Постанова № 73057345, 28.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/299/18

Номер справи місцевого суду: 520/8495/17

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Сегеди С.М.,

при секретарі Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Третя Одеська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини та зміну черговості одержання права на спадкування за законом, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2017 року (суддя Куриленко О.М.),

встановила:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, уточнивши який, просив ухвалити рішення, яким встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини та змінити черговість одержання права на спадкування за законом.

10.11.2017 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 звернулась до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Третій одеській державній нотаріальній конторі до набрання законної сили рішення по даній цивільній справі, видавати свідоцтво про право на спадщину за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Заява мотивована тим, що існує загроза утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони Третій одеській державній нотаріальній конторі до набрання законної сили рішення по цивільній справі №520/8495/17, видавати свідоцтво про право на спадщину за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначену ухвалу суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_5 В скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали суду та постановлення нової про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що спадкодавець ОСОБА_7 за життя не склала заповіт, черговість спадкування за законом не змінювала, відсутня необхідність застосування заходів забезпечення позову, вважає, що ухвала суду порушує право його та інших спадкоємців за законом на своєчасне отримання свідоцтва про право власності.

Інші сторони судове рішення не оскаржували.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї викладених у відзиву, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що предметом позову є встановлення фактупроживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_7, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини та зміну черговості одержання права на спадкування за законом.

Згідно ст. 151, 152, 153 ЦПК України (в редакції Закону, що діяла станом на час розгляду справи судом першої інстанції), суд може за заявою позивача вжити заходів забезпечення позову, які повинні випливати із суті заявлених позовних вимог. При цьому забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; встановленням заборони вчиняти певні дії.

Аналогічна норма міститься і в ст. 149, 150 ЦПК України, діючого на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Отже, таким заходом забезпечення позову, як забороною вчиняти певні дії, суд захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Оскільки між сторонами виник спір з приводу спадкування майна за законом та зміну черговості прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо позов буде задоволений. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги про порушення прав відповідача є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги як на підставу скасування ухвали щодо порушення права апелянта та інших спадкоємців за законом на своєчасне отримання свідоцтва про право власності висновків суду першої інстанції не спростовують. Інших доводів про неправильність судового рішення апелянтом в скарзі не зазначено.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, всупереч твердженню скарги, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням вимог закону, тому у відповідності зі ст. 375 ЦПК України, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, судова колегія,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст Постанови складено 29 березня 2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

С.М.Сегеда