Постанова № 73052119, 29.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 629/4039/16-ц

Провадження № 22-ц/790/1584/18

29 березня 2018 року

м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Піддубного Р.М.

розглянув в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року(суддя Мішуровська С.Т.) по справі № 629/4039/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 05 липня 2011 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 2200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачка належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 30 вересня 2016 року виникла заборгованість у сумі 23034,61 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 894,96 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 16867,57 грн., заборгованості за пенею та комісією - 3699,00 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 1073,08 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 23034,61 грн. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала. Не заперечує отримання кредиту, але сума заборгованості вказана невірно, тому що вона погашала кредит. Просила застосувати строк позовної давності, оскільки 1 грн. вона ніколи не сплачувала.

Представник відповідача, зазначив, що згідно розрахунків останній платіж ОСОБА_1 проведено 08 квітня 2013 року, станом на 18 квітня 2013 року залишок за кредитом складає 894 грн. і з цього часу почався перебіг позовної давності. Просив застосувати позовну давність. Щодо 1 грн., яка нібито була зарахована на погашення кредиту, то ОСОБА_1 її не сплачувала.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено з підстав пропуску позовної давності, оскільки позивачем не доведено, що саме ОСОБА_1 безпосередньо заплатила 03 лютого 2014 року 1 гривну.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування скарги зазначає, що судом не враховано строк дії картки.

05 липня 2011 року відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку ''Універсальна" № НОМЕР_2 зі строком дії до 30 квітня 2015 року, а з позовом Банк звернувся до суду 18 жовтня 2016 року, а тому строк позовної давності Банком не пропущено.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарга вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 05 липня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 2200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач належним чином умови договору не виконувала, у зв'язку з чим станом на 30 вересня 2016 року виникла заборгованість у сумі 23034,61 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 894,96 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 16867,57 грн., заборгованості за пенею та комісією - 3699 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1073,08 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивачем пропущено позовну давність.

Погодитись з таким висновком суду не можна.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Під час розгляду справи судом першої інстанції представник відповідача заявив про застосування позовної давності (а. с. 104).

Відповідно до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

Кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору 05 липня 2011 року відкрито рахунок та надано картку НОМЕР_2 зі строком дії -04/15, тобто, строк дії картки до 30 квітня 2015 року.

Дані обставини щодо строку дії картки відповідачем не спростовуються.

Банк звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом 23 жовтня 2016 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Посилання відповідачки, що останній платіж в рахунок погашення заборгованості 08 квітня 2013 року у сумі 1 грн. вона не сплачувала за даних обставин правового значення не має та не впливає на визначення початку перебігу позовної давності, оскільки позовна давність щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не після несплати чергового платежу.

За таких обставин вважати, що відсутні підстави для стягнення коштів -не можна.

Між тим, щодо суми стягнення суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року по справі № 6-2003цс15.

Отже, підстав для стягнення штрафу з відповідача не вбачається, оскільки це є подвійним стягненням.

Крім того, відповідно ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день (місяць) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року по справі № 6-3006цс15.

З розрахунку заборгованості вбачається, що пеня за кредитом становить 100 грн. за кожен місяць прострочення. За період з 23 жовтня 2015 року по 23 жовтня 2016 року нарахована пеня становить 1200 грн.

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 894 грн. 96 грн.; відсотки за користування кредитом - 16867 грн. 57 коп. та 1200 грн. пені.

Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Судові витрати підлягають перерозподілу згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2,376, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 грудня 2017року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Лозвським МРВ УМВС України в Харківській області 30 листопада 2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою 64660, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»(код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, МФО 305299, рахунок №29092829003111) заборгованість за кредитним договором №б/н від 05 липня 2011 року, яка складається з: 894, 96 грн.(вісімсот дев'яносто чотири гривні дев'яносто шість копійок) - заборгованість за кредитом; 16867,57 грн.( шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень п'ятдесят сім копійок)- заборгованість по процентам за користування кредитом; 1200( одна тисяча двісті) грн. - пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 2835,99 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять п'ять гривень дев'яносто дев'ять копійок).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 29 березня 2018 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

Р.М. Піддубний