Ухвала суду № 73065052, 29.03.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/3221/18

Провадження № 1-кс/263/2024/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року місто Маріуполь Донецької області

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Диміч Т.М., за участю прокурора Ігнатолі Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого другого слідчого відідлу прокуратури Донецької області ОСОБА_3від 27.02.2018 року у кримінальному провадженні №42018000000000277 про закриття кримінального провадження,

В С ТА Н О В И В:

21 березня 2018 року на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову слідчого другого слідчого відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_3від 27.02.2018 року у кримінальному провадженні №42018000000000277 про закриття кримінального провадження. Вимоги скарги обгрунтовує наступним.

По-перше слідчий Сєров С. Невірно зазначив дати наказу №251 л/с від 25.11.2992, замість дати 25.11.2002 року. Також слідчий вказує з його слів, що в наказі зазначені дисциплінарні стягнення, на підставі яких був звільнений з роботи, хоча в наказі зазначена тільки дата звільнення з роботи -26.11.2002 року.

По-друге у сьомій частині постанови слідчого, зазначено, що під час слідчих дій ОСОБА_2 відмовився давати покази. В той час як слідчий відмовлявся взнавати його потерпілим у кримінальному провадженні №42016050000000487від 09.06.2016 за ознаками злочинів ч.2 ст. 367 та ч.1 ст. 172 КК України, мотивуючи тим, що проходить свідком у даній справі. Після чого неодноразово надавав заяви прокурору області ОСОБА_4 та генеральному прокурору Луценко Ю., з вимогами відсторонити слідчого Сєрова С. Крім того у своїх заявах на ім’я ОСОБА_5 обгрунтовував свій матеріальний позов на суму в мільйон гривень, та коли Генеральна прокуратура України давала на виконання такі заяви прокуратурі Донецької області , слідчий Сєров С зобов’язаний був знати про її позов.

По-третє у восьмій частині постанови від 27.02.2018 зазначено, що неможливо перевірити законність звільнення, оскільки усі особисті справи знаходяться на непідконтрольній території України, однак насправді усі особисті справи зберігались у відділі кадрів УВС м.Маріуполя (вул. Георгіївська, 63), а після пожежі перенесені в приміщення Жовтневого РВ м.Маріуполя.

По-четверте слідчий Сєров С. зазначає, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до органів прокуратури, що вказує ще раз про бездіяльність органів прокуратури. Надалі слідчий зазначає, що ОСОБА_2 звертався до судів різних інстанцій, але це не позбавляє права звертатися до органів держаної влади для захисту своїх Конституційних прав. Також зазначено те,що Оржонікідзевською прокуратурою м.Маріуполя була винесена постанова про відмову про порушення кримінального провадження, а прокуратурою №1 м.Маріуполя було винесено постанову від 04.04.2016 року про припинення розгляду його заяв по факту незаконного звільнення, що ще раз підтверджує небажання виконувати свої функціональні зобов’язання органами обласної прокуратури.

По-п’яте дисциплінарні стягнення №149 від 19.10.2001 року на момент його звільнення втратив свою юридичну силу (1 рік), №14 від 11.01.2002 року та №159 від 26.10.2002 року, всі ці накази свідчать про накладення дисциплінарних стягнень усьому особистому складу Орджонікідзевського РВ м.Маріуполя

По-шосте в третій частині оскаржуваної постанови слідчий Сєров С. вказує на те, що ОСОБА_2 не оскаржив прийняте ним рішення про закриття кримінального провадження, порушене 09.06.2011 року, однак ОСОБА_2 зазначає, що у порядку нагляду оскаржив прийняте рішення через Генеральну прокуратуру, а у подальшому своїм рішенням Печерський районний суд м.Києва, зобов’язав Генеральну прокуратуру порушити кримінальну справу.

ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, наполягав на їх задоволенні, зазначивши, що слідчий під час досудового розгляду нічого не зробив, не допитав його, як потерпілого. Посилання слідчого у постанові, що заявник відмовився давати свідчення не дійсні, оскільки як потерпілого заявника не допитано. Першу постанову про закриття кримінального провадження оскаржував до вищестоячого керівництва - Генеральної прокуратури України, у задоволенні скарги відмовлено. Слідчий повторно закрив кримінальне провадження. Під час проходження служби у МВС не мав жодного стягнення. Слідчий дає неправдиву інформацію, що особиста справа знаходиться у м.Донецьку, оскільки усі особисті справи працівників міліції зберігаються у ОСОБА_6 Також слідчий у постанові посилається на те, що його заяви неодноразово розглядалися місцевою прокуратурою, що неможливо, оскільки питання відносно працівників міліції повинні розглядатися лише обласною прокуратурою. Також слідчий невірно відобразив інформацію, наказ № 251 не фальсіфіковано, а наказ № 518 не містить причин звільнення. За цих обставин постанова слідчого підлягає скасуванню.

Прокурор Ігнатоля Д.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог скарги ОСОБА_2, просив відмовити у задоволенні вимог скарги, зазначивши, що за аналогічною заявою скаржника у 2016 році проводилося досудове розслідування, за наслідками якого прийнто рішення про закриття кримінального провадження від 07.10.2016 року, яке не скасовано та набрало чинності.

Враховуючи думку учасників справи, дослідивши доводи скарги, матеріали долучені до скарги, матеріали кримінального провадження №420180000000000277, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Так, 27.02.2018 року слідчим відділу управління прокуратури Донецької області ОСОБА_3 винесено постанову про закриття кримінального провадження №420180000000002177 від 09.02.2018 року у зв’язку із відсутністю події злочину, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України. Постанова слідчого мотивована тим, що другим слідчим відділом прокуратури Донецької області проведено слідство у кримінальному провадженні №42016050000000487 від 09.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч.2, ст. 172 ч.1 КК України, під час якого перевірялась наявність службового підроблення в діях працівників МВС України під час прийняття рішення про його звільнення. За наслідками розслідування було прийнято рішення про закриття кримінального провадження. В теперішній час це рішення не скасовано. Слідчий зазначає, що ОСОБА_2 протягом 2002-2016 років неодноразово звертався до органів прокуратури та Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області з приводу щодо службового підроблення з боку працівників МВС України під час прийняття рішення про звільнення, а саме 17.07.2007, 02.09.2007, 21.08.2007, 14.09.2007, 27.09.2007, 16.10.2007, 23.10.2007, 03.11.2007, 05.11.2007, 08.11.2007,15.11.2008, 25.06.2008, 26.06.2008, 03.07.2008, 20.08.2008, 12.10.2008, 19.11.2008, 09.04.2009, 118.12.2010, 12.03.2012, 27.04.2012, 30.01.2013, 12.03.2013, 23.03.2013, 17.10.2014, 10.12.2014, 03.03.2015, 14.04.2015, 11.12.2015, 07.03.2016, 30.03.2016.

Відповідно досліджених матеріалів, доданих до скарги та з урахуванням постанови слідчого від 27.02.2018 слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області про закриття кримінального провадження №42018000000000277 від 09.02.2018, слідчим суддею встановлено наступне.

Відповідно постанови старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_3 від 07.10.2016 року про закриття кримінального провадження №42016050000000487, до прокуратури Донецької області з Жовтневого районного суду надійшла ухвала відповідно до якої прокуратуру області зобов’язано внести відомості до ЄРДР за №42016050000000487 за зверненням ОСОБА_2 щодо неправомірних дій працівників УМВС України в Донецькій області під час його звільнення у 2002 році за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України. 16.02.2016 за цим фактом внесено відомості до ЄРДР за №42016050000000810 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України. В цей день зазначені провадження об’єднані та об’єднаному провадженню присвоєно №42016050000000487.

Тобто за аналогічними вимогами ОСОБА_2 щодо його незаконного звільнення вже звертався до органів прокуратури, досудове слідство вже проводилось та прийняте рішення старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_3 від 07.10.2016 року про закриття кримінального провадження №42016050000000487 у зв'язку із відсутністю події злочину не скасовано.

В судовому засіданні скаржник зазначив, що ним оскаржувалося попереднє рішення про закриття кримічнального провадження до Гененральної прокуратури України та йому було відмовлено.

До того ж ОСОБА_2 потягом 2002-2016 років неодноразово звертався до органів прокуратури та Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області з приводу незаконного звільнення з органів внутрішніх справ, мається також рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька за скаргою ОСОБА_2 на наказ №518 від 22.11.2002 року про звільнення, яким скаргу ОСОБА_7 залишено без розгляду, у зв’язку з тим, що заявником без поважних причин пропущено двомісячний строк звернення до суду за захистом порушених прав, передбачених вимогами ст.248-5 ЦПК України, яке залишено без змін апеляційною та касаційною інстанцією.

З урахуванням вище зазначеного, слідчий суддя приходить до висновку, що старшим слідчим другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_3 обґрунтовано винесено постанову 27.02.2018 про закриття кримінального провадження №42018000000000277 від 09.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, тому скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 110, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого другого слідчого відідлу прокуратури Донецької області ОСОБА_3від 27.02.2018 року у кримінальному провадженні №42018000000000277 про закриття кримінального провадження- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з дня отримання її копії .

Слідчий суддя Т.І.Скрипниченко