Рішення № 73062259, 20.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/322/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

при секретарі судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ВАТ "Львівскладмаш" до Львівської міської ради про зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ВАТ "Львівскладмаш" до Львівської міської ради про зобов’язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 листопада 2017 року листом за № 2403-5962 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на поділ земельної ділянки. Вказує мовити відмови у листі необґрунтованими з підстав зазначених у ч.2 ст.349 ЦК. Зазначає, що право власності на об’єкт нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, не припинялося, оскільки після часткового руйнування будівлі складу ВАТ «Львівскладмаш» з заявою про припинення права власності не зверталося, а відповідні зміни до державного реєстру прав власності на нерухоме майно не вносилися. Реєстрація права власності на склад підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяв, просить позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у відзиві, яка обґрунтовується тим, що вільні земельні ділянки, що не надані у власність або користування, відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 13 жовтня 2017 року представник ВАТ «Львівскладмаш» по довіреності ОСОБА_3, звернувся до Львівської міської ради з заявою у якій просив надати дозвіл на поділ земельної ділянки за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 355-3 з кадастровим номером 4610136300:05:010:0029 з метою набуття ВАТ «Львівскладмаш» прав землекористування під належними йому на праві власності об’єктами нерухомого майна. (а.с.6).

29.11.2017 року управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради було скеровано позивачу лист за № 2403-5962. (а.с. 21). Даний лист обґрунтовується тим, що Львівською міською радою ухвалою від 20.03.2008 року № 1651 «Про користування ТзОВ «СП «Геолсервіс» з іноземною інвестицією» земельними ділянками на вул. Городоцькій, 355-3 у м. Львові передано товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс» з іноземною інвестицією» земельні ділянки на вул. Городоцькій, 355-3 площею 0, 8518 га та площею 0,0113 га для обслуговування будівлі складу та для обслуговування магазину в оренду терміном на 10 років за рахунок земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання – землі комерції. Разом з тим, вказаною ухвалою вилучено за згодою з користування відкритого акціонерного товариства ««Львівскладмаш» земельну ділянку площею 0, 8505 га на вул. Городоцькій, 355-3 та зараховано до земель міста на підставі листа ВАТ «Львівскладмаш» від 13.06.2007 року. Застереження щодо наявності на ділянці об’єктів нерухомого майна, що належать ВАТ ««Львівскладмаш». Господарським судом Львівської області рішенням від 18.11.2014 року по справі № 914/3408/14 за позовом Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ТзОВ «Спільне підприємство «Геолсервіс»з іноземною інвестицією» про розірвання договорів оренди землі від 20.06.2008 № 3-984 та № 3-985 розірвано договори оренди земельних ділянок від 20.06.2008 на вул. Городоцькій, 355- 3, укладених між Львівською міською радою та ТзОВ «Спільне підприємство «Геолсервіс» та повернуто Львівській міській раді земельні ділянки площею 0,8518 га та площею 0, 0113 га. На підставі рішення Господарського суду Львівської області від 18.11.2014 року Львівською міською радою зареєстровано речові права на вказані земельні ділянки у Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Згідно з представленими документами, на підставі дубліката свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю складу, загальною площею 513, 6 кв.м на вул. Городоцькій, 355- 3, виданого 05.06.2012 року, внесено дані про право власності ВАТ «Львівскладмаш» на вказаний об’єкт нерухомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з довідкою від 16.06.2017 № юр. 2/634, виданою обласним комунальним підприємством «бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», вищевказана нежитлова будівля частково зруйнована. Руйнування будівлі становить 78 %.

Судом встановлено, що згідно дубліката свідоцтва про право власності 05.06.2012 року вбачається, що Відкритому акціонерному товариству «Львівскладмаш» належить на праві приватної власності нежитлова будівля під літерою «П-1» загальною площею 513, 6 кв.м.

Згідно довідки обласного комунального підприємства «бюро технічної документації та експертної оцінки» від 16.06.2017 року за №Юр2/634, вбачається, що згідно інвентаризаційних матеріалів нежитлова будівля частково зруйнована, руйнування будівлі становить 78%, інвентаризаційна вартість частково зруйнованої будівлі становить 80520, 00 грн. Процент руйнування будівлі та вартість виведено з допоміжної таблиці №1для визначення зносу будівель по технічному стану конструктивних елементів і переоцінці (оцінці)складеної на момент інвентаризації будівлі станом на 08.04.2005 року. (а.с.13).

Так у відповідності до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, крім іншого включає згоду органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем.

Згідно до вимог ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що вирішення питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарного засідання ради. Відповідно до п.1 ст.59 вищезазначеного закону ОСОБА_3 в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А це означає, що орган чи посадова особа органу місцевого самоврядування не має права робити те, що чітко не передбачено Конституцією або законами України. Тим більше з цього Конституційного положення чітко випливає той факт, що орган чи посадова особа органу місцевого самоврядування не має законного права збільшувати свої повноваження, адже повноваження такого органу чи посадової особи встановлюються виключно Конституцією та законами України.

Частиною 12 ст. 186 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок погоджується: у разі якщо поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; у разі поділу, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, - заставодержателем; у разі поділу, об'єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - землекористувачем. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок затверджується замовником.

Згідно з ч.16 та ч.17 ст.186 Земельного кодексу України передбачено, що Верховна ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії цих висновків є необмеженим. Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідач у відзиві, як на підставу відмови зазначив, що вільні земельні ділянки, що не надані у власність або користування, відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

Приписами ч. 1 ст.134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як встановлено судом та підтверджено письмовими доказами позивачу ВАТ «Львівскладмаш» належить на праві приватної власності нежитлова будівля під літерою «П-1» загальною площею 513, 6 кв.м, руйнування будівлі становить 78%, тобто дана земельна ділянка не є вільною та не підлягає продажу на земельних торгах.

Отже, відповідач надаючи відмову щодо дозволу на поділ земельної ділянки, не врахував усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити та зобов’язати відповідача повторно розглянути подану заяву позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1762,00 грн., підлягає стягненню на користь позивача з Львівської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд –

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задоволити повністю

Зобов’язати Львівську міську раду (місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) повторно розглянути заяву ВАТ «Львівскладмаш» від 13.10.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) в користь ВАТ «Львівскладмаш» (місцезнаходження: код ЄДРПОУ 05539502, м. Львів, вул. Городоцька, 355) судові витрати у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 29 березня 2018 року.

Суддя Кухар Н.А.