Ухвала суду № 73062112, 21.03.2018, Піщанський районний суд Вінницької області

Справа № 142/242/18

У х в а л а

про залишення позову без руху

"21" березня 2018 р. смт. Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Щерба Н.Л., отримавши позовну заяву ОСОБА_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, до Бершадської місцевої прокуратури, яка знаходиться в м. Бершадь Вінницької області, вул. Шевченка, 4, та Державної казначейської служби України, яка знаходиться в м. Київ, вул. Бастіона, 6, про стягнення шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, та додані до неї матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2018 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бершадської місцевої прокуратури та Державної казначейської служби України про стягнення шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями її було передано на розгляд судді Щербі Н. Л.

Дослідивши подану позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року, суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках. При цьому суд роз'яснює позивачу про те, що зміст позовних вимог має бути викладений чітко і зрозуміло із зазначенням конкретно незаконних рішень, дій та конкретного органу, яким на думку позивача завдано шкоди.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить відшкодувати моральну шкоду відповідно до вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Положеннями ч.ч. 1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Відповідно до п.п. 1, 1-1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Разом з тим, суд враховує п. 10-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, ст. 9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність". Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

В частині 1 ст. 20 ЗУ "Про прокуратуру" зазначено, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, відшкодовується державою незалежно від його вини в порядку, визначеному законом.

У позовній заяві позивачем вказано два відповідача: Бершадська місцева прокуратура та Державна казначейська служба України. Проте всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивачем не викладено зміст позовних вимог до кожного відповідача з урахуванням вищевказаних положень законодавства.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно визначитися із предметом та правовими підставами заявленого позову та зазначити конкретно, які незаконні рішення, дії конкретного органу, на думку позивача завдали йому моральної шкоди із посиланням на докази, які підтверджуть вказані обставини. При цьому слід врахувати положення наведеного вище законодавства щодо порядку такого відшкодування.

Також, звертається увага на те, що за загальним правилом, передбаченим ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців. Поряд з цим, ст. 28 ЦПК України передбачає альтернативну підсудність і надає право позивачу звертатися з позовом до суду як за місцезнаходженням відповідача так і за місцем проживання чи перебування позивача.

Зокрема, в ч. 4 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Разом з тим, подаючи вказаний позов до Піщанського районного суду Вінницької області за зареєстрованим місцем проживання позивача із застосуванням правил альтернативної підсудності, позовна заява всупереч вимогам п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, в позовній заяві не вказано ціну позову, яка у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

В частині 1 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частина 2 ст. 95 ЦПК України вказує, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте копії письмових доказів, які додані позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви, зазначеним вимогам не відповідають, оскільки на них не зазначено дату їх засвідчення.

Враховуючи вказані обставини, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу привести її у відповідність до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України та роз'яснити, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, до Бершадської місцевої прокуратури, яка знаходиться в м. Бершадь Вінницької області, вул. Шевченка, 4, та Державної казначейської служби України, яка знаходиться в м. Київ, вул. Бастіона, 6, про стягнення шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз’яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу в паперовому вигляді рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: