Рішення № 73060823, 26.03.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1253/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто Спринт» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто-Спринт» (далі – ТзОВ «Авто-Спринт») звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог законодавства України ТзОВ «Авто-Спринт» при митному оформленні товарів за митними деклараціями №205020006/2015/001640 від 22.07.2015 року, №205070000/2016/005946 від 22.02.2016 року та №205070000/2016/012328 від 08.04.2016 року про що складено акт №2044/14-08-08/36834568 від 19.05.2017 року.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області 01.06.2017 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0004171408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем ПДВ з ввезених на територію країни товарів за основним платежем у розмірі 25 343,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6 335,79 грн., №0004181408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності за основним платежем у розмірі 11 377,44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 844,37 грн. та №0004191408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем додатковий імпортний збір у розмірі 1 563,87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 390,97 грн.

Позивач не погоджується із вказаним податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки висновки, викладені в акті перевірки не відповідають реальним обставинам. Зокрема, в акті перевірки контролюючим органом було встановлено факти заниження податкових зобов’язань, які виникли в результаті неправильного визначення митної вартості товару (двох вантажних автомобілів бувших у використанні). При цьому, відповідач мотивує свою позицію тим, що при митному оформленні ТзОВ «Авто-Спринт» було надано недостовірні відомості щодо вартості товарів. Аналіз співставлення даних, отриманих у відповідях з митних органів Литовської Республіки, свідчить про те, що вартість товару є вищою ніж та, що була задекларована при митному оформленні.

Підприємство з такими висновками контролюючого органу не погоджується та зазначає, що листи митного органу Литовської Республіки, які використовувались контролюючим органом при проведенні перевірки, не можуть вважатися доказами визначення іншої митної вартості товару на території України, оскільки характеристики, взяті із експортних митних декларацій Литовської Республіки є загальними, і ніяким чином не характеризують технічний стан автомобілів, за виключенням заводських показників, хоча дані товари вже були у використанні. Позивач вважає, що стверджувати, що ввезений на митну територію України товар мав ідентичний стан тому який зазначений в деклараціях, немає жодних підстав, оскільки технічний стан транспортних засобів міг цілком бути змінений або мати приховані дефекти та недоліки, так як в даному випадку йдеться мова про транспортні засоби, які були у використанні.

Вважає, що перевірка була проведена із порушенням вимог щодо її проведення, відповідачем не доведено порушення ТзОВ «Авто-Спринт» вимог законодавства з питань державної митної справи, а тому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.06.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Представник позивача в судове засідання не прибув, 15.03.2018 року подав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття. У письмових запереченнях позовні вимоги не визнав та пояснив, що перевірка проведена з дотриманням встановлених законом вимог. Під час її проведення було використано інформацію митних органів Литовської Республіки та встановлено, що вартість товарів (транспортних засобів) в інвойсах, поданих до митного оформлення на Волинській митниці ДФС, занижена, що вплинуло на рівень оподаткування товару, що підлягав перевірці, в зв’язку з чим оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями було правомірно донараховані грошові зобов’язання. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у повній відповідності до норм митного та податкового законодавства України та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням наведеного, заяву вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що згідно із наказом ГУ ДФС у Волинській області від 12.04.2017 року №720 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Авто-Спринт» було призначено з 18.04.2017 року невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Авто-Спринт» при митному оформленні товарів за митними деклараціями №205020006/2015/001640 від 22.07.2015 року, №205070000/2016/005946 від 22.02.2016 року та №205070000/2016/012328 від 08.04.2016 року про що складено акт №2044/14-08-08/36834568 від 19.05.2017 року.

ОСОБА_2 державним ревізором-інспектором головного управління ДФС у Волинській області у період з 18.04.2017 року по 12.05.2017 року проведено невиїзну документальну перевірка ТзОВ «Авто-Спринт» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів по окремих митних деклараціях за результатами якої складено акт №2044/14-08-08/36834568 від 19.05.2017 року.

Перевіркою встановлено, що відповідно до митних декларацій №205020006/2015/001640 від 22.07.2015 року, №205070000/2016/005946 від 22.02.2016 року та №205070000/2016/012328 від 08.04.2016 року були ввезені на митну територію України транспортні засоби: автомобіль вантажний, б/в, призначений для використання по дорогах загального користування, марки «Peugeot Expert», номер кузова НОМЕР_4 і автомобілі легкові, б/в, призначені для перевезення пасажирів, марки: «Toyota Auris» номер кузова НОМЕР_5 та «Renault Megane», номер кузова НОМЕР_6. В рядках 22 цих декларацій ТзОВ «Авто-Спринт» через свого декларанта зазначило митну вартість товару 1 800 Євро, 2 950 Євро, 2 800 Євро, тобто 43 075,30 грн., 87 907,50 грн. та 82 097,64 грн. відповідно. Зазначені обставини підтверджуються копіями відповідних митних декларацій.

Як слідує з акта №2044/14-08-08/36834568 від 19.05.2017 року, підставою для проведення даної перевірки була інформація та відомості викладені у листах Волинської митниці ДФС №870/7/03-70-20-05 від 16.03.2016 року та від 27.01.2017 року №277/7/03-70-20-05 щодо отримання звернення митних органів Литовської Республіки про надання інформації щодо переміщення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів.

Під час опрацювання вищевказаних запитів проведено порівняння документів, надісланих з митних органів Литовської Республіки та документів, які стали підставою для митного оформлення на Волинській митниці ДФС.

В ході перевірки встановлено невідповідність вартісних показників товару – заявлена при митному оформленні вартість товару та вартість товару, що вказана в експортних митних деклараціях, отриманих від митних органів Литовської Республіки. Заявлена декларантом митна вартість товару за митною декларацією №205060002/2015/001640 від 22.07.2015 року становить 1 800 Євро (тобто 43 075,30 грн.), а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки – 4 700 Євро (тобто 112 474,39 грн.). Митна вартість товару за митною декларацією №205070000/2016/005946 від 22.02.2016 року – 2 950 Євро (тобто 87 907,50 грн.), а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки – 5 300 Євро (тобто 157 935,52 грн.). Митна вартість товару за митною декларацією №205070000/2016/012328 від 08.04.2016 року – 2 800 Євро (тобто 82 097,64 грн.), а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки – 5 030 Євро (тобто 147 482,54 грн.).Аналіз документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки, свідчить про те, що вартість товару є вищою ніж та, що була задекларована при митному оформленні.

За таких обставин, ОСОБА_2 управлінням ДФС у Волинській області зроблений висновок про заниження підприємством задекларованої митної вартості транспортних засобів та прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.06.2017 року №0004171408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем ПДВ з ввезених на територію країни товарів за основним платежем у розмірі 25 343,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6 335,79 грн., №0004181408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності за основним платежем у розмірі 11 377,44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 844,37 грн. та №0004191408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем додатковий імпортний збір у розмірі 1 563,87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 390,97 грн.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням від 01.06.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 МК України).

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Оскільки, ОСОБА_2 управління ДФС у Волинській області є органом доходів і зборів, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, тому воно вправі проводити документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи з підстав, визначених Митним кодексом України.

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому пунктами 4, 5 частини п’ятої вказаної статті передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої та другої статті 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Частиною першою статті 351 Митного кодексу України визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Однією з підстав для проведення документальних невиїзних перевірок є надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (пункт 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України).

З урахуванням того, що від митних органів Литовської Республіки були отримані експортні митні декларації, в яких митна вартість значно відрізняється від задекларованої ТзОВ «Авто-Спринт» під час ввезення транспортних засобів на митну територію України, тому в контролюючого органу були всі підстави для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки.

За таких обставин, ОСОБА_2 управління ДФС у Волинській області наділено компетенцією перевіряти правильність визначення митної вартості ввезених транспортних засобів після їх фактичного випуску на митну територію України.

Відповідно до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

При цьому, декларант за правилами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України зобов’язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Проаналізувавши вищезазначені положення митного законодавства, суд приходить до висновку, що декларант, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей в ній, в тому числі щодо достовірності митної вартості.

За правилами пункту 5 частини першої статті 352 Митного кодексу України, посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Крім того, в судовому засіданні досліджено копії експортних митних декларацій країни відправлення – Литовської Республіки, а саме: від 20.07.2015 року №15LTLG3000EK00A482, від 17.02.2016 року №16LTKR5000EK002E50, від 31.03.2017 року №16LTKR5000EK005916 та інвойсів країни відправлення – Литовської Республіки №1886A від 20.07.2015 року, №2055A від 11.02.2016 року та №2080A від 23.03.2016 року, які стосуються митного оформлення транспортних засобів марки «Peugeot Expert», номер кузова НОМЕР_4, «Toyota Auris» номер кузова НОМЕР_5, «Renault Megane», номер кузова НОМЕР_6, а відтак документально підтверджують відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України.

Товари, зазначені в отриманих від митного органу Литовської Республіки документах, можна чітко ідентифікувати як такі, що були оформлені за митними деклараціями №205020006/2015/001640 від 22.07.2015 року, №205070000/2016/005946 від 22.02.2016 року та №205070000/2016/012328 від 08.04.2016 року.

Суд зазначає, що різниця між митною вартістю задекларованою при перетині митного кордону Литовської Республіки та України становить 69 399,09 грн., 70 028,02 грн. та 65 384,90 грн. відповідно. При цьому, проміжок часу між експортом транспортних засобів з Литовської Республіки та ввезенням їх до України становить всього 1 календарних дні (з 20 липня 2015 року по 20 липня 2015 року), 6 календарних дні (з 11 лютого 2016 року по 17 лютого 2016 року) та 8 днів (з 23 березня 2016 року по 31 березня 2016 року) відповідно.

До митного оформлення транспортних засобів подавались інвойси, а саме: №1886A від 20.07.2015 року, №2055A від 11.02.2016 року та №2080A від 23.03.2016 року, що були складені раніше ніж ці товари були оформлені у країні відправлення – Литовській Республіці. Порівняння дати виставлення інвойсів про продаж кожного автомобіля із датою оформлення експортних митних декларацій у Литовській Республіці, який відбувався пізніше свідчить про те, що технічний стан автомобілів оцінений завчасно, та не міг бути змінений і мати приховані дефекти, якщо його оцінили раніше дати вивезення з країни відправлення. На думку суду, за такий короткий проміжок часу автомобілі не могли втратити свою вартість. Зазначені обставини достовірно свідчать про заниження ТзОВ «Авто-Спринт» митної вартості транспортних засобів, які ввозилися на митну територію України.

Таким чином в судовому порядку знайшло підтвердження порушення декларантом вимог митного законодавства щодо декларування вартості товару, в результаті чого занижено митні платежі, тому донарахування податкових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 01.06.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 є правомірним.

На думку суду, отримані від уповноважених органів Литовської Республіки документально підтверджені відомості щодо вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товару, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, в силу приписів статті 352 МК України правомірно були використані посадовими особами відповідача в ході проведення перевірки, є належними та допустимими доказами для прийняття їх судом.

При вирішенні даного спору суд також враховує правову позицію, викладену у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року (справа №21-1724а15), відповідно до якої є правомірним прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки на підставі документів, отриманих від митних органів іноземної держави, з яких митний орган встановив розбіжності в сумі вартості ввезеного на митну територію України товару, яка відмінна від вартості, заявленої декларантом.

Представник відповідача у судовому засіданні належними та допустимими доказами довів суду обґрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 01.06.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що транспортний засіб «Peugeot Expert», номер кузова НОМЕР_4, придбаний громадянином ОСОБА_3 у компанії «UAB BAIRUS» для власних цілей, а не як перевізником транспортного засобу ТзОВ «Авто-Спринт».

При цьому суд враховує, що номери кузовів транспортних засобів, розмитнених за митними деклараціями № 205020006/2015/001640 від 22.07.2015 року, № 205070000/2016/005946 від 22.02.2016 року та № 205070000/2016/012328 від 08.04.2016 року, повністю співпадають з номерами кузовів транспортних засобів, зазначених в експортних митних деклараціях Литовської Республіки. Так, ідентифікаційний номер транспортного засобу або VIN-код – це унікальний серійний номер, що застосовується в автомобільній промисловості для індивідуального розпізнавання кожного механічного транспортного засобу, причіпного транспортного засобу, мотоцикла та мопеда. Отже, оскільки номер кузова є унікальним, то ідентичність транспортних засобів за вищевказаними ВМД та експортними деклараціями не викликає сумніву.

Оскільки, ТзОВ «Авто-Спринт» як декларант несе повну відповідальність за достовірність інформації, яка зазначена в поданих ним митних деклараціях, а органами доходів і зборів України від компетентних митних органів Литовської Республіки отримані експортні митні декларації, що свідчать про заниження митної вартості транспортних засобів марок «Peugeot Expert», номер кузова НОМЕР_4, «Toyota Auris» номер кузова НОМЕР_5, «Renault Megane», номер кузова НОМЕР_6 під час їх ввезення позивачем на митну територію України, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 управління ДФС у Волинській області обґрунтовано винесло податкові повідомлення-рішення від 01.06.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та нарахувало підприємству належну до сплати суму ввізного мита та податку на додану вартість.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто-Спринт» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто-Спринт» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Індустріальна, будинок 2, код ЄДРПОУ 36834568).

Відповідач ОСОБА_2 управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859)

ОСОБА_4 Костюкевич

Повне рішення суду складено 30.03.2018 року.