Рішення № 73060470, 15.03.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року

м. Черкаси справа № 925/1648/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., із секретарем Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - не з'явився, відповідача - ОСОБА_1 особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Шполянської міської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 92520 грн. 38 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 92520 гривень 38 копійок заборгованості за фактичне користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відповідач безпідставно користується земельною ділянкою, не сплачуючи власнику плату за її користування.

Відповідач у відзиві на позов та особисто у судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів його безпідставності.

Позивач свого представника для участі у судовому засіданні не направив. Розгляд справи призначався неодноразово. Позивач жодного разу свого представника для участі у судових засіданнях не направляв, повідомлявши про неможливість явки представника з мотивів участі у інших судових засіданнях.

За приписами ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлено що позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання. Названі ним причини не направлення його представника для участі у судовому засіданні не є поважними, оскільки він не позбавлений права, відповідно до Закону, направити для участі у судовому засіданні іншого представника, ніж той, хто не може з'явитись для участі у ньому.

За таких обставин, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст. 202 ГПК України за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.

Між Шполянською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 19.12.2012 був укладений договір оренди землі №81 (далі - Договір) терміном на один рік зареєстровано 06.11.2013 номер запису 3267850 на земельну ділянку, площею 0,6960 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за цільовим призначення відноситься для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Позивач стверджує, що відповідач протиправно використовує земельну ділянку, що прилягає до орендованої ним земельної ділянки за договором №81, орієнтовною площею 0,22 га,розташовану за адресою: АДРЕСА_1, де зберігаються будівельні матеріали, які належать останньому.

У 2017 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2200 га, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наданого відділом у Шполянському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 26.10.2017 становить 1003486,00 грн.

У 2016 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2200 (1003486,00 грн./1,06 (значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки за 2016 рік для земель несільськогосподарського призначення від 12.01.2017 № 22-28-0.22-443/2-17) становила 946684,91 грн.

У 2015 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2200 га (946684,91 грн./1,433 (значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки за 2015 рік для земель несільськогосподарського призначення відповідно до листа від 12.01.2017 № 22-28-0.22-443/2-17) становить 656053,30 грн.

У 2014 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2200 га (656053,30 грн./1,249 (значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки за 2014 рік для земель несільськогосподарського призначення відповідно до листа від 12.01.2017 № 22-28-0.22-443/2-17)) становить 525262,85 грн.

В зв'язку з несплатою за фактичне користування земельною ділянкою, Шполянській міській раді нанесені збитки в сумі 92520,38 грн., які і є предметом спору у даній справі.

У відзиві на позов відповідач вказав наступне.

- позивач не зазначив, які саме його права та законні інтереси порушені, на чому грунтуються такі права і в чому полягає їх порушення, якими саме діями чи бездіяльністю Відповідача це пору шення спричинено, за умови його спричинення;

- зазначена спірна земельна ділянка існує лише як предмет матеріального світу, однак не існує де-юре як об'єкт цивільного обороту;

- відпові дачу до моменту отримання цього позову не відомі технічні харак теристики даної земельної ділянки, зокрема площа, межі, кадастровий номер і т.п.;

- відповідач не користується спірною земельною ділянкою, на останній відсутні будь-які належні Відповідачу будівлі і споруди, однак наявне нерухоме майно, належне третім особам відомим Позивачу, які мають бути залучені до участі у справі, так як рішення у ній зачіпатиме їх інтереси та може вплинути на право користування цим майном.

Чинним законодавством (ст.21 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.96, 206 Земельного кодексу України, ст.288 Податкового кодексу України) передбачено, що використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Пунктом 9.4 зазначеного Договору оренди також передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату. Крім того, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1 Земельного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

У статті 3 Земельного кодексу України зазначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Крім того, відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Таким чином, законом встановлено, що не лише користування, а також і володіння земельною ділянкою є платним.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

За змістом положень ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з фактичних обставин справи, приписів наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З поданих позивачем доказів не вбачається факту протиправного використання саме відповідачем спірної земельної ділянки, а відтак самого факту завдання ним шкоди позивачу.

За таких обставин, суд при ходить до висновку про відмову у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано 28 березня 2018 р.

Суддя К.І.Довгань