Рішення № 73062620, 26.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 р. № 814/1673/16 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54001

до відповідача:Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

про:визнання неправомірними дії, визнання неправомірним та скасування наказів від 08.11.2010р. №133,від 05.11.2010р. № 745, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивча) звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі - відповідач 1), Миколаївського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі - відповідач 2) про визнання неправомірними дії, визнання неправомірним та скасування наказів від 08.11.2010р. №133,від 05.11.2010р. № 745, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.01.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011 року, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.08.2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.01.2011 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, справа 814/1673/16 передана на розгляд судді Марича Є.В. Ухвалою від 23.08.2016 провадження у справі № 14/1673/16 відкрито та призначено судове засідання.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 року позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції - для продовження розгляду.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, справа 814/1673/16 передана на розгляд судді Устинову І.А. Ухвалою суду від 25.10.2017 року справу призначено до розгляду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обгрутовано тим, що позивач не перебував на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння. відповідачем цей факт не доведений, а відтак вважає, що його звільнення було незаконним. Крім того, позивач вважає, що має право на виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.11.2010 року по 18.06.2012 року, з 04.07.2012 по 15.08.2012 року згідно чинного законодавства України. Позивач розраховує середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 07.12.2010 року по 31.01.2018 року, про що зазначає в розрахунку, що міститься в матеріалах справи (арк. справи 134-135).

Відповідач у запереченнях проти позову зазначив, що на його думку факт знаходження позивача в стані алкогольного сп'яніння на робочому місці знайшов своє підтвердження, а дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби є співмірними тяжкості дисциплінарного проступку. Відповідач вважає, що розрахунок грошового утримання наданий позивачем, є невірним, оскільки позивач не врахувавперіод його прцевлаштування з 19.06.2012 по 03.07.2012, з 16.08.2012 по 30.04.2014, з 01.10.2014 по 08.04.2015, з 18.09.2015 по 01.09.2016, з 30.03.2017 по теперішній час. В задоволенні позовних вимог просив суд відмовити повністю.

Сторони надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов вимновку про наступне.

Наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 05.11.2010 року № 745 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.

Наказом в.о. начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 08.11.2010 року № 133 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів Міністерства внутрішніх справ України в запас Збройних сил на підставі пункту є" ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності був висновок служюової перевірки, затверджений 28.10.2010 року, відповідно до якого 27.10.2010 року о 22:00год. до чергової частини районного відділу з метою перевірки несення служби під час добового чергування слідчо-оперативної групи прбули спвробітники відділу внутрішньої безпеки. У ході перевірки було виявлено запах спиртнго від помічника відповідального СОГ РВ ОСОБА_1, після проведення огляду службового кабінету виявлено та вилучено порожні пляшки з-під горілки, коньяку, пива. Також, під чс перевірки виявлено. що ОСОБА_1 не розписався у книзі нарядів та проведення інструктажів незважаючи на неодноразові нагадування, у журналі здачі під охорону режимних приміщень не здаються під охорону 9 кабінетів. ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичне обстеження на факт вживання спиртних напоїв, від проходження якого він відмовивя у звязку з релігійними принципами. У звязку з цим за безвідповідальне ставлення до виконання службових обовязків та грубе порушення вимог наказів Міністерства внутрішніх справ України та управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області вирішено питання клопотати перед керівництвом про звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України "Про міліцію", Законом України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 1 Дициплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дициплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 12 Дициплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено види дисциплінарних стягнень, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.

Статтею 14 вищезазначеного статуту передбачено, що з метою зясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальнийького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня повердінк особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що у зв'язку з побоюванням у необ'єктивності проведення медичного огляду на стан сп'яніння 27.10.2010 року через поведінку співробітників відділу внутрішньої безпеки, він відмовився від такого обстеження. 28.10.2010 року ОСОБА_1 самостійно пройшов хімічно-токсикологічне дослідження, в результаті якого етиловий спирт у крові не виявлено. Також судово-медичним експертом зроблено дослідження даних медичної картки та медичного аналізу крові, в результаті якого в 22:00-23:00 год. 27.10.2010 року ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно ч.15 ст.14 Дициплінарного статуту органів внутрішніх справ України звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Виходячи з матеріалів справи, слід врахувати, що позивач не знаходився в стані алкогольного сп'яніння, а застосування відповідачем такого виду дисциплінарного впливу як звільнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу, при застосуванні якого слід враховувати й інші фактори, такі як дисциплінарні стягнення, відношення до служби, заохочення або нагороди при проходженні служби.

Відповідач при новому розгляді справи жодаткових доказів скоєння позивачем дисциплінарного проступку не надав, крім тих, що знаходяться в матеріалах справи і яким вже була надана оцінка рішеннямВищого Адміністративного Суду України.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування наказу про звільнення позивача з займаної посади є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо нарахування та виплат за час вимушеного прогулу позивачу, слід зазначити наступне.

Згідно довідки про грошове утримання, ОСОБА_1 у вересні-жовтні 2010 року відпрацював 61 робочий день, за які йому було нараховано дохід у розмірі 5502,20 грн., тобто середньоденне грошове забезпечення складає 90 грн. 20 коп. (5502,20:61= 90.20).

За період з 08.11.2010 - 31.12.2010 року (включно) кількість робочих днів позивача складає - 40, а сума середнього заробіку становить - 3608,00грн.; з 01.01.2011 - 31.12.2011 року (включно) кількість робочих днів позивача складає - 250, а сума середнього заробіку становить - 22550,00грн.; з 01.01.2012 - 18.06.2012 року (включно) кількість робочих днів позивача складає - 113, а сума середнього заробіку становить - 10192,60грн.; з 04.07.2012- 15.08.2012року (включно) кількість робочих днів позивача складає - 31, а сума середнього заробіку становить - 2796,20грн.

За час вимушеного прогулу за період з 08.11.2010 по 18.06.2012 (40+250+113 днів х 90.2) = 36 350,6 грн.

За час вимушеного прогулу за період з 08.11.2010 по 18.06.2012, з 04.07.2012 по 15.08.2012 (40+250+113+ 31 днів х 90.2) = 39 146, 8 грн.

У періоди з 19.06.2012 – 03.07.2012 був працевлаштований ТОВ «Українська дистрибуційна компанія»; з 16.08.2012 – 30.04.2012 - ТОВ «Профі»; з 01.10.2014- 08.04.2015 ТОВ "Юг-Картон; з 18.09.2015-01.09.2016 - ТОВ "САВ Дістрібьюшин"; з 30.03.2017 року й по теперішній час працює в ТОВ "САВ Дістрібьюшин".

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці").

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок).

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Так, згідно з абзацом "з" пункту 1 Порядку цей Порядок застосовується і у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно п.п. "в" п. 4 Порядку визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових).

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54001 ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ) задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області зі звільнення ОСОБА_1 за ст.64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

3. Визнати протиправними та скасувати Накази УМВС України в Миколаївській області № 745 від 05.11.2010 року та № 133 о/с від 08.11.20101 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за ст.64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

4. Поновити ОСОБА_1 на роботі в УМВС України в Миколаївській області на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського РВ УМВС в Миколаївській області з дня звільнення - 08.11.2010 року.

5. Зобов'язати Управління УМВС в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2010 року по час поновлення на роботі.

6. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 в УМВС України в Миколаївській області на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області та стягнення середнього заробітку за один місяць.

7. В решті позову відмовити.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 ) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,Миколаїв,54001 ) судовий збір в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.). сплачений квитанцією № 90 від 07.12.2010 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов