Ухвала суду № 73063005, 07.03.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3695/17

Провадження № 4-с/185/34/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Палюх Т.Д., за участю секретаря судового засідання Чернишової К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» на дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві, заінтересована особа: ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

22 січня 2018 року згідно із відбитком штемпеля на конверті поштового відправлення ПАТ «КБ «Південкомбанк» звернулося до суду зі скаргою на дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві, в якій просить:скасувати рішення старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 у вигляді Повідомлення від 11.12.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язати Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві відкрити виконавче провадження зі сплатою авансовою внеску станом на дату платежу, а саме на 28.11.2017р., відносно боржника ОСОБА_2 на виконання виконавчого листа по справі № 6-378/09 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_2) на користь Відкритого акціонерного Товариства Комерційний банк «Південкомбанк» в особі Київської філії Відкритого Акціонерного Товариства Комерційного банку «Південкомбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «КБ «Південкомбанк» 6 000,00 доларів США - заборгованості за кредитом, 1 002,95 доларів США - заборгованості за простроченими і несплаченими відсотками за користування кредитом, 135,83 доларів США - 3% річних, нарахованих на суму боргу по кредиту та процентах, 17 635,62 грн. - пені в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми кредиту та процентів за кожен день прострочення, суми третейського збору в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Скарга мотивована тим, що 08.12.2017 року до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві була подана заява № 09/1492 про відкриття виконавчого провадження по боржнику - ОСОБА_4 та заява № 09/1491 про відкриття виконавчого провадження по боржнику - ОСОБА_2, до вказаних заяв були додані оригінали платіжних доручень про сплату авансового внеску на суму 4177,96 грн кожна.

13.12.2017 року на підставі заяви № 09/1492 про відкриття виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_4, старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5 було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 55344675 .

11.12.2017 року на підставі заяви № 09/1491 щодо боржника ОСОБА_2, старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, яке скаржником отримано 05.01.2018 засобами поштового зв’язку.

Підставою повернення вказаного виконавчого документу стягувачу став п.2 ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», та неповна сплата авансового внеску. Сума, що підлягає стягненню, становить 210169,07 грн, з якої авансовий внесок у розмірі 2% становить 4203,38 грн, а надано квитанцію на суму 4177,96 грн.

Скаржник вважає, що він, як стягувач, в повному обсязі оплатив авансовий внесок, а посилання старшого державного виконавця Деснянського РВ ДВС міста ОСОБА_1 ГТУЮ у місті Києві на п.2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» як на підставу направлення стягувачу повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання є необґрунтованим та незаконним.

Учасники справи в судове засідання не з’явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Представник скаржника просив задовольнити скаргу, представник суб’єкта оскарження просив відмовити у задоволенні скарги, посилався на письмові заперечення, у яких зазначив, що сума авансового внеску, на його думку, становить не 4177,96грн., які сплачені стягувачем, а 4203,38грн.. Боржник ОСОБА_2 жодної позиції щодо скарги не висловила.

Дослідивши матеріали, перевіривши їх доказами, суд доходить наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи те, що представник скаржника 05.01.2018 отримав повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.12.2017 (а.с. 7,8), а звернувся до суду відповідно до відбитку штемпеля на конверті поштового відправлення 22.01.2018 (а.с. 23), суд встановив, що представник стягувача звернувся до суду у межах строку, передбаченого законом.

08.12.2017 ПАТ «КБ «Південкомбанк» звернулося до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_2. До заяви був доданий дублікат виконавчого листа №6-378/09 від 23.10.2009 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_2) на користь Відкритого акціонерного Товариства Комерційний банк «Південкомбанк» в особі Київської філії Відкритого Акціонерного Товариства Комерційного банку «Південкомбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «КБ «Південкомбанк»: 6 000,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 1 002,95 доларів США - заборгованість за простроченими і несплаченими відсотками за користування кредитом, 135,83 доларів США - 3% річних, нарахованих на суму боргу по кредиту та процентах, 17 635,62 грн. - пені в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми кредиту та процентів за кожен день прострочення, суму третейського збору в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок(а.с. 13-14).

11.12.2017 року на підставі заяви № 09/1491 щодо боржника ОСОБА_2, старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання(а.с.5-6).

Відповідно до вказаного повідомлення зазначено, що стягувачем надано сплату авансового внеску в неповному розмірі, оскільки сума яка підлягає стягненню становить 210169,07 грн з якої 2% авансового внеску становить 4203,38 грн, в матеріалах виконавчого провадження надана квитанція в сумі у розмірі 4177,96 грн., керуючись п. 2 частини третьої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» повертається виконавчий документ без прийняття до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із п. 8 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим.

Враховуючи те, що державним виконавцем при винесенні повідомлення від 11.12.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання вказано підставу такого повернення п.2 ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», суд доходить висновку, що вказане рішення прийняте безпідставно, оскільки вказана підстава належить до компетенції приватних виконавців, а не державних виконавців.

Згідно із ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Законодавством чітко не врегульовано порядок авансування витрат виконавчого провадження, коли стягненню підлягають кошти в іноземній валюті, а саме: авансовий внесок слід розраховувати від суми боргу на день звернення до виконавчої служби чи до приватного виконавця чи на день сплати такого авансового внеску до установи банку. Тому суд доходить висновку про необхідність застосування аналогії закону.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Так відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Враховуючи наведені норми, суд доходить висновку, що судовий збір та витрати виконавчого провадження, зокрема, авансовий внесок стягувача, є подібними за своєю правовою природою та змістом, тому для врегулювання спірного питання щодо справляння авансового внеску стягувача при визначенні заборгованості у валюті слід застосовувати абз. 2, 3 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Тобто, при визначенні розміру авансового внеску за вимогами, які визначені в іноземній валюті, слід вираховувати із заборгованості вираженої у національній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати, а тому державний виконавець при визначенні розміру заборгованості в національній валюті за курсом НБУ та відповідно авансового внеску на день звернення до ДВС 08.12.2017 діяв не в межах своїх повноважень.

З огляду на те, що скаржник заявив вимогу щодо зобов’язання органу ДВС відкрити виконавче провадження щодо всіх боржників у цілому, а не щодо ОСОБА_2, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Згідно із ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст. 450,451 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити частково.

Скасувати рішення старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 у вигляді Повідомлення від 11.12.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов'язати Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві відкрити виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_2 зі сплатою авансовою внеску станом на дату платежу, а саме на 28.11.2017р., на виконання виконавчого листа по справі № 6-378/09 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_2) на користь Відкритого акціонерного Товариства Комерційний банк «Південкомбанк» в особі Київської філії Відкритого Акціонерного Товариства Комерційного банку «Південкомбанк», правонаступником якого єпублічне акціонерне товариство «КБ «Південкомбанк»: 6 000,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 1 002,95 доларів США - заборгованість за простроченими і несплаченими відсотками за користування кредитом, 135,83 доларів США - 3% річних, нарахованих на суму боргу по кредиту та процентах, 17 635,62 грн. - пені в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми кредиту та процентів за кожен день прострочення, суму третейського збору в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

В іншій частині відмовити.

Про виконання ухвали повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя Т. Д. Палюх