Рішення № 73061548, 26.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м.Житомир справа № 278/2534/17

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Кривенко Л.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

третя особа - ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Житомирській області про зобов'язання внести зміни до дати нарахування та відшкодувати недораховану пенсію,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирського району Житомирській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Житомирській області, в якому просила суд винести рішення, яким зобов"язати Пенсійний фонд України Житомирського району в Житомирській області внести зміни, що до дати нарахування пенсії з 07.03.2017 та відшкодувати недораховану пенсію згідно з розрахунком у сумі 5809,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що в установлений Законом трьохмісячний термін звернулася до Пенсійного фонду України Житомирського району Житомирської області із заявою про призначення пенсії по інвалідності згідно статті 30-32 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", де їй повідомили, що позивач має право на добровільну сплату єдиного внеску за попередні роки, тобто для отримання додаткового стажу для зарахування його у її загальний страховий стаж. 26 травня 2017 року позивачем був укладений договір про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, згідно якого позивач 01.06.2017 сплатила страхові внески у сумі 7744,00 грн. Вказані грошові кошти були зараховані. Однак, відповідач повідомив їй про те, що звіт про сплату єдиного добровільного внеску для ведення персоніфікованого обліку до Пенсійного фонду не надійшов, а також всі відомості до реєстру страхувальників згідно Договору не передані Головним управлінням ДФС у Житомирській області, а поступив частково станом на 18.07.2017, що призвело до призначення пенсії з 24.07.2017. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 15.12.2017 адміністративну справу №278/2534/17 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Житомирській області про зобов'язання внести зміни до дати нарахування та відшкодувати недораховану пенсію - передано для розгляду до Житомирського окружного адміністративного суду, відповідно до ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України .

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 справу №278/2534/17 прийнято до свого провадження суддею Черняхович І.Е. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19 лютого 2018 року в канцелярії Житомирського окружного адміністративного суду зареєстровано відзив Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Зазначає, що дії відповідача щодо призначення пенсії ОСОБА_1 є правомірними та вмотивованими. Просив суд відмовити відмовити у задоволенні позовних вимог.

28 лютого 2018 року в канцелярії Житомирського окружного адміністративного суду зареєстровано заяву ОСОБА_1 про розгляд позовної заяви за її присутності.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року задоволено клопотання позивача, призначено судове засідання на 26 березня 2018 року о 11:00.

В судове засідання, призначене на 26 березня 2018 року з"явилися позивач, представник відповідача та представник третьої особи.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовні заяві.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначила, що ОСОБА_1 зверталася до відповідача з питанням щодо призначення пенсії по інвалідності. Спеціалістами Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було повідомлено позивача про те, що звіт про сплату єдиного добровільного внеску не переданий до Пенсійного фонду, у зв"язку з чим згідно даних персоніфікованого обліку у ОСОБА_1 не вистачає стажу для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Зазначила, що станом на 18.07.2017 звіт в Пенсійний фонд України поступив частково. Відсутність необхідних документів, зокрема звіту про сплачену суму добровільного внеску, яка підлягає сплаті до органів доходів та зборів, а також відомості про застраховану особу, передбачені Договором про добровільну участь, призвела до призначення пенсії з 24.07.2017. Наголошує, що дії відповідача є правомірними та вмотивованими.

Представник Головного управління ДФС у Житомирській області пояснила суду, що 26 травня 2017 року між ОСОБА_1 та начальником ГУ ДФС у Житомирській області підписано договір №12 про одноразову сплату у системі загальнообов"язкового державного соціального страхування. 01.06.2017 зараховано сплату позивачем суми податків і зборів єдиного внеску у сумі 7744 грн. Листом повідомило ОСОБА_1, що станом на 03.08.2017, відповідно поданого звіту 08.06.2017 дані суми єдиного внеску для ведення персоніфікованого обліку передані Пенсійному фонду України з послідуючим відображенням у довідці ОК-5.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідно довідки №786482 до акта МСЕК №1, виданої 10.04.2017 Житомирською МСЕК №1, ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності загального захворювання з 07.03.2017 (а.с.12).

24.04.2017 у встановлений Законом трьохмісячний термін звернулася до Пенсійного фонду України Житомирського району Житомирської області з проханням призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності згідно статті 30-32 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Відповідач по справі пояснив ОСОБА_1, що для призначення пенсії не вистаччає робочого стажу та було запропоновано звернутися до Головного управління ДФС у Житомирській області.

28 квітня 2017 року позивачем до Головного управління ДФС у Житомирській області було подано заяву про добровільну одноразову сплату внесків у системі загальнообов"язкового державного соціального страхування.

26 травня 2017 року між ОСОБА_1 та начальником ГУ ДФС у Житомирській області підписано договір №12 про одноразову сплату у системі загальнообов"язкового державного соціального страхування (а.с.64-65).

01 червня 2017 року позивачем було здійснено одноразову проплату єдиного внеску у сумі 7744,00 грн (а.с.9 квитанція).

Відповідно до поданого звіту 08.06.2017 ГУ ДФС у Житомирській області за формою згідно з таблицею 1 додатку 6 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 №441, дані про суми єдиного внеску для ведення персоніфікованого обліку передані Пенсійному фонду України з послідуючим відображенням у довідці ОК-5 .

Однак, відповідач на заяву позивача від 22.06.2017 про призначення ОСОБА_1 пенсії у зв"язку з інвалідністю, повідомив останню про те, що звіт про сплату єдиного добровільного внеску для ведення персоніфікованого обліку у Пенсійному фонді, а також всі відомості до реєстру страхувальників згідно Договору не передані Головним управлінням ДФС у Житомирській області.

Не погоджуючись з діями Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирського району. ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення у будь-якій державі є найважливішою складовою добробуту громадян, яке демонструє дійсне бажання країни дотримуватись принципів гуманізму щодо тих, хто віддав суспільству працю, інтелект, здоров'я.

До числа основних гарантій необхідно віднести процес реалізації права на пенсійне забезпечення та правозастосовну діяльність органів, що здійснюють назване забезпечення громадян.

Приписами ст.1 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" (далі Закону), застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Частиною 2 ст.24 Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Приписами ч.1 ст.11 Закону загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об’єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Статтею 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" передбачено, що особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Частиною 1 ст.30 Закону пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією (ч.1 ст.32 Закону).

Приписами ч.2 ст.45 Закону пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Аналізуючи викладене, судом безспірно встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений Законом трьохмісячний термін звернулася до Пенсійного фонду України Житомирського району Житомирської області з проханням призначити пенсію по інвалідності згідно статті 30-32 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Вчасно уклала договір про одноразову сплату внесків у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та сплатила грошові кошти у належній сумі. Вказані грошові кошти були враховані та передані Пенсійному фонду України з послідуючим відображенням у довідці ОК-5. Таким чином, дії відповідача, які виразилися у призначенні ОСОБА_1 пенсії з 24.07.2017, є протиправним.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В порушення вказаної норми відповідачем не було доведено правомірності своєї відмови внести зміни щодо дати нарахування пенсії ОСОБА_1 по інвалідності (3 група, загальне захворювання, встановлено з 07.03.2017) - з 07.03.2017 з відшкодуванням суми не донарахованої пенсії за період з 07.03.2017 по 24.07.2017.

За нормами ч.1 ст.139 при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Зобов"язатие об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області внести зміні щодо дати нарахування пенсії по інвалідності (3 група, загальне захворювання, встановлено з 07.03.2017) - з 07.03.2017 з відшкодуванням суми недонарахованої пенсії за період з 07.03.2017 по 24.07.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги 55, м. Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 40380333) на користь ОСОБА_1 (вул. Вишнева 1, с. Іванківці Житомирського району Житомирської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 640,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Е.Черняхович

Повне судове рішення складене 30 березня 2018 року