Рішення № 73062694, 19.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2018 р. № 814/2850/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:ОСОБА_1, пров. Південний, 4, смт. Єланець, Миколаївська область, 55500, вул. Соборна, 148 г, кв. 22, смт. Єланець, Миколаївська область, 55500 до відповідача:Управління служби безпеки України в Миколаївській області, вул. Спаська, 40, м. Миколаїв,54001 про:визнання протиправним та скасування розпорядження від 10.11.2017 № 110 Д,

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Служби безпеки України в Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) від 10.11.20917 № 110Д «Про скасування допуску до державної таємниці» (надалі – Розпорядження).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що вона з 05.05.2016 працює на посаді голови Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області (надалі – РДА), та їй було надано допуск до державної таємниці. За отриманою позивачем у листопаді 2017 року від Миколаївської обласної державної адміністрації інформацією, Розпорядженням відповідач скасував допуск позивача до державної таємниці. За твердженнями ОСОБА_1, Управління при виданні Розпорядження не дотрималося вимог Закону України від 21.01.1994 № 3855-ХІІ «Про державну таємницю» та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (надалі – Порядок). Оскільки наслідком скасування допуску працівника до державної таємниці (якщо виконання покладених на такого працівника обов’язків вимагає доступу до державної таємниці), в силу пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, може бути розірвання трудового договору, ОСОБА_1 зазначила, що Розпорядження порушує її права та законні інтереси.

У відзиві на позовну заяву Управління вказало на достатність фактичних та правових підстав для видання Розпорядження та на безпідставність доводів ОСОБА_1 про порушення процедури скасування допуску до державної таємниці.

01.02.2018 позивач подала суду відповідь на відзив відповідача, а 22.02.2018 відповідач подав суду заперечення на відповідь (арк. спр. 115-18, 128-134 відповідно).

Ухвалою від 19.12.2017 суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення доказів (арк. спр. 18-19).

Ухвалою від 27.12.2017 суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову (арк. спр. 43-44).

Ухвалою від 26.01.2018 суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову (арк. спр. 111-112).

В судовому засіданні ОСОБА_1 і її представник вимоги позову підтримали, представник Управління просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Розпорядженням Управління від 15.06.2016 № 61Д «Про надання допуску до державної таємниці» (арк. спр. 60) ОСОБА_1 було надано допуск до державної таємниці.

10.07.2017 позивач (як голова РДА), в зв’язку із закінченням терміну дії раніше наданого дозволу, звернулася до відповідача із заявкою (вих. № 43 дск) про надання дозволу РДА на провадження діяльності, пов’язаною з державною таємницею (арк. спр. 61-62).

На підставі вказаної заявки, спеціальна експертна комісія Управління у серпні 2017 провела спеціальну експертизу наявності в РДА умов, необхідних для провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею. Результати експертизи були оформлені актом від 18.08.2017 (надалі – Акт, арк. спр. 67-78).

Згідно з висновками Акта:

РДА було відмовлено в наданні спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаною з державною таємницею, у зв’язку із відсутністю умов для провадження такої діяльності;

було рекомендовано, з метою встановлення винних у порушеннях законодавства у сфері охорони державної таємниці, призначити службове розслідування;

з урахуванням рекомендацій, наданих комісією, керівництво установи було зобов’язано вжити заходів щодо усунення виявлених в ході перевірки порушень і недоліків;

відповідно до статті 37 Закону, керівництво установи було зобов’язано письмово повідомити Управління про вжиті заходи у місячний термін з часу отримання Акту;

було запропоновано, відповідно до статті 20 Закону, після усунення недоліків повторно направити до Управління заявку для отримання спеціального дозволу.

З Актом відповідач ОСОБА_1 не ознайомив.

10.11.2017 начальник Управління затвердив складений посадовими особами Управління «ВИСНОВОК про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці» (надалі – Висновок, арк. спр. 135-137). Зміст Висновку полягає у відображенні порушень, що були зафіксовані Актом. Крім того, у Висновку, з посиланням на статті 23, 26 Закону, Управління вказало про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці.

Підставою для скасування позивачу допуску до державної таємниці у Розпорядженні відповідач вказав виявлення обставин, передбачених пунктом 3 частини другої статті 23 та частиною 26 Закону.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Як вказано у частині шостій статті 5 Закону, забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов’язана з державною таємницею, покладається на керівників таких органів.

Відповідно до статті 39 Закону, посадові особи, винні у невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці (а саме про це вказано відносно позивача у Висновку), несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Матеріалами справи факт притягнення ОСОБА_1 (як голови РДА) до відповідальності за подібну бездіяльність не підтверджений.

Згідно з частиною п’ятою статті 37 Закону, Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов’язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Метою такого контролю зокрема є виявлення недоліків і порушень режиму секретності, встановлення їх причин, вжиття необхідних заходів, спрямованих на усунення порушень та недоліків.

Проте, як вказано вище, з не повідомлених суду причин, відповідач не ознайомив ОСОБА_1 (як керівника державного органу) з результатами перевірки стану охорони державної таємниці, чим позбавив позивача можливості усунути виявлені у серпні 2017 року порушення та недоліки.

Порівняння інформації, що викладена в Акті та у Висновку, свідчить про те, що за період з серпня по листопад 2017 року інших (крім вказаних в Акті) порушень (недоліків) виявлено не було.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону, скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України зокрема у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв’язку з якою йому було надано допуск.

Як вказано вище, розпорядження було видано у зв’язку з невиконанням громадянином (ОСОБА_1М.) обов’язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена (пункт 3 частини другої статті 23 Закону).

Згідно з Актом, спеціальна комісія дійшла висновку про те, що в РДА не створено умов для провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею. Підставою для такого висновку стали, в тому числі, обставини, що виникли та були виявлені до призначення позивача головою РДА (2013 та 2014 роки). Крім того, в Акті не вказано про те, що саме ОСОБА_1 не виконала обов’язок громадянина щодо збереження державної таємниці (пункт 3 частини другої статті 23 Закону).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно скасував ОСОБА_1 допуск до державної таємниці, наявність якого є необхідною умовою для перебування її на посаді голови РДА.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (пров. Південний, 4, смт. Єланець, Миколаївська область, 55500, вул. Соборна, 148 г, кв. 22, смт. Єланець, Миколаївська область, 55500, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління служби безпеки України в Миколаївській обл. (вул. Спаська, 40, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 20001639) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 10.11.2017 № 110 Д «Про скасування допуску до державної таємниці».

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління служби безпеки України в Миколаївській області (вул. Спаська, 40, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 20001639) на користь ОСОБА_1 (пров. Південний, 4, смт. Єланець, Миколаївська область, 55500, вул. Соборна, 148 г, кв. 22, смт. Єланець, Миколаївська область, 55500, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 640 грн., сплачений платіжною квитанцією від 14.12.2017 № 0.0.915589359.1.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна

Дата підписання та оформлення

рішення суддею 30 березня 2018 року