Ухвала суду № 73057656, 29.03.2018, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/439/18

2-а/588/19/18

Номер рядка звіту 39

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 року

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Линник О.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Семереньківської сільської Ради народних депутатів Тростянецького району Сумської області, Тростянецької районної державної адміністрації в особі Центру надання адміністративних послуг, Комунального підприємства Охтирської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» про зобов’язання видати безкоштовно акт на земельну ділянку, про бездіяльність та зобов’язання виправити недоліки у документах,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 22.03.2018 звернувся до суду з указаним адміністративним позовом, в якому просить суд: 1) зобов’язати Семереньківську сільську Раду народних депутатів Тростянецького району Сумської області виготовити та видати позивачу безоплатно Державний акт з обрисом на земельну ділянку у розмірі 0,42 га по вул.Зарічна, 22 у с.Поляне Тростянецького району Сумської області; 2) зобов’язати Тростянецьку районну державну адміністрацію Сумської області в особі Центру надання адміністративних послуг видати позивачу витяг з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку; 3)визнати незаконною бездіяльність Тростянецької районної державної адміністрації в особі її голови, який знищив посаду державного нотаріуса в Тростянецькому районі та примусив громадян їздити до Охтирського державного нотаріуса за вирішенням питань; 4) зобов’язати Тростянецьку РДА відновити роботу державного нотаріуса в районі; 5) зобов’язати Комунальне підприємство Охтирської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» виготовити Генеральний план (схему) земельної ділянки № 22 по вул.Зарічна, 22 у с.Поляне Тростянецького району Сумської області, виправивши помилки попередників і свої, вказавши у документі прив’язки до сусідів та до земель спільного користування та видати безоплатно позивачу такий Генеральний план (схему) замість виданого йому за гроші; 6) судовий збір покласти на Семереньківську сільську Раду народних депутатів.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що державний нотаріус ОСОБА_2 відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його рідної сестри ОСОБА_3 на земельну ділянку у розмірі 0,42 га, яка розташована по вул.Зарічна, 22 у с.Поляне, що була передана ОСОБА_4 рішенням виконавчого комітету Семереньківської сільської ради від 12.02.1994 року № 4 безкоштовно у приватну власність, але за життя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не отримали Державний акт на земельну ділянку.

Позивач посилався на те, що Семереньківська сільська Рада народних депутатів Тростянецького району через необережність або в інтересах третіх осіб не видала правовстановлюючого документу на земельну ділянку ОСОБА_3 після смерті її чоловіка ОСОБА_4 та позивачу після смерті ОСОБА_3, позбавивши при цьому їх права на спадщину. Також позивач вказав, що Тростянецька районна адміністрація в особі Центру надання адміністративних послуг приховала від нього обов’язок Семереньківської сільської Ради народних депутатів виготовити безкоштовно Державний акт на земельну ділянку. Також позивач вважає, що з вини Тростянецької районної державної адміністрації його примусили їздити до Охтирської державної нотаріальної контори за вирішенням питання щодо заповіту.

ОСОБА_1 вважає, що працівник нотаріальної контори Бондаренко та працівники Центру надання адміністративних послуг Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області приховують від позивача інформацію про орган, на який покладено обов’язок виготовлення Державного акту на спірну земельну ділянку. При цьому ОСОБА_1 вважає, що Державний акт на земельну ділянку був не виготовлений і не виданий спадкодавцю з вини Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області.

Поряд з цим ОСОБА_1 вважає, що Комунальне підприємство Охтирської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» неналежним чином виготовило Генеральний план (схему) спірної земельної ділянки, оскільки не зазначено її ширини та довжини.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши матеріали поданого адміністративного позову, виходячи з викладених позивачем підстав та предмету позову, вважаю, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Водночас, спір між позивачем та відповідачами виник внаслідок відмови державного нотаріуса вчинити нотаріальну дію - видати свідоцтво позивачу про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул.Зарічна, 22 у с.Поляне Тростянецького району, що нотаріусом було мотивовано відсутністю правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку, який на думку позивача мав бути виданий спадкодавцю. Всі позовні вимоги ОСОБА_1 по суті стосуються його права на спадкування, та набуття права власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул.Зарічна, 22 у с.Поляне Тростянецького району.

Таким чином, спір, пов’язаний із спадкуванням, у тому числі пов’язаний із набуттям у власність земельних ділянок у порядку приватизації, виготовлення технічної документації щодо відведення у власність земельних ділянок та її затвердження є спором про право цивільне, і не є публічно-правовим спором, а тому такий спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «судом, встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «…» питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів «…». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

За таких обставин, у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки поданий позов не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

При цьому позивачу слід роз’яснити його право звернутись із позовом про визнання права на закінчення приватизації земельної ділянки та отримання на його ім’я правовстановлюючого документу в порядку спадкування за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини 5 статті 170 КАС України слід роз’яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись вимогами статті 19, 170, 248, 294, 295 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Семереньківської сільської Ради народних депутатів Тростянецького району Сумської області, Тростянецької районної державної адміністрації в особі Центру надання адміністративних послуг, Комунального підприємства Охтирської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» про зобов’язання видати безкоштовно акт на земельну ділянку, про бездіяльність та зобов’язання виправити недоліки у документах.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення.

Роз'яснити позивачу право звернутись до суду у порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Тростянецький районний суд Сумської області протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складений 29.03.2018 року.

Суддя О.С.Линник