Рішення № 73062968, 30.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4765/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Левчук О.А., судді Бутенка А.В., судді Свиди Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 12 червня 2017 року №548 “Про проведення перевірки Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря”.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12 червня 2017 року Державна екологічна інспекція України прийняла наказ №548 «Про проведення перевірки Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря», який було підписано в.о. голови Державної екологічної інспекції України ОСОБА_2. Підставою для прийняття оспорюваного наказу №548, як вбачається з наказу, слугувало Положення про Державну екологічну інспекцію України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275, а метою прийняття наказу є здійснення належного контролю за діяльністю Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря. Наказом №548 «Про проведення перевірки Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря» було наказано, серед іншого, провести перевірку організації та забезпечення виконання покладених завдань на Держекоінспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря за листопад-грудень 2016 року та січень-травень 2017 року; затверджено склад комісії з перевірки організації та забезпечення виконання покладених завдань на Держекоінспекцію Північно-Західного регіону Чорного мор; комісії провести у термін з 14 по 23 червня 2017 року перевірку організації та забезпечення виконання покладених завдань на Держекоінспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря відповідно до переліку питань. Перелік питань для перевірки організації та забезпечення виконання покладених завдань на Держекоінспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря та склад комісії з перевірки організації та забезпечення виконання покладених завдань на Держекоінспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря наведено у додатку до наказу №548. У подальшому, наказом Державної екологічної інспекції України № 557 від 19.06.2017 «Про внесення змін до наказу Держекоінспекції від 12.06.2017 року № 548» було внесено зміни до оскаржуваного наказу №548, а саме у пункті 1 слова «та січня – травня 2017 року» змінити словами «та з початку 2017 до завершення перевірки», у пункті 3 термін проведення перевірки організації та забезпечення виконання покладених завдань на Держекоінспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря змінено «з 14 до 30 червня 2017 року». Наказ Державної екологічної інспекції України №548 від 12 червня 2017 року «Про проведення перевірки Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря», з урахуванням наказу Державної екологічної інспекції України №557 від 19.06.2017 року «Про внесення змін до наказу Держекоінспекції від 12.06.2017 року №548» є протиправним і підлягає скасуванню.

Так, позивач вказує, що у законодавчо визначеному переліку не міститься повноважень керівника Держекоінспекції України щодо прийняття наказів про проведення перевірки територіальних органів та в апріорі передбачено бути не може, оскільки пунктом 16 частини 2 статті 18 Закону № 3166 саме до повноважень міністра у відносинах з центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується через міністра належить право прийняття рішення щодо проведення перевірки діяльності центрального органу виконавчої влади та його територіальних органів.

Також, пунктом 6.4. Розділу 6 Порядку взаємодії передбачено, що Мінприроди розробляє план проведення перевірок центральних органів виконавчої влади, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та подає його на затвердження Міністру, а вже пунком 6.5 встановлено, що Мінприроди письмово повідомляє центральні органи виконавчої влади, його територіальні органи, підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління, про проведення планової перевірки за десять днів до дати початку проведення. До листа додається копія наказу Мінприроди із зазначенням мети перевірки, посадових осіб, уповноважених на проведення перевірки, дати початку її проведення та плану перевірки. Вичерпний перелік підстав, за яких може проводитись позапланова перевірка без попереднього повідомлення центральних органів виконавчої влади, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади визначено пунктом 6.6. Порядку взаємодії. Системний аналіз приписів Порядку взаємодії черговий раз свідчить, що повноваження щодо прийняття рішення про проведення перевірки належить міністру Мінприроди.

Крім того, позивач зазначає, що необхідною умовою признання планової перевірки є дотримання періодичності, для певного виду перевірки, а для позапланові перевірки наявність однієї з підстав, указаних у пункті 3 Рекомендацій. Проте спірний наказ відповідача не відповідає змісту вказаних Рекомендацій. У оскаржуваному наказі № 548 відсутній вид перевірки, яка мала бути проведена, а також не визначено підставу згідно чинного законодавства, яка слугувала призначенню перевірки. Підстави призначення та вид перевірки не були доведені до начальника територіального органу в якому проводилась перевірка і в порядку визначеному пунктом 12 Рекомендацій. Разом з цим, перевірка призначена поза строками, визначеними у пункті 10 Рекомендацій, оскільки термін проведення перевірки продовжено на строк більше 10 робочих днів. Окрім того, продовження терміну перевірки на строк більше 10 робочих днів приписами Рекомендацій не передбачено.

За наведених обставин, позивач вважає, що наказ Державної екологічної інспекції України № 548 прийнято без дотримання вимог чинного законодавства України, зокрема рішення прийнято грубим порушенням вимог норм чинного законодавства, що регулюють порядок призначення та проведення перевірок територіальних органів та з перевищенням повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством України.

Представником відповідача до суду надано відзив на позову заяву, у якому зазначено що Державна екологічна інспекція України заперечує проти позову в повному обсязі, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування відзиву представник вказує, що відповідно до пункту 7 Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. У відповідності до пункту 5 Положення Держекоінспекція з метою організації своєї діяльності, зокрема, надає територіальним органам методичну і практичну допомогу, проводить перевірки їх діяльності. У відповідності до пунктів 1, 3 Положення про Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 № 136, що діяв на день видання наказу та проведення перевірки, Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території. Рішенням розширеного засідання колегії від 01.06.2017 № 2/1 (ОСОБА_1 був присутній) визнано незадовільною організацію роботи Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря за перший квартал 2017 року. Зі звітної інформації, яка надається територіальними органами до Держекоінспекції щомісяця, встановлено, що покращення роботи не спостерігається і в квітні-травні 2017 року. Тому, Держекоінспекцією, реалізуючи функції відомчого контролю за діяльністю підпорядкованого територіального органу, видано наказ від 12.06.2017 №548 «Про проведення перевірки Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря» та на виконання якого проведено перевірку організації та забезпечення виконання покладених на Держекоінспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря завдань у 2016 році та І півріччі 2017 року.

Стосовно порушення Державною екологічною інспекцією України Рекомендацій щодо строків проведення перевірки, зазначення виду заходу, представник відповідача зазначив, що наказом Державної екологічної інспекції України від 25.05.2017 № 525 прийнято - вважати таким, що втратив чинність наказ від 13.12.2013 № 212 «Про затвердження Рекомендацій щодо здійснення контролю діяльності територіальних органів Держекоінспекції України». Тому на момент видання наказу та проведення перевірки Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Рекомендації були не чинні.

Також представник вказує, що перевірялася діяльність інспекції, а не особисто ОСОБА_1 За організацію діяльності інспекції відповідає керівник державного органу.

У відповідності до пункту 10.1. Положення про Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 № 136, начальник Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря очолює Держекоінспекцію, здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності. Про складання Акту ОСОБА_1 було повідомлено та направлено доручення від 28.07.2017 № 1-8-4502 (що додається) про прибуття ОСОБА_1, як керівника інспекції, до Держекоінчспекції для ознайомлення з Актом. Але ОСОБА_1 не прибув за дорученням, тому Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря ознайомлено з Актом в особі в.о. начальника інспекції ОСОБА_3 До Акту ОСОБА_1 зобов'язувався надати заперечення, які станом на сьогоднішній день до Держекоінспекції не надходили.

Крім того, відповідач зазначає, що перевірка проводилась з питань організації та забезпечення виконання покладених завдань саме на Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря та не порушує особисті інтереси чи права ОСОБА_1, наказ Держекоінспекції від 12.06.2017 № 548 не порушує вимоги чинного законодавства та будь-яких особистих прав чи законних інтересів ОСОБА_1, як фізичної особи. Результатом видання наказу № 548 є правовідносини Держекоінспекції з її територіальним органом на момент здійснення перевірки діяльності підпорядкованого органу, а не конкретної посадової особи.

Від представника Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря письмових пояснень на позовну заяву та відзив на позовну заяву до суду не надходило.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2017 року відкрито провадження по даній справі та розпочато підготовку справи до судового розгляду.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2017 року залучено до участі у справі Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2017 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 07 листопада 2017 року на 16:00 год.

07 листопада 2017 року за клопотанням представника позивача, відповідно до п.4 ч.2 ст.156 КАС України провадження по справі було зупинено до 28 листопада 2017 року до 14:30 год.

В судовому засіданні 28 листопада 2017 року визнано неявку позивача без поважних причин та зупинено провадження до 14 грудня 2017 року до 12:15 год.

14 грудня 2017 року в судовому засіданні задоволено клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, надано час представнику відповідача для надання доказів по справі та відповідно до п.4 ч.2 ст.156 КАС України зупинено провадження по справі до 17 січня 2018 року до 15:30 год.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017 року, ухвалою суду від 17 січня 2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, надав час представникам сторін для подачі заяв по суті та призначив підготовче засідання на 12 лютого 2018 року на 15:30 год.

12 лютого 2018 року в судовому засіданні долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 181 КАС України відкладено підготовче засідання на 28 лютого 2018 року на 15:00 год.

Ухвалою суду від 28 лютого 2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 15 березня 2018 року на 15:00 год.

15 березня 2018 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

01 червня 2017 року на розширеному засіданні колегії Державної екологічної інспекції України, з питання 1 «Про реалізація основних завдань Держекоінспекцією та її територіальними органами у І кварталі 2017 року» прийнято рішення № 2/1, згідно якого, крім іншого, п. 2.1 визнано за результатами роботи у І кварталі 2017 року незадовільною організацію роботи Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (ОСОБА_1В.) в частині здійснення державного нагляду (контролю) на підконтрольній території у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; п. 3 начальнику Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (ОСОБА_1В.) надати письмові пояснення щодо незадовільної та недостатньої, відповідно, організації роботи у І кварталі 2017 року, термін до 08 червня 2017 року; п. 4 дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Держекоінспекції порушити дисциплінарне провадження стосовно начальника Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов’язків, термін до 12 червня 2017 року (а.с. 85-87).

12 червня 2017 року Державною екологічною інспекцією України, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 та з метою належного контролю за діяльністю Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, прийнято наказ №548 (а.с. 9).

Наказом № 548 від 12 червня 2017 року визначено - провести перевірку організації та забезпечення виконання покладених обов’язків на Держекоінспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря завдань за листопад-грудень 2016 року та січень-травень 2017 року; комісії провести у термін з 14 по 23 червня 2017 року перевірку організації та забезпечення виконання покладених на Держекоінспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря завдань відповідно до переліку питань, що додаються.

19 червня 2017 року Державною екологічною інспекцією України винесено наказ №557, яким внесено зміни до наказу Державної екологічної інспекції України від 12 червня 2017 року № 548 «Про проведення перевірки Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря», а саме: у пункті 1 слова «та січень-травень 2017 року» замінено словами «та з початку 2017 року до завершення перевірки»; у пункті 3 слова «у термін з 14 по 23 червня 2017 року» замінено словами «у термін з 14 по 30 червня 2017 року» (а.с. 13).

За результатами перевірки організації та забезпечення виконання покладених на Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря завдань складено акт від 14-30 червня 2017 року, примірник якого отримано в.о. начальника Держекоінспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря ОСОБА_3 (а.с. 83-84).

28.07.2017 року на імя начальника Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря ОСОБА_1 направлено доручення №1-8-4502 щодо розробки та затвердження Плану заходів по усуненню виявлених порушень та доручено надати його до Державної екологічної інспекції України до 15 серпня 2017 року (а.с. 89).

Так, згідно пункту 1 Положення про Державну екологічну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 2 ч. 4 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Згідно п. 4 ч. 5, п. 4 ч. 6 Положення Держекоінспекція з метою організації своєї діяльності, крім іншого надає територіальним органам методичну і практичну допомогу, проводить перевірки їх діяльності. Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право скликати наради, утворювати комісії, робочі та експертні групи проводити відповідно до законодавства наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції.

Відповідно до п. 3, 21, 22, 23, 24 ч. 12 Положення № 275, Голова Держекоінспекції, крім іншого, організовує та контролює в межах повноважень, передбачених законом, виконання в апараті Держекоінспекції, її територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінприроди з питань, що належать до компетенції Держекоінспекції; утворює комісії, робочі та експертні групи; скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції; підписує накази Держекоінспекції; дає у межах повноважень, передбачених законом, обов’язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держекоінспекції та її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, доручення.

Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря, затверджену Наказом Державної екологічної інспекції України від 12 грудня 2011 року №136 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, доводи позивача про те, що у законодавчо визначеному переліку не містить повноважень керівника Держекоінспекції України щодо прийняття наказів про проведення перевірки територіальних органів та повноваження щодо прийняття рішення про проведення перевірки належить Міністру Мінприроди, колегія суддів вважає помилковими і безпідставними, оскільки Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади та відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами вимог законодавства в частині здійснення делегованих їм повноважень, надає територіальним органам методичну і практичну допомогу, проводить перевірки їх діяльності, а Голова, як безпосередній керівник, здійснює керівництво її діяльністю та діяльності територіальних органів, в тому числі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, а тому наказ Державної екологічної інспекціії України, підписаний Головою, може бути підставою для призначення та проведення перевірки територіальних органів, які діють у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковуються.

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи позивача, щодо того, що спірний наказ відповідача не відповідає змісту Рекомендацій, так як в наказі про проведення перевірки не вказано вид перевірки, яка мала бути проведена, не визначено підставу згідно чинного законодавства, яка слугувала призначенню перевірки, підстави не були доведені до начальника територіального органу в якому проводилась перевірка, а сама перевірка призначена поза строками, визначеними у пункті 10 Рекомендацій, оскільки наказом Державної екологічної інспекції України № 525 від 25 травня 2017 року визнано таким, що втратив чинність наказ Державної екологічної інспекції України від 13.12.2013 № 212 «Про затвердження Рекомендацій щодо здійснення контролю за діяльністю територіальних органів Держекоінспекції України» та станом на дату видачі оскаржуваного наказу інших Рекомендацій не затверджувалось.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Таким чином, дія Рекомендацій щодо здійснення контролю за діяльністю територіальних органів Держекоінспекції України, затверджених Наказом Держекоінспекції України від 13.12.2013 № 212, який втратив чинність згідно наказу Держекоінспекції України від 25 травня 2017 року № 525, не може поширюватися на правовідносини, які виникли після втрати чинності вказаних Рекомендацій.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що Державною екологічною інспекцією України наказ від 12 червня 2017 року №548 “Про проведення перевірки Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря” видано у межах покладених на неї повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Позивач, ОСОБА_1 звертаючись до суду щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 12 червня 2017 року № 548 «Про проведення перевірки Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря», вказав, що наказ порушує його права як фізичної особи, оскільки проведення вказаної перевірки стало підставою для відкриття відносно нього дисциплінарних проваджень, що унеможливлює подальше несення державної служби.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином, адміністративний позов подається особою для відновлення її прав, свобод та інтересів, а обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Разом з тим, позивачем не доведено, яким чином наказ Державної екологічної інспекції України від 12 червня 2017 року № 548 «Про проведення перевірки Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря» порушує його права та інтереси. Крім того, ОСОБА_1 суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що задоволення заявлених позовних вимог в подальшому відновить його права, свободи та інтереси як фізичної особи, а наведені ним обставини стосуються реалізації повноважень Держекоінспекції при зайняті посади начальника під час виконання покладених на неї завдань.

Відповідно до ч. 1, 2. ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, ч. 9 ст. 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 12 червня 2017 року №548 “Про проведення перевірки Держекоінспекції Північно-Західного регіону Чорного моря”, - в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Левчук

Суддя А.В. Бутенко

Суддя Л.І. Свида

.