Рішення № 73060715, 05.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року Справа № 804/192/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача – ОСОБА_3 представника відповідача - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Полимер" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними акту суб’єкта владних повноважень, скасування наказу та податкового-повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт Полимер" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просив суд:

визнати протиправними: наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 6167-п від 02.11.2017 про проведення з 08.11.2017 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АРТ ПОЛИМЕР»; акт Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №25988/04-36-14-19/36094271 від 21.11.2017 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АРТ ПОЛИМЕР»; податкове повідомлення-рішення від 19.12.2017 №0023341419 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

скасувати: наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №6167-п від 02.11.2017 про проведення з 08.11.2017 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АРТ ПОЛИМЕР»; податкове повідомлення-рішення від 19.12.2017 № НОМЕР_1 ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Головним управління ДФС у Дніпропетровській област,і була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Контакт-Плюс» за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року. Підставою призначення вказаної перевірки відповідачем було зазначено ненаданням документів ТОВ «АртПолимер» на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 31.03.2017 № 5700/10/04-36-14-09-16. За результатами перевірки посадовою особою відповідача складено акт №25988/04-36-14-19/36094271 від 21.11.2017 року та винесено податкове-повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 19.12.2017 року. Позивач вважає, що наказ про переведення перевірки є безпідставним, протиправним, оскільки ним були наданні пояснення на зазначений запит та додані документи в яких містились копії наявних у позивача запитуваних документів та копії ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15.07.2015 року у справі № 201/11534/15-к про тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю їх вилучення, протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 06.08.2015 з додатком - описом речей і документів, які були вилучені у позивача на підставі ухвали суду. Висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки не ґрунтуються на фактичних даних, оскільки були зроблені за відсутністю первинних документів, у зв’язку з їх вилученням.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року закінчено підготовче судове засідання та розпочато у той самий день розгляд справи по суті, яка занесена до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав просив, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень вказував на те, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області при винесенні оскаржуваного наказу про призначення перевірки, складенні акту перевірки та податкового повідомлення-рішення діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши адміністративний позов, письмові заперечення, дослідивши надані письмові докази, оцінивши їх у взаємозв'язку та сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно наказу № 6167-п від 02.11.2017 року та направлення № 2662 від 03.11.2017 року, Головним управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі ст. 75, пп.78.1.1. пункту 78.1 статті 78, ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Полимер" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Контакт Плюс" за період 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, тривалістю 5 робочих дні з 08 листопада 2017 року (а.с. 22, 23)

За результатами перевірки було складено акт №25988/04-36-14-19/36094271 від 21.11.2017 року, яким встановлено порушення: п. 14.1.27 і 14.1.28 п. 14.1.сг. 14, п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодекс України ТОВ «ОСОБА_5 занижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 63982,00 грн;

п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Арт Полимер» занижено податок на додану вартість на загальну суму 71 091,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.12.2017 року.

Не погодившись із вказаними рішеннями контролюючого органу позивач звернувся із вказаним позовом.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим кодексом.

Для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим кодексом (пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні позапланові невиїзні перевірки.

Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Підстави для проведення документальних позапланових перевірок визначені пунктом 78.1 статті 78 ПК України.

Зокрема, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1);

3.3. Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Як вбачається з матеріалів справи, що контролюючим органом направлено лист про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 31.03.2017 № 5700/10/03-36-14-09-16, у зв’язку з отриманням вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.01.2016 року, яким ОСОБА_6 - директора ТОВ "Контакт Плюс" визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за № 32015040000000102 від 05.01.2016, передбаченого ч. 1 ст.205 КК України, який набрав законної сили 24.03.2016 року, яким ТОВ "Контакт Плюс" судом визнано фіктивним.

На запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 31.03.2017 №5700/10/04-36-14-09-16, щодо здійснення фінансово - господарської діяльності з ТОВ «Контакт Плюс», позивачем 12 травня 2017 року були надані відповідачеві пояснення з додатками, в яких містились копія ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська про тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю їх вилучення, протоколу тимчасового доступу до речей та документів з додатком - описом речей і документів, які були вилучені у позивача на підставі ухвали суду, договори оренди приміщення та офісу ТОВ "Арт Полимер".

При цьому, суд вважає за потрібне звернути увагу, що Верховний Суд України, в постановах від 27.01.2015 у справі N 21-425а14 та від 16.02.2016 N 1-2749а15, зазначив, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм права, рішення про проведення документальної позапланової перевірки діяльності платника податків може бути прийнято податковим органом за одночасної наявності таких обставин як: 1) отримання платником податків письмового запиту податкового органу з приводу надання письмових пояснень та документів на підтвердження таких письмових пояснень; 2) сплив 15 робочих днів з дня отримання платником податків запиту податкового органу; 3) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

ТОВ "Арт Полимер", бухгалтерських та первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ "Контакт Плюс" (код ЄДРПОУ 37376458) за квітень 2014 року контролюючому органу не надано.

Таким чином, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку про правомірність прийнятого наказу № 6167-п від 02.11.2017 року.

Що стосується акта перевірки 25988/04-36-14-19/36094271 від 21.11.2017 року, то відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 10 вересня 2013 року у справі N 21-237а13, акт перевірки є документом, який лише підтверджує факт проведення перевірки, містить доказову інформацію про виявлені правопорушення та може бути наданий суду під час вирішення спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта і не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася.

Акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи.

Тобто, акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, а визнання його протиправним не призведе до поновлення прав позивача у спірних правовідносинах, а відтак позовні вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання правомірності прийнятого податкового-повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 19.12.2017 року суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доводи позивача щодо неправомірності податкового-повідомлення рішення, оскільки, відповідачем не були розглянуті заперечення та не направлено письмової відповіді за результатом їх розгляду, не підтверджені належними доказами, оскільки 05.12.2017 року заперечення були прийняті контролюючим органом та 19 грудня 2017 року було прийнято податкове-повідомлення рішення № НОМЕР_1, доказів протиправності, якого позивачем суду не надано.

Інших доводів щодо неправомірності податкового-повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 19.12.2017 року позовна заява не містить.

Крім того, згідно висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року (справа К/9901/1478/18), статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 1 грудня 2015 року по справі №826/15034/14 та в постанові від 12.01.2016р. по справі № 21-3706а15.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання. Для даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили, тобто не зміст зобов'язання, а його фактичне виконання.

Сама собою, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті №25988/04-36-14-19/36094271 від 21.11.2017 року

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлень-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-247 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Полимер" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними актів суб’єкта владних повноважень, скасування наказу та податкового повідомлення рішення - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1