Постанова № 73065573, 30.03.2018, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/317/18

Провадження № 3/364/86/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 р. суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов 16.03.2018 р. від Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі – Володарський РВ ДВС ГТУЮ в Київській області) з поданням про притягнення до адміністративної відповідальності від 15.03.2018 р. № 2354/15.5-20 та зі складеним згідно з вимогами статей 255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) протоколом про адміністративне правопорушення від 14.03.2018 р. № 51565343 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою старшого державного виконавця Володарського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області від 01.07.2016 р. відкрито виконавче провадження № 51565343 (далі – ВП № 51565343) за виконавчим листом № 2/364/138/16, виданим 14.06.2016 р. Володарським районним судом Київської області, про стягнення із ОСОБА_1 (особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) аліментів на користь ОСОБА_2 (стягувач) на утримання дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/3 частини її доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину, починаючи з 16.03.2016 р. і до досягнення дітьми повноліття. Проте під час примусового виконання цього виконавчого листа старшим державним виконавцем названого відділу державної виконавчої служби виявлено, що ОСОБА_1 вчинено несплату аліментів на утримання дітей згідно з рішенням суду, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, чим порушила вимоги статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 КУпАП. За станом на 01.03.2018 р. загальна заборгованість ОСОБА_1 зі сплати зазначених аліментів на двох неповнолітніх дітей склала 25 058,00 грн.

У судовому засіданні 29.03.2018 р. ОСОБА_1 не заперечувала наявності в неї зазначеної заборгованості, проте категорично зауважила, що не має бажання і наміру сплачувати аліменти своєму колишньому чоловікові ОСОБА_3 (стягувач), стверджує, що сама допомагає дітям шляхом придбання одягу, надання їм особисто коштів (суму не назвала). Крім того, зазначила, що зараз проходить стажування в кафе-ресторані «Чорна корова» в м. Біла Церква Київської області як повар, а з 01.04.2018 р. буде зарахована до штату з подальшим графіком роботи щоденно з 10:00 год. до 23:00 год. Проте жодних доказів суду з приводу наведених нею обставин не надала, відповідаючи на запитання суду, вказала, що жодних дій на врегулювання з боржником та/або державним виконавцем порядку (зміну порядку) сплати нею аліментів також не вчиняла, про встановлену законом відповідальності за невиконання рішень суду, а так само за ухилення від сплати має загальну обізнаність, хоча про запровадження адміністративної відповідальності не знала.

Представник Володарського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_5 у судовому засіданні надала пояснення щодо обставин здійснення ВП № 51565343, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та поданні державної виконавчої служби.

Стягувач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив викладені в протоколі обставини справи щодо несплати ОСОБА_1 аліментів на утримання їх дітей.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 р. у справі «ОСОБА_5 проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, не з’явився.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та інших учасників справи, дослідивши відомості, викладені в поданні про притягнення до адміністративної відповідальності, протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до нього матеріалах, суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вирішуючи справу, виходить з такого.

Диспозицією статті 183-1 КУпАП (набрала чинності з 06.02.2018 р.) передбачено адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання, зокрема, дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

За визначенням статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (частина друга статті 68 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, частин першої, другої статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. При цьому закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів, а закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Разом з тим, чинним законодавством України виділяються триваючи правопорушення.

Так, стаття 38 КУпАП, встановлюючи строки накладення адміністративного стягнення, визначає, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині третій цієї статті.

Розглядаючи дану справу щодо несплати ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, тобто щомісячних платежів, що стягуються з нею за рішенням Володарського районного суду Київської області від 12.05.2016 р. (справа № 364/299/16, провадження № 2/364/138/16), починаючи з 16.03.2016 р. і до досягнення дітьми повноліття, суд виходить з того, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 КУпАП, є триваючим.

Триваючими є правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку; початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином (лист Міністерства юстиції України від 02.08.2013 р. № 6802-0-4-13/11).

Отже, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває й надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). При цьому такі дії (бездіяльність) безперервно порушують закон протягом певного періоду часу. Такий протиправний стан продовжується значний час і весь цей час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків, зокрема невиконання рішення суду щодо сплати періодично (щомісячно) платежів на утримання дітей (аліменти).

Законом України від 07.12.2017 р. № 2234-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованість зі сплати аліментів» (набрав чинності з 06.02.2018 р.), доповнено КУпАП статтею 183-1, якою запроваджено адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового стягнення.

Згідно зі статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов’язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання; ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів (частина одинадцята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

З матеріалів справи та з пояснень, наданих учасниками справи в судовому засіданні, суду не надано відомостей про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, тому у суду відсутні будь-які перешкоди для вирішення питання про притягнення її до адміністративної відповідальності.

На підставі частини дванадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП, та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Враховуючи усе наведене вище, суд вважає, що у разі, якщо на момент набрання чинності згаданим вище Законом України від 07.12.2017 р. № 2234-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованість зі сплати аліментів», тобто за станом на 06.02.2018 р., в особи наявна заборгованість за несплату нею аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документу до примусового виконання, то така особа після набрання чинності цим Законом має вжити всіх необхідних заходів на погашення такої заборгованості, в іншому разі, тобто невжиття нею відповідних заходів з погашення заборгованості, то така особа підлягає адміністративній відповідальності за статтею 183-1 КУпАП.

Окрім наданих учасниками справи в судовому засіданні усних пояснень винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується наявними матеріалами справи, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема: обставинами, викладеними у цьому протоколі; копією виконавчого листа суду, виданого 14.06.2016 р. № 2/364/138/16; копією зави ОСОБА_2 (стягувача) до державної виконавчої служби від 14.06.2016 р.; копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2016 р.; копіями постанов старшого державного виконавця про примусовий привід ОСОБА_1 від 12.09.2016 р.; та від 22.09.2016 р.; копіями довідок Володарського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про неможливість виконання приводу ОСОБА_1 через відсутність її за місцем проживання; копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 11.01.2017 р.; копією інших матеріалів ВП № 51565343, в тому числі щодо неможливості стягнення на заробітну плату боржниці, оскільки вона працювала касиром в ТОВ «Форма» лише з 01.08.2017 р. до 05.01.2018 р., при цьому не повідомила ані роботодавця про необхідність перерахування з її заробітної палати аліментів на утримання дітей, ані державного виконавця про місце свого працевлаштування.

Також до протоколу додано розрахунок заборгованості по сплаті ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, з якого вбачається, що починаючи з 16.03.2016 р. (початок стягнення) нею не було сплачено жодного платежу за жоден місяць проведення стягнення. Відтак, за станом на 01.03.2018 р. склалася загальна заборгованість у розмірі 25 058,00 грн., що перевищує суму платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

У зв’язку з наведеним суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за статтею 183-1 КУпАП як несплата аліментів на утримання дитини.

Обставин, що обтяжують та/або пом’якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачених статтями 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Зважаючи на викладене та враховуючи особу правопорушника, її майновий стан, відсутність обтяжуючих і пом’якшуючої відповідальність обставини, суд дійшов до висновку, що на неї слід накласти єдине можливе адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті 183-1 КУпАП у виді виконання суспільно корисних робіт у мінімальному розмірі годин, зважаючи на те, що вона вперше притягається до відповідальності за дане правопорушення, а також беручи до уваги ймовірність її працевлаштування з 01.04.2018 р.

За вимогами статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 стягується також судовий збір на користь держави у розмірі 352 грн. 40 коп. (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись статтею 183-1 КУпАП та статтями 8-10, 31-1, 33-35, 38, 40-1, 213, 221, 251, 252, 276, 277, 283-285, 287, 294, 298-300, 325-1 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП.

Накласти на громадянку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт строком 120 (сто двадцять) годин.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп. на такий рахунок:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

код банку отримувача (МФО): 820019;

рахунок отримувача: 31215256700001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Після набрання цією постановою законної сили копію постанови направити до Володарського районного сектору з питань пробації ЦМУ ПВКПП в Київській області Міністерства юстиції – для виконання.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого для її оскарження.

Суддя Л.А. Макаренко

Постанова набрала законної сили з "_____" _____20__ року.

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.