Вирок № 73058580, 29.03.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/620/17

Провадження № 1-кп/653/202/18

ВИРОК

іменем України

29 березня 2018 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Митрохіної К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ матеріали кримінального провадження № 12017230140000221 від 08 лютого 2017 року з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкаючого за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с.Новогригорвка, вул. Храмова, 96, громадянина України, українця, не одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, раніше судимого:

- вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 18 вересня 2009 року за ч.1 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шісти) місяців позбавлення волі;

- вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 17 лютого 2012 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. Звільнений 10 лютого 2015 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Остапчука В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, переслідуючи прямий, корисливий умисел, направлений на протиправне викрадення чужого майна, поєднане з проникнення в приміщення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, повторно, таємно, 02 лютого 2017 року близько 18 години 00 хвилин проник до господарської будівлі двору № 18, розташованого по вул. Нова в с. Новогригорівка, Генічеського району, Херсонської області, звідки вчинив крадіжку кози, після чого зник з місця події, звернувши викрадене на свою користь, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду, на загальну суму 966,66 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до приміщення, вчинена повторно.

28 лютого 2018 року між прокурором Генічеської місцевої прокуратури ОСОБА_4, обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, та заяви потерпілої ОСОБА_3 про згоду на укладення угоди про визнання винуватості, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор, підозрюваний ОСОБА_1, його захисник ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України. Підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки, та відповідно до вимог п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти такі обов’язки: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Потерпіла ОСОБА_3 надала письмову згоду прокурору на укладання угоди про визнання винуватості, із призначеним покаранням згодна. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз’яснені підозрюваному.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до четвертого та п’ятого абзацу ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні, згодна із призначеним в угоді про визнання винуватості покаранням, просить її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні також просять вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов’язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, потерпіла надала письмову згоду прокурору на укладення угоди між обвинуваченим та прокурором угоди про визнання винуватості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з’ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Генічеської місцевої прокуратури ОСОБА_4, обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №450-МТ від 15 лютого 2017 року в сумі 175,92 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314,373,374,475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 лютого 2018 року між прокурором Генічеської місцевої прокуратури ОСОБА_4, обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12017230140000221 від 08 лютого 2017 року.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки. У відповідності до п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Речовий доказ: козу, яку передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 – вважати їй повернутою.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави (р/р №31118115700002, одержувач УДКСУ у м. Херсоні 24060300, код ЄДРПОУ отримувача 37959779, МФО 852010, банк ГУДКСУ у Херсонській області) 175 (сто сімдесят п’ять) грн. 92 коп. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи №450-МТ від 15 лютого 2017р.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_5