Постанова № 73053256, 28.03.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року м. Чернівці

справа №0417/11887/2012

провадження №22-ц/794/155/18

Апеляційний суд Чернівецької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Міцнея В.Ф.

суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.

секретар Костюк Л.С.

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку ,,ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку ,,ПриватБанк" на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 жовтня 2017 року, головуючий у суді І-й інстанції - суддя Слободян Г.М.,

в с т а н о в и в:

У серпні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк ,,ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ ,,ПриватБанк" ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 110988,41 доларів США.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із спливом позовної давності.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ ,,ПриватБанк" просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з прийняттям постанови про задоволення змінених позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, 14 серпня 2006 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ ,,ПриватБанк", та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким остання отримала кредит в розмірі 45000 доларів США зі сплатою 16% річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 12 серпня 2011 року.

14 серпня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачкою було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку квартиру № 23, що знаходиться у будинку № 9 по вулиці Воробкевича у м. Чернівці.

У серпні 2008 року ПАТ КБ „ПриватБанк" надіслало відповідачці ОСОБА_1 вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі (а.с.110).

14 липня 2009 року ПАТ КБ „ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла станом на 8 липня 2009 року в розмірі 49530,47 доларів США (справа №2-2592/2009).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 грудня 2009 року позов ПАТ КБ „ПриватБанк" задоволено: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 серпня 2006 року в сумі 49530,47 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру по вулиці Воробкевича, 9/23 у м. Чернівці. Реалізацію предмета іпотеки зобов'язано провести шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною - 394246 грн.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ПАТ КБ „ПриватБанк" просило стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 110988,41 доларів США, яка утворилась станом на 21 серпня 2012 року та складається з непогашеної суми кредиту - 39052,22 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом - 42447,42 доларів США, пені - 29488,77 доларів США.

20 вересня 2017 року банк звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8963,54 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом 42447,42 доларів США та пеню в розмірі 26572,54 доларів США, що згідно з поденним курсом НБУ становить 211705 грн 45 коп (а.с.193).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що банк, пред'явивши у серпні 2008 року вимогу про повне дострокове

погашення заборгованості за кредитним договором, змінив відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, а тому, звернувшись до суду з цим позовом 23 серпня 2012 року, пропустив позовну давність.

Проте погодитися з висновком суду не можна, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК).

Згідно з ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п.4.7. кредитного договору сторони домовилися про застосування до вимог про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, комісії, неустойки-пені та штрафів позовної давності у п'ять років (т.1, а.с.9).

Суд на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про застосування до вимог банку позовної давності в три роки.

Крім того, пред'явленням банком позову до відповідачки ОСОБА_1 про погашення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що мало місце 14 липня 2009 року, перебіг позовної давності перервався.

Позов про стягнення заборгованості за кредитним договором банком пред'явлено 23 серпня 2012 року тобто в межах строку позовної давності.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8963,54 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 42447,42 доларів США, а всього 51410,96 доларів США та пені в розмірі 211705 грн 45 коп підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене апеляційний вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення змінених позовних вимог банку.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням розміру задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 3219 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 3540 грн 90 коп.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку ,,ПриватБанк" задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 жовтня 2017 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку ,,ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 51410,96 доларів США та 211705 грн 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку ,,ПриватБанк" судовий збір за подання позову до суду першої інстанції та апеляційної скарги в розмірі 6759 грн 90 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29 березня 2018 року.

Головуючий В.Ф. Міцней

Судді: Н.К. Височанська

І.Б. Перепелюк