Рішення № 73061970, 29.03.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

29 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/535/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2018 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:

- визнати рішення Управління соціального захисту населення Станично-Луганської Районної державної адміністрації про відмову ОСОБА_1 у призначенні (відновленні) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам;

- зобов’язати відповідача виплатити ОСОБА_1 заборгованість по адресній допомозі внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з дати неправомірного припинення її виплати, а саме з січня 2017 року по дату винесення рішення судом.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, проживає у с. Пшеничне, с/т «Мечта» Станично-Луганського району Луганської області. У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської РДА у Луганській області із заявою про поновлення адресної допомоги. Проте, позивачу було відмовлено в поновленні зазначеної допомоги на підставі того, що він проживає у житлі родичів (дружини) та на підставі того, що вона належним чином не оформила право власності на житло. Причини були повідомлені в усній формі. Жодних роз’яснень у письмовій формі позивач не отримував. Також, за повторним зверненням на початку 2018 року до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської РДА у Луганській області про продовження виплат адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 було відмовлено про що він отрмав повідомлення, в якому зазначено, що згідно витягу з протоколу № 128 від 11.01.2018 і на підставі п. 12 «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу призупинено призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Роз’яснення щодо причин відмову позивачу не повідомлено. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Ухвалою суду від 05 березня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 березня 2018.

19 березня 2018 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.17-19). В обгрунтування відзиву зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської РДА у Луганській області 13.12.2016 із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. 20.12.2016 було здійснено перевірку ОСОБА_1, який був відсутній за адресою фактичного проживання, відповідачем за даним фактом було зроблено запис в акті-обстеження матеріально-побутових умов сім’ї та залишено письмове повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з’явитися до Управління. 22.12.2016 ОСОБА_1 прибув до Управління, про що був зроблений відповідний запис до акту обстеження матеріально побутових умов сім’ї. Зі слів заявника будинок в якому він мешкає належить дружині ОСОБА_2 Згідно кадастрового плану на земельну ділянку цільовим використанням є ведення садівництва. Комісія, яка утворена Станично-Луганською районною військово-цивільною адміністрацією, прийняла рішення про призупинення виплати грошової допомоги.

12.12.2017 ОСОБА_1 знову звертається до Управління із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районі проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. ОСОБА_1 також подається заява, в якій вказано, що технічної документації на будинок не має.

Відповідач зазначив, що згідно Наказу «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт» від 24.04.2015 №79, прийняття в експлуатацію об’єктів здійснюється шляхом реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Зареєстрована декларація є підставою для укладення договору про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт. Необхідних для функціонування ресурсів – води, газу, тепла, електроенергії. Якщо немає дозволу на будівництво, будинок не введено в експлуатацію, будинку не присвоєно кадастровий номер фактично він не є житловим та постачання житлово-комунальних послуг не здійснюється.

Комісія, яка утворена Станично-Луганською районною військово-цивільною адміністрацією, від 11.01.2018 прийняла рішення відмовити в призначенні (відновленні) виплати грошової допомоги.

29 березня 2018 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення до адміністративного позову (а.с.39). Позивач зазначив, що не зважаючи на те, що житло, в якому він проживає не має технічної документації, він разом з дружиною споживає житлово-комунальні послуги від садового товариства, на території якого він проживає. На підтвердження зазначеного факту надав копію членської книжки садовода, в якій зазначені всі внески до Садового товариства як на електроенергію так і на оплату за користування землею. Також зазначено, що адресна допомога призначається для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Тому обгрунтовування відповідачем рішення про відмову у призначенні адресної допомоги тим, що позивач не може бути споживачем житлово-комунальних послуг, є протиправним.

Позивач у судове засідання не прибув про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 взято на облік до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою від 21.05.2015 № 2119. Згідно зазначеної довідки фактичне місце проживання ОСОБА_1 є Луганська область, Станично-Луганський район, село Пшеничне, вул. Абрикосова, 762 (а.с. 7).

13 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 20).

20.12.2016 соціальним інспектором Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області було здійснено перевірку ОСОБА_1 та залишено письмове повідомлення (а. с. 21).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї від 23.12.2016 №2570, 22.12.2016 ОСОБА_1 прибув до Управління, про що був зроблений відповідний запис та зазначено, що будинок в якому позивач мешкає належить дружині ОСОБА_2 (а. с. 22).

Згідно витягу з протоколу №26 від 27.12.2016 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, на підставі п. 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ №365 від 08.06.2016, призупинено соціальні виплати ОСОБА_1 (а. с. 25).

Як вбачається з відзиву на позовну заяву 12 грудня 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. До зазначеної заяви позивачем додано заяву від 12.12.2017, у якій ОСОБА_1 повідомив, що технічної документації на будинок не має (а.с. 26).

Відповідно до витягу з протоколу № 128 від 11.01.2018 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, на підставі п. 12.1 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні (відновленні) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за наявності підстав, передбачених законодавством (а.с. 9-10).

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЛГ № 1113101 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки,яка розташована за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, село Пшеничне, садівниче товариство «Мечта», 762;765, цільове призначення (використання) земельної ділянки є ведення садівництва (а.с. 23-24).

Відповідно до інформації з Держдавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29.03.2018 № 118849468, на нерухоме майно за адресою: Луганська обл., Станично-Лугнаський район, с. Пшеничне, садівниче товариство "Мечта", вул. Абрикосова, буд. 762, право власності не зареєстровано.

Положеннями статті 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист.

Відповідно до частини 1 статті 47 Конституції України визначено не тільки право кожного на житло, а й те, що що держава створює умови за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Пунктом 2 "Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок №505), передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 365), затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. Для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Згідно із п. 10-12 Порядку, питання щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам можуть також розглядатися комісіями, утвореними районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива", за умови включення до складу таких комісій представників органів, що здійснюють соціальні виплати. Комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого подання.За результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, підставою для призупинення виплати адресної допомоги ОСОБА_1 рішенням Комісії від 27.12.2016, був той факт, що позивач проживає у приміщенні, яке належить його дружині.

Стосовно зазначеного факту, суд зазначає наступне.

Так дійсно, відповідно до абз. 1 пункту 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім’ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Аналізуючи норму зазначеного Порядку, суд дійшов висновку, що даною нормою передбачені вичерпні підстави у зв’язку, з якими щомісячна адресна допомога не призначається.

Як встановлено судом ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з 21.05.2015. Рішенням Комісії від 27.12.2016 ОСОБА_1 призупинено виплату адресної допомоги. Тобто, можна дійти висновку, що адресна допомога позивачу була вже призначена, тому вона не може бути припинена з підстав зазначених у пункті 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Крім того, відповідно до п.12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі подання уповноваженим представником сім’ї заяви про припинення виплати грошової допомоги, надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім’ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи, виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Суд зазначає, що вказаним Порядком визначено вичерпний перелік підстав для припинення виплати адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на Постанову КМУ № 505 від 01.10.2014 «Про надання щомісячноїї адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» відповідно до якої, щомісячна адресна допомога призначається для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Оскільки, відповідач вважає, що будинок, де проживає ОСОБА_1, не є житловим приміщенням, постачання житлово-комунальних послуг не здійснюється, а отже підстави для призначення адресної допомоги відсутні.

Суд вважає, невірно тлумачаться норми зазначеної постанови, а тому зазначені посилання відповідача є необгрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з пункту 1 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 505, цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Таким чином, зазначеним Порядком визначено, що грошова призначається як на покриття витрат на проживання, так і окремо на оплату житлово-комунальних послуг. У відмові в призначенні адресної допомоги відповідач зазначив, що єдиною підставою для такої відмови є відсутність у позивача витрат на оплату житлово-комунальних послуг, проте відповідачем не надано оцінку витратам ОСОБА_1 на проживання окремо.

Крім того, суд зазначає що надання оцінки призначення будинків, будівель та споруд відноситься до виключної компетенції органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації не є компетентним органом для надання оцінки житловому приміщенню. Також, будь-яких доказів на підтвердження факту, що будинок за адресою Луганська область, Станично-Луганський район, село Пшеничне, с/т «Мечта», вул. Абрикосова, 762 не є житловим приміщенням відповідачем не надано.

Таким чином, рішення Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні (відновленні) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам є протиправним.

Щодо вимог позивача стосовно зобов’язання Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області виплатити щомісячну адресну допомогу з січня 2017 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок), затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Суд зазначає, що не може підміняти орган соціального захисту населення, уповноважений на виконання функцій з призначення та виплати соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об’єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням обставин наведених у рішенні суду.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про порушення прав позивача на соціальний захист, гарантований Конституцією України.

Оскільки судом встановлено та підтверджено належними доказами те, що позивачу відповідно до п.7 Порядку №505 не виплачувалась адресна допомога з січня 2017 року та відповідач безпідставно відмовив у поновленні виплати щомісячно адресної допомоги після спливу строку, встановленого п.7 Порядку № 505, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних поноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.974221724.2 від 26.02.2018, який відповідно до ст.139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області на користь ОСОБА_1.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства , суд, -

ВИРІШИВ:

Позововні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні (відновленні) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області (93600, Луганська обл., Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вулиця Центральна, будинок 52) повторно розглянути його заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) від 13.12.2016 про поновлення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням обставин наведених у рішенні суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації у Луганській області (93600, Луганська обл., Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вулиця Центральна, будинок 52, код ЄДРПОУ 03197049) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: м. Луганськ, кв. ДзержинськогоАДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_3