Ухвала суду № 73052570, 23.03.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/149/18 Справа № 695/645/18 Категорія: ст.ст. 183, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року, якою щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_10, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 26.04.2018,

в с т а н о в и л а :

Слідчим відділенням Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018250150000217 від 16.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 за попередньою змовою із невстановленими слідством особами 16.02.2018 близько 17 год., з метою вчинення розбійного нападу, тобто відкритого заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, через незамкнені вхідні двері проник до домоволодіння за адресою: с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області, кооператив «Славутич», буд. № 57, в якому перебували потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12, де із застосуванням до останніх фізичної сили, що проявилося у нанесенні ударів руками та ногами по обличчю та тілу потерпілих, а також погрожуючи останнім застосуванням фізичної розправи, демонструючи предмет зовні схожий на пістолет, що загрожувало їхньому життю та здоров’ю, яку останні сприймали реально, відкрито заволоділи майном потерпілих: грошовими коштами у сумі 2200 доларів США купюрами по 100 доларів, що по курсу АТ «Ощадбанк» становить 58630 грн.; гладкоствольною рушницею «Maverick – М 88, к-р 12 № MV 73996 N»; набоями до вказаної рушниці калібру 12 мм в кількості 100 шт.; парою золотих сережок в формі «зірки», 585 проби, вагою 10 гр., яку потерпіла оцінює в 10 000 грн.; пістолетом марки ПМ з резиновими набоями; мобільним телефоном марки «Нокіа».

28.02.2018 ОСОБА_7 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством небезпечним для життя та здоров’я особи яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.

01.03.2018 слідчий СВ Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 звернувся до слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим з прокурором Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_14, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7

Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року клопотання слідчого СВ Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 задоволено та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто з 28.02.2018 до 26.04.2018.

Ухвала слідчого судді вмотивована тим, що ОСОБА_15 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та не має сталих соціальних зв’язків, зокрема офіційно не працевлаштований, не навчається, офіційно не одружений, дітей не має, при цьому, слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків, переховувати та знищити речові докази, вчинити інше кримінальне правопорушення, а запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, неможливо.

Крім того, на виконання вимог ст. 183 КПК України слідчий суддею не визначено ОСОБА_7 розмір застави, з посиланням на те, що він підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства або погрози його застосування.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, посилаючись на норми національного законодавства та практику ЄСПЛ, порушує питання про скасування ухвали слідчого судді через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та просить застосувати щодо підозрюваного більш м’який запобіжний захід.

Апелянт зазначає, що прокурором та слідчим не доведено в повній мірі наявність в кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не подано жодних характеризуючих даних на особу щодо якої вирішувалось питання про застосування запобіжного заходу, в тому числі не доведено, що інший, більш м’який запобіжний захід ніж тримання під вартою не може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7

Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників – адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які просили про задоволення в повному обсязі апеляційної скарги, скасування судового рішення та застосування щодо підозрюваного альтернативного запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під вартою, міркування прокурора про законність, обґрунтованість ухвали слідчого судді та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог сторони захисту, вивчивши матеріали клопотання, кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.

За змістом п.п. 3 та 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Застосовуючи підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178, 183 КПК України і прийшов до вірного висновку, що у органів досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави для пред’явлення ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

На думку колегії суддів, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_7 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за яке санкцією статті передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області правильно застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, що є необхідним і достатнім для запобігання ризиків, зазначених в ухвалі слідчого судді.

На значну йомірність наявності в провадженні ризиків, на які в ухвалі послався слідчий в клопотанні та слідчий суддя в судовому рішенні, вказує і те, що ОСОБА_7 є громадянином іншої держави, не має сталих соціальних зв’язків, що дає достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих в кримінальному провадженні, переховувати або знищити речові докази.

Обставин, які можуть слугувати підставами для обрання щодо підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, в тому числі і тих, на які посилається сторона захисту в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.

Даних, про те, що підозрюваний ОСОБА_7 за станом здоров'я не може утримуватися під вартою, по справі не здобуто.

Твердження сторони захисту про те, що відсутність постійного місця проживання та роботи у ОСОБА_7 не обґрунтовує застосування щодо нього найбільш суворого запобіжного заходу, є недоречними, оскільки при визначені виду запобіжного заходу, який належить до застосування підозрюваному, слідчим суддею оцінено в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони підтверджуються.

Доводи апелянта про відсутність в провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України спростовуються матеріалами клопотання, кримінального провадження та даними встановленими в ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Крім того, слідчим суддею правомірно, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 не визначено розмір застави, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що цілком узгоджується з вимогами ст. 183 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, є законною та обґрунтованою і не знаходить підстав для її скасування.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 404, 405, п. 1 ч. 3 ст. 407, ст.ст. 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року, якою щодо ОСОБА_7, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 26.04.2018, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :