Ухвала суду № 73055677, 29.03.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1836/17

Провадження № 2/480/521/18

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

29 березня 2018 року м.Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Войнарівський М.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності,

встановив:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності. Одночасно з позовною заявою до суду подано заяву про накладення арешту на майно та заборону вчинення дій.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено головуючому судді Терентьєву Г.В.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського районного суду Миколаївської області №24 від 26.03.2018 року у зв'язку із тим, що суддя Терентьєв Г.В. знаходиться на тривалому лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 480/1836/17.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана цивільна справа 26.03.2018 року розподілена та 27.03.2018 року передана головуючому судді Войнарівському М.М.

На день звернення позивача ОСОБА_1 до суду діяв Цивільний процесуальний кодекс України в редакції від 18.03.2004 року (ЗУ № 1618-IV).

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п.11 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки позовна заява подана без додержання відповідних вимог процесуального закону, які діяли на день звернення позивача ОСОБА_1 до суду, позовна заява підлягає залишенню буз руху.

Відповідно до вимог ч.2 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем не зазначена ціна позову щодо вимог майнового характеру.

Також позивач ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначає та до позовної заяви не додає докази, що підтверджують наявність спільного майна подружжя.

У відповідності до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній на день звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 640 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 8000 грн.

Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено коло осіб, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях. Даний перелік осіб є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року роз'яснення, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та ст.82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розмірі або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З урахуванням вимог статті 11 ЦПК України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями ч.1 ст.8 ЗУ “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Частинами 1-3 статті 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1,2 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача ОСОБА_1 перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, до позовної заяви позивачем не додано.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позивач ОСОБА_1, зазначає в позовній заяві наступні додатки: копія свідоцтва про шлюб; заява про накладення арешту на майно та заборону вчинення дій; копія даної позовної заяви для відповідача. При цьому, заява про накладення арешту на майно та заборону вчинення дій додана в одному екземплярі; копія свідоцтва про шлюб та копія позовної заяви для відповідача — відсутні.

Окрім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч.2 ст.64 ЦПК України, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. п. 4, 6, 7 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України, позовну заяву належить залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів, з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання даної ухвали у зазначений п'ятиденний строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М.Войнарівський

29.03.2018