Рішення № 73065209, 20.03.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1552/17

Провадження № 2-а/361/6/18

20.03.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Латенко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи: Броварська районна державна адміністрація Київської області, Броварська районна рада Київської області і Комунальний заклад Броварської районної ради «Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи: Броварська районна державна адміністрація Київської області, Броварська районна рада Київської області і Комунальний заклад Броварської районної ради «Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

установив:

В березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи: Броварська районна державна адміністрація Київської області, Броварська районна рада Київської області і Комунальний заклад Броварської районної ради «Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Позивач зазначала, що має статус внутрішньо переміщеної особи та є інвалідом 2 групи.

З 2014 року, в зв’язку з проведенням АТО в Луганській та Донецькій областях, вона разом з сестрою ОСОБА_2 (також інвалід 2 групи), мешкають у Броварському районі Київської області за адресою: смт. Велика Димерка, вул. Соборна, 97.

З 18 квітня 2016 року за місцем її мешкання створені умови неприйнятні для проживання. Власником приміщення відключено водопостачання, електроенергія, відсутнє газопостачання, тепло, без попереднього повідомлення наймачів. З цього часу вона мешкає у нелюдських умовах без води, без електроенергії, без опалення, в антисанітарних умовах, готування їжі здійснює на кострі, із-за відсутності води не миється, не приймає душ, не може прати речі.

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного депутатом Великодимерської селищной ради ОСОБА_3 від 26 жовтня 2016 року, температура повітря в кімнаті + 8 градусів, гаряча та холодна вода в приміщенні відсутні, освітлення відсутнє, вбиральні та душ закриті на ключ.

Відповідно до акту обстеження від 25.01.2017 р., температура повітря в її кімнаті мінус один градус. На поверсі туалети закриті на ключ, кухня забезпечена однією електроплитою, яка за відсутності електроенергії не працює.

Гуртожиток, в якому вона мешкає знаходиться у приватній власності фермерського господарства «Журавушка». Була заселена до цього гуртожитку державою на законних підставах зі згоди власника, в травні 2014 року. З цього часу вона постійно сплачує суми за проживання та комунальні послуги, які оголошує власник гуртожитку.

У 2015 році було сплачено державою власнику гуртожитку майже 700 000 грн., ОСОБА_4 міста Києва сплачено 300 000 грн.

Позивач неодноразово зверталась до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області з проханням вжити відповідні заходи.

Всі її звернення відповідач залишав без задоволення, відповіді давав не по суті спірних питань, або направляв їх до керівництва гуртожитка ФГ «Журавушка», в якому вона мешкає до цього часу залишаючись без опалення, світла, води.

Відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю Держави-учасниці визнають, що всі особи є рівними перед законом і за ним та мають право на рівний захист закону й на рівне користування ним без будь-якої дискримінації. Держави-учасниці забороняють будь-яку дискримінацію за ознакою інвалідності й гарантують особам з інвалідністю рівний та ефективний правовий захист від дискримінації на будь-якому ґрунті. Держави-учасниці визнають, що жінки з інвалідністю та дівчата з інвалідністю піддаються множинній дискримінації, й у цьому зв'язку уживають заходів для забезпечення повного та рівного здійснення ними всіх прав людини й основоположних свобод.

Позивач неодноразово зверталась до Великодимерської медичної амбулаторії ЗПСМ Броварського району Київської області, що стан її здоров'я погіршився, загострились хронічні захворювання, вона постійно хворіє. Проте, Великодимерська медична амбулаторія ЗПСМ Броварського району Київської області жодного разу не звернулася з повідомленням до органів місцевого самоврядування про жахливі, небезпечні умови проживання для її здоров'я і життя, що вона вважає порушенням Конституції та законодавства України.

Вважає, що бездіяльність органів місцевого самоврядування щодо не створення належних, безпечних умов для постійного чи тимчасового проживання та не надання у тимчасове користування їй як внутрішньо переміщеній особі, інваліду житла з комунальної власності або соціального житла, придатного для проживання є протиправної та такою, що суперечить діючому законодавству.

Посилаючись на викладене, просила суд визнати протиправною бездіяльність Великодимерської селищної ради Київської області щодо не створення належних, безпечних умов для її життя, здоров'я, не створення належних умов проживання за місцем її фактичного перебування, не надання у тимчасове користування їй, як внутрішньо переміщеній особі, інваліду 2 групи, житлового приміщення комунальної власності або соціального житла, придатного для проживання та зобов’язати Великодимерську селищну раду Київської області надати їй, як внутрішньо переміщеній особі, інваліду 2 групи, житлове приміщення з комунальної власності або соціальне житло для її подальшого проживання відповідно до законодавства, створити належні, безпечні умови для життя, здоров'я, проживання за місцем її фактичного перебування.

06 листопада 2017 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 також звернулася з позовом до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи: Броварська районна державна адміністрація Київської області, Броварська районна рада Київської області і Комунальний заклад Броварської районної ради «Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», в якому зазначала, що має статус внутрішньо переміщеної особи та є інвалідом 2 групи. З 2014 року, в зв’язку з проведенням АТО в Донецькій та Луганській областях, вона разом з сестрою позивачем ОСОБА_1 мешкають у Броварському районі Київської області, за адресою: смт. Велика Димерка, вул. Соборна, 97.

3 18.04.2016 р. за місцем її мешкання створені умови неприйнятні для проживання. Власником приміщення відключено водопостачання, електроенергія, відсутнє газопостачання, тепло, без попереднього повідомлення наймачів.

З цього часу вона мешкає у нелюдських умовах, без води, електроенергії, опалення, в антисанітарних умовах, готування їжі здійснюється на кострі, із-за відсутності води вона не миється, не приймає душ, не може прати речі.

Посилаючись на викладене, просила суд визнати бездіяльність Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області протиправною, яка полягає у не створення належних, безпечних умов для її життя, здоров'я, не створення належних умов проживання, не надання у тимчасове користуванні їй, як внутрішньо переміщеній особі, інваліду 2 групи, приміщення з комунальної власності, придатного до житла або соціального житла та зобов’язати Великодимерську селищну раду Броварського району Київської області надати їй, як внутрішньо переміщеній особі, інваліду 2 групи, приміщення з комунальної власності придатного до житла або соціальне житло для її подальшого проживання відповідно до законодавства України, утворити належні, безпечні умови для життя, здоров'я та проживання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні позовній заяві, просила суд про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача за первісним позовом та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позовні вимоги ні первісного позову, ні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, не визнали, заперечували проти їх задоволення в повному обсязі.

В судове засідання представник третьої особи за первісним позовом та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, Броварської районної державної адміністрації Київської області не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Направили до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення в повному обсязі (а.с.199, том І).

В судове засідання представник третьої особи за первісним позовом та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, Броварської районної ради Київської області не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Направили до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення в повному обсязі (а.с.249, том І).

В судове засідання представник третьої особи за первісним позовом та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, КЗ Броварської районної ради «Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Направили до суду заперечення проти позову, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.87-92, том ІІ).

В судовому засіданні третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 позовні вимоги за первісним позовом та позовом третьої особи підтримала, надала пояснення аналогічні позовним заявам, просила про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувають на обліку в управлінні соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації Київської області як внутрішньо переміщені особи, мають 2-гу групу інвалідності по загальному захворюванню, встановлену з 23 лютого 2017 року довічно (а.с.91-93, том І).

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. № 1706-VII (далі Закон 1706-VII) встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання (стаття 3 Закону № 1706-VII).

Згідно частини 1 статті 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщена особа має право, зокрема на забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено.

З травня 2014 року по теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкають за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Соборна, 97 кімната №№115,120 гуртожиток. Кімната являє собою приміщення загальною площею близько 30 кв.м. В кімнаті знаходяться меблі, необхідні для проживання. Санвузол та вода, як гаряча так і холодна, в кімнаті відсутні. Одна з вбиральнь, до якої вони мають доступ, знаходиться на вулиці за гуртожитком та становить собою цегляну споруду. Питною водою забезпечують себе самостійно, приносячи її з бювету, що розташований в центрі селища ОСОБА_7, також воду для вживання (питну) купують в магазині. Освітлення в кімнаті присутнє, опалення в кімнаті відсутнє. На поверсі туалети відкриті для користування, душові закриті на ключ в зв’язку з ремонтом. Кухня, якою вони користуються, знаходиться на першому поверсі гуртожитку, яка забезпечена електроплитою, яка по технічним причинам не працює. Їжу готують для себе в мультиварці. Холодна вода на кухні присутня. Холодильник на кухні присутній, але він не працює, що підтверджується актами обстеження соціально-побутових умов проживання від 26 жовтня 2016 року, 25 січня 2017 року, 07 листопада 2017 року (а.с.7-8, 9-10, том І, а.с.102-103, том ІІ).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, приміщення в якому мешкають ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Соборна, 97, перебуває у приватній власності Фермерського господарства «Журавушка» (а.с.133-150, том ІІ).

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання бездіяльності Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області протиправною, яка полягає у не створення належних, безпечних умов для її життя, здоров'я, не створення належних умов проживання в гуртожитку, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Соборна, 97, задоволенню не підлягають, оскільки даний гуртожиток є власністю Фермерського господарства «Журавушка».

Згідно листа №1076 від 07.11.2016 р., в селищі Велика Димерка Броварського району Київської області немає житла комунальної власності (а.с.12, том І).

Відповідно до частини 9 статті 11 Закону № 1706-VII, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень: інформують місцеві державні адміністрації про можливі місця і умови для тимчасового проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб, про стан інфраструктури, довкілля у таких місцях; надають у тимчасове безоплатне користування внутрішньо переміщеним особам з комунальної власності житлові приміщення, придатні для проживання (за умови оплати особою відповідно до законодавства вартості комунальних послуг); вирішують питання щодо набуття відповідно до законодавства внутрішньо переміщеними особами за місцем їх фактичного перебування прав на земельну ділянку із земель комунальної власності; сприяють за клопотанням внутрішньо переміщеної особи у переміщенні її рухомого майна для повернення на залишене місце проживання; забезпечують надання медичної допомоги в комунальних закладах охорони здоров'я з урахуванням відомостей про внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово проживають (перебувають) у відповідному населеному пункті; забезпечують влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади комунальної форми власності.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження в галузі житлово-комунального господарства належать до повноважень виконавчих комітетів сільських, селищних рад. Саме виконавчі комітети сільських, селищних рад здійснюють облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіляють та надають відповідно до законодавства житло, що належить до комунальної власності та надають відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатно або за доступну плату житло.

Згідно ст. 29 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм

Відповідно до п.30 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади є прийняття рішення сесією.

Вирішення питань щодо надання житлового приміщення з комунальної власності придатного для життя, належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_8 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13.

Разом з тим, суд вважає за можливе зобов'язати Великодимерську селищну раду Броварського району Київської області розглянути на найближчій черговій сесії питання щодо надання ОСОБА_2 Анатоліївніта ОСОБА_1, як внутрішньо переміщеним особам, інвалідам 2-ї групи житлове приміщення з комунальної власності або соціальне житло для їх подальшого проживання відповідно до чинного законодавства та з огляду на наступне.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

За таких обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Крім цього, на підставі ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 2, 6, 77, 78, 90, 139, 242, 243, 244, 245, 246, 257-263 КАС України, п. 10 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 р., суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області щодо не створення належних безпечних умов для проживання, здоров’я, не надання у тимчасове користування ОСОБА_1, як внутрішньо переміщеній особі, інваліду 2-ї групи житлового приміщення з комунальної власності або соціального житла, придатного для проживання.

Зобов’язати Великодимерську селищну раду Броварського району Київської області розглянути на найближчій черговій сесії питання щодо надання ОСОБА_1, як внутрішньо переміщеній особі, інваліду 2-ї групи житлове приміщення з комунальної власності або соціальне житло для її подальшого проживання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області щодо не створення належних безпечних умов для проживання, здоров’я, не надання у тимчасове користування ОСОБА_2, як внутрішньо переміщеній особі, інваліду 2-ї групи житлового приміщення з комунальної власності або соціального житла, придатного для проживання.

Зобов’язати Великодимерську селищну раду Броварського району Київської області розглянути на найближчій черговій сесії питання щодо надання ОСОБА_2, як внутрішньо переміщеній особі, інваліду 2-ї групи житлове приміщення з комунальної власності або соціальне житло для її подальшого проживання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області на користь Держави судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Сердинський