Ухвала суду № 73051191, 29.03.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2839/18

н/п 2-з/640/47/18

УХВАЛА

(про відмову у забезпеченні позову)

"29" березня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

при секретарі Шаповал Є.Б.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою позивача ОСОБА_2, що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, що діє як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: 61183, АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28-Д), треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_2), Служба у справах дітей по Київському району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради (місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, буд 55), Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (місцезнаходження: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16), ОСОБА_5 (місцеперебування: м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 229, кв. 11) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.03.2018 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито, та судове засідання призначено на 29.03.2018 року на 14 год. 00 хв.

Позивач звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову – зупинити стягнення за виконавчим провадженням №42739111, яке перебуває на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності гр. ОСОБА_5 та за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна задовольнити вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" у сумі 240 159,09 грн. (виконавчий напис, вчинений 15.11.2013 ПН ДМНО ОСОБА_4 за реєст. №8028). В обгрунтування своєї заяви позивач вказує, що предметом позову є оскарження вказаного виконавчого напису, і вказане нерухоме майно може бути звернено до стягнення за оскаржуваним виконавчим написом, а тому невжиття заходів позову може утруднити в подальшому виконання рішення суду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з’явились, повідомлялись судом належним чином та своєчасно, причину неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних

прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

На даний час нерухоме майно, а саме, квартира, на яку звернено стягнення за оскаржуваним виконавчим написом належить на праві власності третій особі ОСОБА_5, та позивачем не надано до суду доказів, що вказана квартира може бути відчужена до моменту розгляду даної справи, оскільки постанова про поновлення вчинення виконавчих дій не є зверненням стягнення на нерухоме майно. А тому, заявлений позивачем захід забезпечення позову є не співмірним із заявленими позовними вимогами, а тому в задоволенні даної заяви суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2, що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Харківської області протягом 15 діб.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя – Г.А. Зуб