Рішення № 73058833, 29.03.2018, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/1012/17

Провадження № 2/670/86/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Волкової О.М.

за участю секретаря Сікорської В.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом військової частини А 4239 м. Хмельницький до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2017 року військова частина А 4239 Міністерства оборони України звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 2315,33 гривні.

В обґрунтування вимог зазначено, що 10.07.2017 року старший солдат військової служби за контрактом ОСОБА_2, який проходив військову службу у військовій частині А 4239 м. Хмельницький, був звільнений з військової служби у запас за пунктом «е» частини шостої (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського, старшинського складу у разі невиконання службових обов’язків) статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» відповідно до наказу командира військової частини А 4239 (по особовому складу) від 10.07.2017 року № 69-рс.

10.07.2017 року відповідно до наказу командира військової частини А 4239 (по стройовій частині) від 10.07.2017 року № 12 відповідача виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення.

Згідно з вимогами наказу командира військової частини А 4239 від 10.07.2017 року № 12 належало утримати з відповідача за недонос речового майна кошти у сумі 2315,33 грн.

У добровільному порядку відповідач відмовився сплатити відповідну заборгованість.

Ухвалою суду від 06.02.2018 року у справі відкрито провадження, а ухвалою суду від 16.03.2018 року справа призначена до розгляду по суті на 29.03.2018 року.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позові, та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, будучи повідомленим належним чином про місце, дату та час розгляду справи згідно з приписами ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, заяви про неможливість прибуття до суду чи відкладення розгляду справи не подавав.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

За приписами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтями 15,16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність, у тому числі й у судовому порядку.

Судом встановлено, що 10.07.2017 року старший солдат військової служби за контрактом ОСОБА_2, який проходив військову службу у військовій частині А 4239 м. Хмельницький, був звільнений з військової служби у запас за пунктом «е» частини шостої (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського, старшинського складу у разі невиконання службових обов’язків) статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» відповідно до наказу командира військової частини А 4239 (по стройовій частині) від 10.07.2017 року № 12, та з 10.07.2017 року ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до цього ж наказу, на підставі абзацу шостого пункту 4 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та в особливий період від 31 березня 2017 року № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», утримано із ОСОБА_2 відповідно до пункту 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 за недонос речового майна 2315,33 гривні.

Як вбачається із довідки - розрахунку від 10.07.2017 року, сума коштів за речове майно видане ОСОБА_2, строки носіння якого не закінчилися, становить 2315,33 грн.

Із змісту листа від 10.11.2017 року, адресованого ОСОБА_2, слідує, що командир військової частини А 4239 ОСОБА_3 пропонує ОСОБА_2 добровільно сплатити за недонос речового майна 2315,33 грн., в іншому випадку віськова частина буде звертатись про стягнення коштів в судовому порядку.

Згідно абзацу шостого пункту 4 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та в особливий період від 31 березня 2017 року № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» передбачено, що у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського та старшинського складу, та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженим до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі, а ч. 2 цієї статті визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, оцінивши досліджені судом докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення витрат за недонос речового майна.

В порядку ст. 141 ЦПК України, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 10-13, ст. 17, ст. 141, ст. ст. 258-259, ст. ст. 263-265 ЦПК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», суд,

ВИРІШИВ:

Позов військової частини А 4239 м. Хмельницький до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, останнє відоме місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь військової частини А 4239 (МФО 820172, ЄДРПОУ 22998246, розрахунковий рахунок 35212080016286, Банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ), 2315,33 грн. (дві тисячі триста п’ятнадцять гривень 33 копійки), завданої матеріальної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь військової частини А 4239 судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 березня 2018 року.

Суддя О.М.Волкова