Рішення № 73062573, 30.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2018 р. № 814/2729/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54028

до відповідача:Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Велика Морська, 41, м. Миколаїв, 54030

про:стягнення коштів в сумі 8858,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача недоплаченої суддівської винагороди у розмірі 8858,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не врахував при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу наданих позивачу відпусток заборгованість із середнього заробітку, що призвело до недоплати належної йому суддівської винагороди за час відпусток в розмірі 8858,69, виходячи з розрахунку 51409,46 грн./354 дні*61 календарний день щорічної відпустки.

Відповідач позовні вимоги не визнає, про що виклав у відзиві на позовні заяву. У відзиві відповідач свою позицію обґрунтував тим, що п. 2 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України визначено принцип збалансованості Державного бюджету України. Конституційний Суд України в рішенні від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012 зазначив, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. Відповідно до ст. 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затверджених відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Згідно ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Позивач надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів ч. 9 ст. 205 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Частиною 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 2010 р. визначено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, вона застосовується в розмірі 1600 грн. Крім того, ДСА України листом від 09.02.2017 р. № 11-1025/17 роз'яснено територіальним управлінням та місцевим загальним судам порядок виплати посадових окладів суддям. Таким чином, у червні 2017 р. суддям місцевих загальних судів Миколаївської області, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, відповідно до штатних розписів встановлено посадові оклади у розмірі 16000 грн. Відтак, відповідач при виплаті позивачеві суддівської винагороди діяв у межах і в спосіб, передбачені Конституцією України та законами України і жодним чином не порушував прав позивача.

Відповідно до ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Відповідно до ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Крім того ч. 9 вищеназваного Закону обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Згідно наказу Ленінського районного суду м.Миколаєва №44в/г/17 від 09.10.17р. позивачу надано частину щорічної відпустки з 27.11.17р. по 01.12.17р. (копія розрахунку міститься в матеріалах справи). Кошти позивачу виплачено відповідно до ст.135, 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно наказу Ленінського районного суду м.Миколаєва №39в/г/17 від 06.11.17р. позивачу надано додаткову відпустку , як учаснику бойових дій з 13.11.17р. по 26.11.17р. (копія розрахунку міститься в матеріалах справи). Кошти ОСОБА_1 виплачено відповідно до ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» та ст.77-2 КЗпП України.

Згідно наказу Ленінського районного суду м.Миколаєва №40в/г/17 від 13.10.17р. позивачу надано щорічну відпустку , з 07.12.17р. по 19.01.18р. (копія розрахунку міститься в матеріалах справи). Кошти позивачу виплачено ст.135, 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною першою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищенаведене позивачеві, всі нарахування було виплачено в повному обсязі і згідно чинного законодавства, до розрахунку та виплати коштів у зв’язку із відпусткою входить суддівська винагорода та допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу, інших виплат/доплат не передбачено.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду , яке набрало сили від 03.08.17р. по справі №814/1603/16, на яке посилається позивач, відповідачем виконано в повному обсязі, що підтверджується безспірним списанням через органи казначейства, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 05.12.2017р. та від 15.08.2017р.

( копії містяться в матеріалах справи) і жодного відношення щодо нарахування коштів, у зв’язку із відпусткою позивача не мають.

Отже, відповідач при виплаті та нарахуванні позивачеві коштів, діяв на підставі, в межах і в спосіб передбачені Конституцією України та законами України і жодним чином не порушував прав позивача.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов