

Як вбачається з інформації про відвідування ОСОБА_1 Костянтинівського міського центру занятості, позивач 05 жовтня 2017 року до вказаної установи не з*явився, а відвідав її 10 жовтня 2017 року (а.с.18-19).

Відповідно до довідки Центральної поліклініки МВС України від 05 жовтня 2017 року № 81, розташованої в м.Київі, ОСОБА_1 цього дня був на прийомі у лікаря і йому рекомендоване оперативне лікування в плановому порядку (а.с.20,44).

Відповідно витягів з наказів про прийняті рішення по ОСОБА_1, з 18 липня 2017 року відповідно до наказу № НТ170718 останньому надано статус безробітного; відповідно до наказу від 25 липня 2017 року № НТ 170725 призначено допомогу по безробіттю; наказом № НТ171006 від 06 жовтня 2017 року скорочено виплату допомоги по безробіттю з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 2017 року (а.с.33-34).

Скорочення ОСОБА_1 виплати державної допомоги по безробіттю за 15 днів за період часу з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 207 року підтверджується також даними про виконані платежі (а.с.42-43).

Відповідно до копії квитка ОСОБА_1 10 жовтня 2017 року о 08 годині 12 хвилин поїздом Київ-Костянтинівка прибув до м.Костянтинівка (а.с.45) і як встановлено судом з досліджених доказів, цього ж дня з*явився до центру зайнятості. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 ч.2 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено право зареєстрованих безробітніх, зокрема, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Відповідно до ст.22 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними.

Пунктом 28 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 передбачено, що зареєстрований безробітний зобов’язаний відвідувати з метою пошуку підходящої роботи та отримання інших соціальних послуг центр зайнятості, в якому він зареєстрований, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, крім випадків, що сталися внаслідок надзвичайної ситуації, виникнення якої підтверджується на запит центру зайнятості відповідним органом згідно із законодавством, з пред’явленням паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу, та трудової книжки.

Зареєстровані безробітні, які з поважної причини не змогли звернутися до центру зайнятості у строк, установлений для відвідування, повинні відвідати центр зайнятості не пізніше, ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами. У разі коли такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, особа повинна звернутися до центру зайнятості у перший робочий день, що настає за ним.

Поважними причинами, наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.

Пунктом 5 ч.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню.

Підпунктом 1 пункту 4 розділу IV Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальноїполітики України від 15 червня 2015 року № 613 також передбачено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі недотримання письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, а саме: невідвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним час.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ст. 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки з досліджених доказів вбачається, що 05 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_3 не відвідав центр зайнятості з поважної причини, так як знаходився в лікувальній установі, розташованій в м.Київі і як вбачається з білету, повернувся до м.Костянтинівка 10 жовтня 2010 року та цього ж дня відвідав центр зайнятості, надавши документи на підтвердження поважності причин неявки.

Доводи позивача про неможливість раніше придбати білет у зворотньому напрямку з урахуванням того, що він є інвалідом 2 групи та має пільги та відповідні показання за станом здоров*я, відповідачем жодним чином не спростовані. До того ж суд зауважує, що 7 та 8 жовтня припали на вихідні дні – суботу та неділю, а 09 жовтня 2017 року позивачем було придбано білет і він поїхав до м.Костянтинівка.

Відповідачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій, зважаючи на що дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо невиплати позивачу допомоги по безробіттю за 15 днів - за період часу з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 2017 року є протиправними та відповідача слід зобов*язати сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачені суми допомоги по безробіттю на 15 днів за період часу з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 2017 року.

Надані представником відповідача акт № 2 від 10 січня 2018 року (а.с.35-36), трудовий договір від 06 липня 2016 року (а.с.38-39) та індивідуальні відомості про застраховану особу (а.с.40) не стосуються предмета доказування до дані справі.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла на момент звернення позивача із позовом, відповідач по справі був звільнений від сплати судового збору.

Пленумом ВАСУ від 23 січня 2015 року № 2 встановлено, що у разі звільнення відповідача від сплати судового збору, то й відповідно судовий збір з нього не стягується. Тобто в разі задоволення адміністративного позову повністю судовий збір з відповідача, звільненого від сплати судового збору, не стягується.

Приймаючи до уваги наведене відповідно до ст.139 КАС України судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі ст.ст.19,46 Конституції України, ст.44 Закону України «Про зайнятість населення», ст.22 ,31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»,Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної

політики України від 15 червня 2015 року № 613, Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, керуючись ст.ст.3,5,6,9,243,244,245,246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1) до Костянтинівського міського центру зайнятості (місцезнаходження 85110, Донецька область, м.Костянтинівка, пл.Перемоги, 8, ідентифікаційний код 23119554) про визнання дій протиправними, зобов*язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за 15 днів - за період часу з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 2017 року.

Зобов*язати Костянтинівський міський центр зайнятості сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачені суми допомоги по безробіттю на 15 днів за період часу з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення по справі виготовлений 30 березня 2018 року.

Суддя