Постанова № 73051098, 29.03.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/399/18

Номер провадження 3/623/106/2018

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДФС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, який займає посаду директора ТОВ «ДОН ІТРЗ ЛТД», зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Правопорушник з вимогами ст. 268 КУпАП ознайомлений,

в с т а н о в и в:

29 січня 2018 року при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІТРЗ ЛТД», (податковий номер 24670490, юридична адреса: Україна, Харківська область, 64300, м. Ізюм, в’їзд Ювілейний, 1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Делівері групп», податковий номер 40396579 за червень-липень 2016 року, ТОВ «Грандфлай», податковий номер 40626863 за жовтень 2016 року, ТОВ «Пром-аспект», податковий номер 40982991 за лютий 2017 року, ТОВ «Мергус», податковий номер 40808006 за квітень 2017 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, в зв’язку з ненаданням ТОВ «ДОН ІТРЗ ЛТД» у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов’язкові запити Головного управління ДФС у Харківській області від 13.10.2017 № 20472/10/20-40-14-11-18 та від 03.11.2017 № 22897/10/20-40-14-11-18 встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме:

-п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198 п.6 ст. 198, п.201.1, п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 54 683 грн., у тому числі за грудень 2016 року в сумі 4 953 грн., за січень 2017 року в сумі 2 508 грн., за лютий 2017 року в сумі 2 808 грн., за березень 2017 року в сумі 7 726 грн., за квітень 2017 року в сумі 36 688 грн.;

-п.198 .1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Подакового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму від’ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2017 року всього в сумі 2 519 грн.,

чим, як керівник підприємства, вчинив адміністративне правопорушення, передбачен ч.1 ст.163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні проти протоколу про адміністративне правопорушення заперечував, вважав, що відсутні сама подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та пояснив, що викладені в Акті перевірки висновки щодо заниження податку на додану вартість на суму 54 683 грн. не мають жодного підґрунтя, так як ця сума цілком відповідає сумі переплати підприємства по ПДВ станом на 01.01.2018 року, посадові особи, які здійснювали перевірку вибрали оборудки по закупівлі товарів з таким розрахунком, щоб податковий кредит з ПДВ при сумарному складанні відповідав сумі переплати. Зустрічні перевірки не проводилися. Перевірки з продажу закуплених за зазначеними угодами товарів не здійснювалися і відповідно не враховувалися, тобто не віднімались податкові зобов’язання з оборудок по продажу. Таким чином, вважає ОСОБА_1, основна задача перевірки звелась до списання переплати з ПДВ, а зазначені порушення відповідно потягнули за собою порушення норм КУпАП, а саме: 1) в порушення норм ст.38 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначені приблизні дати, начебто, заниження податку на додану вартість – грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, тобто періоди, пізніші, ніж як за три місяці з дня, начебто, вчинення правопорушення; 2) в порушення ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення невірно внесені відомості про місце проживання ОСОБА_1; 3) не зазначені місце вчинення і суть адміністративного правопорушення; 4) не внесені його, ОСОБА_1, пояснення, які він намагався надати, а особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, повідомила, що всі пояснення він буде давати в суді; 5) жодним чином не були роз’яснені його права і обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_1 двічі розписатися в протоколі та пояснила, що все інше (надавати пояснення, заявляти клопотання, знайомитися з матеріалами, користуватися юридичною допомогою) він зможе лише в суді. Крім того, складання вказаного протоколу було неправомірним ще й тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОН ІТРЗ ЛТД», де працює ОСОБА_1 була подана скарга до Державної фіскальної служби України.

Подача скарги зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтями 10, 11 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків , а вчиненим з необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

Положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 долучено фотокопію скарги, направленої «ДОН ІТРЗ ЛТД» до Державної фіскальної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.02.2018 № НОМЕР_2 та № 00000314117.

Відповідно до вимог п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Згідно вимог п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України, скарга, подана з дотриманням строків, визначених у п.56.3 статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні на строк від дня подання такої скарги до дня завершення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Крім того, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення ГУ ДФС у Харківській області не долучено копії податкового повідомлення-рішення, ухваленого за результатами проведеної перевірки або відомостей, що таке повідомлення-рішення не ухвалювалось.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення.

У разі, якщо дані, відображені у повідомленні рішенні є спірними, а підтверджень того, що повідомлення-рішення набуло відповідної юридичної сили не надано, то суд може виходити з загальних принципів достатності й допустимості доказів та їхньої оцінки, а саме з того, що не доведена вина у правопорушенні є підставою для закриття провадження у справі за ч.1 ст. 247 КУпАП.

Крім того, відповідно до вимог ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

У зв’язку з вищевикладеними обставинами, суд вважає, що дії (заниження податку на додану вартість), які ОСОБА_1, начебто, скоїв у грудні 2016 року, січні 2017 року, лютому 2017 року, березні 2017 року, квітні 2017 року, не узгоджуються з вимогами ст.38 КУпАП.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 38, п.7 ст. 247, 283, 284 КУпАП , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1, 10 липня 1965 року за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв’язку ззакінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя Т.Д. Бєссонова