Постанова № 73060167, 13.03.2018, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1186/17

Провадження № 2-а/673/18/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2018 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області,

що діє як адміністративний суд,

в складі: головуючий – суддя Дворнін О.С.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року позивач звернувся в суд із вказаним позовом до Львівської митниці ДФС, вказавши, що 03.07.2017 року в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_4 було винесено постанову в справі про порушення митних правил №2744/20900/17, згідно з якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України (далі – МК України), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 876 520,23 грн. Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що він, будучи директором ПАТ «Новоушицький консервний завод», вчинив дії, спрямовані на звільнення від плати митних платежів шляхом використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги. Так, на підставі акту документальної невиїзної перевірки від 23.02.2017 року № 148/14-11/00374284, складеного посадовими особами Головного управління ДФС у Львівській області, ПАТ «Новоушицький консервний завод» було винесено податкові повідомлення-рішення №0002621411 та №0002641411 від 10.03.2017 року, якими донараховано підприємству відповідні суми митних платежів в розмірі 1 292 173,41 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 323 043,35 грн. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, безпідставною, такою, що винесена із грубим порушенням вимог чинного законодавства, та підлягає скасуванню через відсутність в його діях ознак порушення митних правил. Позивач також посилається на те, що вказані податкові повідомлення-рішення ним оскаржені до Львівського окружного адміністративного суду, у зв’язку з чим сума донарахованих митних платежів в розмірі 1 292 173,41 грн., у

відповідності до положень ч.4 п.56.16 Податкового кодексу України (далі – ПК України), вважається неузгодженою. Крім того, позивач вказує, що оскаржувана постанова складена із пропущенням встановленого законом шестимісячного строку на притягнення особи до відповідальності з моменту виявлення порушення, оскільки вказані господарські операції, які в подальшому були протрактовані як порушення митних правил, органом доходів і зборів були виявлені ще в березні-грудні 2016 року, а тому він просив таку постанову скасувати.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях. Крім того, вони пояснили, що 05.10.2017 року Львівським окружним судом Львівської області визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 10.03.2017р., згідно яких ПАТ «Новоушицький консервний завод» було визначено до сплати мито в сумі 1 292 173,41 грн. Крім того, згідно даних інтегрованої картки платника (ІКР), яка ведеться ДФС у Львівській області, на даний час відсутні будь-які відомості, які б свідчили, що ПАТ «Новоушицький консервний завод» не сплатило мито при тимчасовому ввезенні на митну територію України техніки, тобто висновки митного органу про вчинення ОСОБА_5 порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, є незаконними.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. При цьому, від відповідача надійшло письмове заперечення на позов, в якому він вказує, що проведеною Львівською митницею ДФС у складі робочої групи ГУ ДФС у Львівській області документальною невиїзною перевіркою ПАТ «Новоушицький консервний завод» щодо дотримання законодавства України з питань державної митної справи при ввезенні сільськогосподарської та іншої техніки (групи 84 та 87 за УКГ ЗЕТ) у митному режимі ІМ 31 за період з 01.03.2014 року по 01.11.2016 року було встановлено порушення ч.7 ст. 106, ч.1 ст. 285 МК України та п.п. 132.1 ст. 132, п.п. 206.7.2 п. 206.16 ст. 206 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов’язань в періоді, що перевірявся, по сплаті мита на загальну суму 226 831 грн та по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 1 065 342,25 грн. Порушення полягало у нецільовому використанні товарів, які були ввезені у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а саме - передачею в оренду, а тому 10.03.2017 року ГУ ДФС у Львівській області було прийнято податкові повідомлення-рішення №0002621411 та №0002641411, якими донараховано підприємству відповідні суми митних платежів в розмірі 1 292 173,41 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 323 043,35 грн. Оскільки керівником ПАТ «Новоушицький консервний завод» є позивач, його, у відповідності до ст. 459 МК України, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 цього Кодексу за порушення митних правил. Відповідач також вказує, що посилання позивача на пропущення на момент винесення оскаржуваної постанови строків накладення адміністративного стягнення є безпідставним, оскільки порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, є триваючим правопорушенням, адміністративне стягнення за вчинення якого може бути накладене не пізніше, ніж через шість місяців з дня його виявлення. Вказуючи на необґрунтованість позовних вимог, він просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторони позивача, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з постановою в справі про порушення митних правил №2744/20900/17, складеною в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_4 від 03.07.2017 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 876 520,23 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що Львівською митницею ДФС у складі робочої групи ГУ ДФС у Львівській області, відповідно до наказу ГУ ДФС у Львівській області від 06.02.2017 року № 339 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ПАТ «Новоушицький консервний завод», було проведено вказану перевірку щодо дотримання законодавства України з питань державної митної справи при ввезенні сільськогосподарської та іншої техніки (групи 84 та 87 за УКГ ЗЕТ) у митному режимі ІМ 31 за період з 01.03.2014 року по 01.11.2016 року.

Результати перевірки оформлено актом від 23.02.2017 року № 144/14-11/00374284.

Як зазначено в акті перевірки, контролюючим органом встановлено порушення:

- частини 7 статті 106, частини 1 статті 285 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов’язання по сплаті мита в періоді, що перевірявся на загальну суму 226 831 грн;

- підпункту 132.1 статті 132, підпункту 206.7.2 пункту 206.7, пункту 206.16 статті 206 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 065 342,25 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку про те, що вказані порушення митного та податкового законодавства були зумовлені нецільовим використанням ПАТ «Новоушицький консервний завод» товарів, які були ввезені у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а саме - передачею в оренду дробарки щепи марки МВ ActrosEC95 20 48 на базі автомобіля Mercedes Benz Actros 2048 (ідн. №

WDB9320831L176610) та комбайну для збору вишні марки KORVAN 930 (серійний № 669840-600036).

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Львівській області 10.03.2017 прийнято податкові повідомлення рішення:

- №0002621411, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем мито на транспортні засоби, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності на загальну суму 283 538,00 грн, в т.ч. податкові зобов’язання 226831,16 грн, штрафна (фінансова) санкція 56707,79 грн;

- №0002641411, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 1 331 707.56 грн, в т.ч. податкові зобов’язання 1065342,25 грн. штрафна (фінансова) санкція 266335,56 грн.

Частиною 2 статті 105 МК України передбачено, що у разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання та пеню відповідно до ПК України, проте податкове зобов’язання та пеня ПАТ «Новоушицький консервний завод» сплачені не були.

Відповідно до граф 8, 9 вище вказаних митних декларацій за фінансове врегулювання, пов’язане з митним оформленням товарів, вказаних в цих же деклараціях, відповідальні - ПАТ «Новоушицький консервний завод», керівником якого згідно акту перевірки від 23.02.2017 року № 148/1-11/00374284 та договорів оренди від 06.06.2016 року та від 08.02.2016 року був громадянин України ОСОБА_2.

Таким чином, зазначено у постанові, ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на звільнення від сплати митних платежів шляхом використання товарів, стосовно яких надані пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.

Оскільки сума несплачених митних платежів, згідно вищевказаного акту перевірки, становила 1 065 342,25 грн., на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ст. 485 МК України у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 3 876 520,23 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою органу доходів і зборів, позивач звернувся до суду.

При вирішенні даного спору суд керується наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до статті першої Митного кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

У Рішенні Конституційного Суду України в справі №1-4/2015 від 31.03.2015 року зазначено, що Україну проголошено правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Основного Закону України). Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Засади митної справи, діяння, які є, зокрема, адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них визначаються виключно законами України (пункти 9, 22 частини першої статті 92 Конституції України. Відповідно до частин першої, третьої статті 7 МК України державна митна справа охоплює встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів тощо.

Як встановлено судом із постанови про порушення митних правил №2744/20900/17, складеної відносно ОСОБА_2, останнього визнано винним у порушенні митних правил, а саме, у вчиненні дій, спрямованих на звільнення від сплати митних платежів шляхом використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.

З’ясовуючи законність дій відповідача при складенні оскаржуваної постанови, судом враховується наступне.

Порядок та умови тимчасового ввезення товарів на митну територію України здійснюється відповідно до положень Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) (далі - Конвенція).

Згідно частини 1 статті 7 Конвенції товари (у тому числі транспортні засоби), на тимчасове ввезення яких був наданий дозвіл, повинні бути вивезені у визначений термін, визнаний достатнім для досягнення мети тимчасового ввезення. Цей термін обумовлюється окремо у кожному Додатку.

Згідно статті 9 Конвенції звичайне припинення режиму тимчасового ввезення здійснюється шляхом вивезення товарів (у тому числі транспортних засобів), на які поширюється режим тимчасового ввезення.

Аналізом змісту Конвенції встановлено, що нею не передбачається обмеження на передачу ввезених товарів (транспортних засобів) іншим особам, а ціллю Конвенції являється визначення порядку та умов митного режиму, який дозволяє приймати товари умовно звільнені від ввізного мита і податків, де основною умовою являється, те що вказані товари повинні призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості(амортизації) внаслідок їхнього використання.

Відповідно до ст. 103 МК України тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч.6. ст. 104 МК України для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;

2) у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходів і зборів зобов’язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені органом доходів і зборів;

3) подати органу доходів і зборів дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;

4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

За приписами ч. 7. ст. 106 МК України у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами.

Відповідно до п. 206.16 ст. 206 ПК України у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування

Отже, митним законодавством не передбачено такої умови припинення митного режиму тимчасового ввезення як передача товарів у користування іншій особі з сплатою митних платежів в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України.

Як встановлено судом, в період з 01.03.2014 року по 30.11.2016 року ПАТ «Новоушицький консервний завод» за митною декларацією № 209150000/2016/000559 від 10.02.2016 року було ввезено товар - Дробарка щепи марки МВ Actros EC95 20 48 на базі автомобіля Mercedes Benz Actros 2048 (ідн. № WDB9320831L176610) митною вартістю 2 872 654,59 грн.

Органом доходів та зборів відповідно до ст.108 МК України було встановлено строк тимчасового ввезення даного товару до 30.09.2016 року, при цьому у графі 47 митної декларації нарахування податків здійснено із застосуванням ставки в розмірі 24 відсотким від суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску товару у вільниий обіг на митній тереторії.

Згідно митної декларації №209000020/2016/004934 від 28.09.2016 року вище вказаний товар було вивезено за межі митної території України без порушення умов задекларованого митного режиму.

Крім цього, згідно митної декларації №209000020/2016/005294 від 04.10.2016 року вказаний товар ввозився повторно митною вартістю 2 870 006,93 грн. на строк (з врахуванням заяв про продовження) до 31.03.2017 року. У графі 47 митної декларації нарахування податків здійснено із застосуванням ставки в розмірі 18 відсотким від суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску товару у вільниий обіг на митній тереторії.

Згідно митної декларації №209190/2017/102499 товар було вивезено за межі митної території України без порушення умов митного режиму тимчасового ввезення.

Крім того, згідно митної декларації №2090000/2016/010579 від 14.06.2016 року ПАТ «Новоушицький консервний завод» було ввезено товар комбайн для збору вишні марки KORVAN 930 (серійний № 669840-600036) митною вартістю 618 963,62 грн.

Органом доходів та зборів відповідно до ст. 108 МК України встановлено строк тимчасового ввезення даного товару на строк до 13.08.2016 року, при цьому у графі 47 митної декларації нарахування податків здійснено із застосуванням ставки в розмірі 9 відсотким від суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску товару у вільниий обіг на митній території.

Як було встановлено працівниками органу доходів та зборів в акті проведеної перевірки, на виконання вищевказаних вимог МК України, ПАТ «Новоушицький консервний завод» було подано відповідні заяви щодо надання дозволу на тимчасове ввезення товарів з додаванням відповідних документів на ввезений товар та було зазначено, що такий товар буде використовуватися згідно договору оренди, а також надано відповідні зобов’язання щодо реекспорту такого товару.

Всі митні платежі ПАТ «Новоушицький консервний завод» було сплачено своєчасно та у належному розмірі, в порядку, передбаченому МК України, з врахуванням встановлених відповіднимм органом доходів та зборів відсоткових ставок, що також було встановлено у вище вказному Акті перевірки.

Крім того, актом підтверджується, що ПАТ «Новоушицький консервний завод» було дотримано вимоги щодо реекспорту ввезеного товару та вивезено його у встановлені строки.

Таким чином, судом встановлено, що ПАТ «Новоушицький консервний завод» не порушувало умов, на підставі яких було ввезено товари, поміщені у режим тимчасового ввезення, їх не втрачало та у вільний обіг не випускало, а з дотриманням умов митного режиму реекспортувало у строки встановлені органом доходів та зборів. Більше того, нецільове використання цих товарів не здійснювалося, оскільки задекларована техніка використовувалася виключно згідно договорів оренди та експлуатувалася згідно призначеної мети (дроблення щепи, збір вишні тощо), що також було встановлено в Акті перевірки, а тому відсутнє порушення вимог частини 7 статті 106 МК України, п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що ПАТ «Новоушицький консервний завод» не порушувало вимог ч.7 ст.106 МК України, оскільки ввезені товари весь строк тимчасового ввезення використовувались товариством у своїй господарській діяльності та у встановлений органом доходів і зборів термін, згідно вимог ст.112 МК України були вивезені за межі митної території України, а не залишились у користуванні іншої особи.

Таким чином, судом встановлено, що ПАТ «Новоушицький консервний завод» вище вказані товари було вивезено за межі митної території України за митною декларацією та без порушення умов задекларованого митного режиму.

Крім того, судом з’ясовано, що здійснивши за митними деклараціями тимчасове ввезення на тереторію України товарів, ПАТ «Новоушицький консервний завод» подало заяви митним органу, в якому товариство було попереджено про відповідальність згідно зі статтями 469, 470, 472, 481, 485 МК України. У вказаних заявах ПАТ «Новоушицький консервний завод» не попереджувалось про заборону використання транспортних засобів в межах строку перебування на тереторії України іншими особами.

З огляду на наведене, суд вважає, що ГУ ДФС у Львівській області прийшло до хибного висновку про порушення ПАТ «Новоушицький консервний завод» вимог частини 7 статті 106 МК України.

Крім того, органом доходів і зборів в акті перевірки не наведено доказів, а також не представлено документів, які б свідчили про нецільове використання ПАТ «Новоушицький консервний завод» транспортних засобів, які згідно вимог ст.112 МК України були вивезені за митної тереторії України на підставі оформлених митних декларацій.

Судом також приймається до уваги, що вищевказані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №0002621411 та №0002641411 від 10.03.2017 року, якими ПАТ «Новоушицький консервний завод» було донараховано відповідні суми митних платежів в розмірі 1 292 173,41 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 323 043,35 грн., та які стали підставою для складення оскаржуваної постанови, позивачем було оскаржено до суду та згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 року, такі податкові повідомлення-рішення судом були визнані протиправними та скасовані.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що висновки митного органу про вчинення ОСОБА_5 порушення митних правил є необґрунтованими, а постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, судом враховується, що порушення, які стали підставою для складення податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Львівській області та наступного складення оскаржуваної постанови, органом доходів і зборів було виявлено із відомостей АІС «Архів електронної звітності центру обробки електронної звітності ДФС України», внаслідок перевірки зареєстрованих ПАТ «Новоушицький консервний завод» податкових накладних №4 від 31.03.2016 року, №7 від 31.08.2016 року та №4 від 31.10.2016 року, які свідчать про надання послуг з оренди техніки, яка була тимчасово ввезена.

Вказані податкові накладні були включені у додаток 5 до декларації з податку на додану вартість ПАТ «Новоушицький консервний завод» за відповідні звітні періоди, а саме, за березень, серпень та жовтень 2016 року.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідь ПАТ «Новоушицький консервний завод» щодо обставин використання техніки, яка перебувала в митному режимі тимчасового ввезення, було отримано ГУ ДФС у Львівській області 22.12.2016 року.

Наведе свідчить про те, що обставини щодо вказаних господарських операцій, які в подальшому були протрактовані як порушення митних правил, були виявлені органом доходів і зборів ще в березні-грудні 2016 року.

Разом із цим, протокол про порушення митних правил ОСОБА_5 складений Львівською митницею ДФС у Львівській області 22.06. 2017 року, а постанова про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 485 МК України – 03.07.2017 року.

Відповідно до п.1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Таким чином, наведене свідчить про те, що оскаржувана постанова була складена з пропущенням встановленого законом шестимісячного строку на притягнення особи до відповідальності з моменту виявлення порушення.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні всіх доказів, що є в матеріалах справи, в їх сукупності, враховуючи те, що позивача незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9 Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), ст.ст. 103-106, 112, 167, 485 Митного кодексу України, ст.ст. 8,9, 22, 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_4 в справі про порушення митних правил №2744/20900/17 від 03.07.2017 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 3 876 520,23 грн. – визнати протиправною та скасувати.

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Львівської митниці Державної фіскальної служби України.

Складання постанови у повному обсязі було відкладено на десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв’язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Деражнянський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 23.03.2018 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

Позивач – ОСОБА_2, адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1, індекс 32200; паспорт серії КВ номер 425240, виданий Деражнянським РС УДМС України в Хмельницькій області 26.08.2014 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Відповідач - Львівська митниця Державної фіскальної служби України, код ЄДРПОУ 39420875, адреса: вул. Костюшка, 1, м. Львів, індекс 79000.

Суддя: ОСОБА_6