Рішення № 73061979, 30.03.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2018 р. справа № 809/413/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (с. Конюшки, Рогатинський р-н, Івано-Франківська обл., 77036) до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Шевченка, 10, м. Галич, Івано-Франківська область, 77101) про визнання рішення та дії протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішення та дії щодо не зарахування до трудового стажу періоду роботи з 28.03.1974 по 01.04.1977 в Республіці Комі Троіцко-Печорської будівельної ділянки МПК-887 замість одного року - один рік і шість місяців роботи в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, зобов'язання до вчинення цих дій та проведення перерахунку пенсії з 20.08.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 30.01.2018 звернувся до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою про зарахування в півтора кратному розмірі стажу, набутого позивачем в Троіцко-Печорському районі Республіки Комі за період роботи з 28.03.1974 по 01.04.1977. Однак листом №8/Б – 15Р відповідач відмовив в пільговому обчисленні періоду роботи ОСОБА_1 з 28.03.1974 по 31.03.1977 з підстав відсутності трудового договору про роботу у вказаній місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі. Вважаючи наведену відмову Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 23.03.2018, відповідно до якого Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заперечило щодо заявлених позовних вимог (а.с.27-29). Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі позивачу необхідно надати трудовий договір на відповідну роботу з 28.03.1974 по 31.03.1977 в зазначеній місцевості. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 під час звернення до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області такого договору не надав, відповідач правомірно відмовив позивачу в зарахуванні в півтора кратному розмірі стаж, набутий позивачем в Троіцко-Печорському районі Республіки Комі за період роботи з 28.03.1974 по 31.03.1977. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд встановив наступне.

04.12.2011 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком, позивач перебуває на обліку в Галицькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

30.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати в півтора кратному розмірі стаж, набутий позивачем в Троіцко-Печорському районі Республіки Комі за період роботи з 28.03.1974 по 01.04.1977 (а.с.12-13).

07.02.2018 Галицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом №8/Б – 15Р відмовило в пільговому обчисленні періоду роботи ОСОБА_1 з 28.03.1974 по 31.03.1977 з підстав відсутності трудового договору про роботу у вказаній місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Так, перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року. До місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі», відповідно до вказаної постанови Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року входить, зокрема, Троіцко-Печорський район Республіки Комі.

Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплата надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплата різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

Статтею 5 цього Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Згідно статті 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 № 1908-VII “Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з п'яти до трьох років та передбачено надання зазначених пільг особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану – два роки.

Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, а пільг, передбачених статтею 5 зазначеного Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року, - за умови укладання трудового договору, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967 №530/П-28.

За змістом пункту 7 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, трудові договори на певний строк (три або два роки) укладаються у письмовій формі міністерствами, відомствами, центральними установами, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з працівниками, які прибули на роботу в ці місцевості з інших районів держави.

Пунктом 6 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, встановлено, що пільги, передбачені Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року, надаються працівникам експедицій, цілорічних партій, нафторозвідок, загонів, які розташовані (базуються) у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також працівникам експедицій та інших геологорозвідувальних і топографо-геодезичних організацій, які розташовані (базуються) поза районами Крайньої Півночі і місцевостями, прирівняними до районів Крайньої Півночі, направленим на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, в цілорічні партії, нафторозвідки, загони.

На підставі матеріалів справи суд встановив, що позивач в період з 28.03.1974 по 01.04.1977 працював механіком в Республіці Комі Троіцко-Печорської будівельної ділянки ПМК-887. Вказаний факт підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1 та архівною довідкою від 07.05.2010 №600, виданої Архівним сектором адміністрації муніципального району «Троіцко-Печорський» (а.с.15-23).

Так, згідно відомостей з трудової книжки позивача та архівної довідки від 07.05.2010 №600, ОСОБА_1 з 28.03.1974 на підставі наказу №22 від 28.03.1974 прийнятий в Троіцко-Печорську прорабську будівельну ділянку ПМК-887 в якості слюсара механіка. З 31.03.1977 на підставі наказу №36 від 14.05.1977 позивач звільнений з посади механіка за закінченням строку договору за направленням, як молодого спеціаліста. Відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_1 звільнений 01.04.1977 у зв'язку з закінченням строку договору.

Наведені відомості свідчать про те, що ОСОБА_1 був направлений як молодий спеціаліст на роботу в Троіцко-Печорську прорабську будівельну ділянку ПМК-887 та працював там механіком в період з 28.03.1974 по 01.04.1977 на підставі строкового трудового договору.

Суд звертає увагу на те, що вищевказані трудова книжка ОСОБА_1 та архівна довідка від 07.05.2010 №600, які були надані відповідачу, в повній мірі дають можливість встановити факт роботи позивача з 28.03.1974 по 01.04.1977 в Троіцко-Печорській прорабській будівельній ділянці ПМК-887, Республіка Комі, на підставі строкового трудового договору, а тому мотиви відмови Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в пільговому обчисленні періоду роботи ОСОБА_1 з 28.03.1974 по 31.03.1977 з підстав відсутності трудового договору про роботу у вказаному районі Крайньої Півночі, суперечать встановленим обставинам справи.

При цього, згідно примітки архівної довідки від 07.05.2010 №600, встановлено, що трудові договори на підприємствах зберігались три роки і на державне зберігання не передавались.

З огляду на вищевказані положення чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд вважає, що пільги, передбачені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, поширюються на позивача, який працював в період з 28.03.1974 по 01.04.1977 механіком в Троіцко-Печорській прорабській будівельній ділянці ПМК-887, Республіка Комі.

Згідно з абзацом 3 пункту 5 розділу XV Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

В силу дії вищевказаної норми є підтвердженими відомості про період роботи позивача в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, записами трудової книжки та архівною довідкою, а відсутність письмового трудового договору не є перешкодою для пільгового обчислення страхового стажу позивача.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 в справі №590/871/17, провадження №К/9901/66/17.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 20.08.2017 враховуючи період роботи з 28.03.1974 по 01.04.1977, як трудовий стаж у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік і шість місяців, то суд вказує на таке.

Частиною 4 статті 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Зважаючи на те, що позивач звернувся до відповідача за перерахунком пенсії з відповідною заявою 30.01.2018, то право на перерахунок призначеної пенсії в нього виникло з 01.02.2018.

На підставі викладеного позовні вимоги про зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії з врахуванням періодів роботи з 28.03.1974 по 01.04.1977, як трудовий стаж у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, із зарахуванням одного року роботи за один рік і шість місяців, підлягають задоволенню частково, з 01.02.2018.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити частково: визнати протиправними дії Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду його роботи з 28.03.1974 по 01.04.1977 в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців; зобов’язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, період його роботи з 28.03.1974 по 01.04.1977 в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців; зобов’язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, з врахуванням пільгового стажу, з 01.02.2018.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 частину сплаченого судового збору в розмірі 584,98 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду його роботи з 28.03.1974 по 01.04.1977 в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.

Зобов’язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, період його роботи з 28.03.1974 по 01.04.1977 в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.

Зобов’язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, з врахуванням пільгового стажу, з 01.02.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (с. Конюшки, Рогатинський р-н, Івано-Франківська обл., 77036, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Шевченка, 10, м. Галич, Івано-Франківська область, 77101, код ЄДРПОУ 40385724) сплачений судовий збір в розмірі 584 (п’ятсот вісімдесят чотири) гривні 98 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.