Рішення № 73051005, 27.03.2018, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Провадження № 2/616/46/18

Справа № 616/921/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 березня 2018 року Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.

з участю секретаря судового засідання - Капленко А.В.

сторони: позивач - Великобурлуцької районної державної адміністрації, представник

Ткаченко Н.О.

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - ОСОБА_3

прокурор Великобурлуцького відділу Чугуївської місцевої прокуратури - Караченцев Д.Ю.

розглянувши справу за позовом Великобурлуцької районної державної адміністрації в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над дитиною та стягнення аліментів на її утримання,

в с т а н о в и в:

Великобурлуцька районна державна адміністрація як орган опіки і піклування звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлення опіки над дитиною та стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь опікуна на утримання ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частки від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

На обґрунтування позову зазначено, що 10.04.2017 ОСОБА_2 написала заяву про тимчасове влаштування її дитини, ОСОБА_5, в будинок дитини терміном до 6 місяців, але по закінченню терміну мати не забрала дитину з дитячого державного закладу. ОСОБА_2 з заявою про повернення їй малолітньої дитини до служби у справах дітей Великобурлуцької районної державної адміністрації не зверталася. За час перебування дитини у закладі мати не цікавилася станом здоров'я та розвитком дитини, не надавала кошти на утримання. Відвідала дитину лише один раз, після спливу 6-місячного терміну та після того, як їй було роз'яснено, що буде розглядатися питання про можливість позбавлення її батьківських прав. В період свого проживання в сім'ї ОСОБА_3 ОСОБА_2 недостатньо приділяла уваги новонародженій дитині як мати. ОСОБА_2 навіть не може надати відповіді на прості запитання: «Який вік дитини?», «Скільки разів на добу необхідно годувати дитину відповідного віку?», «Скільки грамів суміші повинна з'їсти дитина за один раз?» та інші. Трапився випадок, коли ОСОБА_2 нагодувала новонароджену дитину цільним коров'ячим молоком, після чого дівчинка була госпіталізована до Харківської обласної дитячої клінічної лікарні № 1. Малолітня ОСОБА_5 була госпіталізована разом з ОСОБА_6, який вважає себе біологічним батьком дитини.

У судовому засіданні представник позивача Ткаченко Н.О. позов підтримала та пояснила, що ОСОБА_2 з 2006 року виховувалася у державному інтернатному закладі для розумово відсталих дітей, є інвалідом ІІ групи. Вона не знає свого дня народження, не знає як поводитися з дитиною, як і чим її годувати, як за нею доглядати. Дитина з квітня 2017 року перебуває у Харківському обласному будинку дитини, куди була поміщена за заявою ОСОБА_2 Вона жодного разу не зверталася до служби у справах дітей щоб провідати дитину, не ставила питання про повернення їй дитини. З січня 2016 року ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_6, народила дитину, але з перших днів життя дитини нею фактично опікувалася мати ОСОБА_6 - ОСОБА_3 Однак оскільки у актовому записі про народження дитини батько записаний зі слів матері - ОСОБА_7, не було правових підстав для залишення дитини з її біологічним батьком, до того ж ОСОБА_6 ще не отримав паспорт громадянина України, але найближчим часом він отримає документ. Умови проживання ОСОБА_2 також не дають можливості повернути їй дитину, так як у її квартирі відключена навіть електрична енергія. Наразі ОСОБА_2 проживає з чоловіком на прізвище Сірик, який ніде не працює, він є батьком декількох дітей від різних жінок, відносно яких матері позбавлені батьківських прав.

ОСОБА_3 як третя особа підтримала позов та пояснила, що батьком ОСОБА_5 є її син ОСОБА_6. У січні 2016 року син познайомився з ОСОБА_2, забрав її з психіатричної лікарні та привіз жити до себе в смт Приколотне. У листопаді 2016 року ОСОБА_2 народила дитину - ОСОБА_5. За дитиною доглядала вона та її син, ОСОБА_2 відмовилася навіть годувати дитину материнським молоком, перші тижні дитину годувала дружина її племінника, яка в той час також народила дитину. ОСОБА_2 не має навиків догляду за дитиною, не вміє робити елементарні речі, одного разу, коли вона не догляділа, нагодувала дитину цільним молоком, після чого дівчинка потрапила до лікарні. У січні 2017 року ОСОБА_2 пішла з їх сім'ї і з того часу живе окремо у с. Федорівка. ОСОБА_3 працює дояркою, має постійний заробіток, хоче бути опікуном своєї онуки, її син також бажає виховувати свою дитину та має намір визнати своє батьківство після отримання паспорта громадянина України.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, висловила бажання забрати дитину до себе, однак при цьому пояснила, що ніяких дій для цього не вчиняла. Відповідач не змогла назвати, коли вона народилася, коли народилася її дитина, зазначила, що не вміє читати і писати, не змогла назвати прізвище чоловіка, з яким наразі живе. Пояснила, що цей чоловік ніде не працює, тому що не бажає працювати, живе за її рахунок та йому допомагає його матір. ОСОБА_2 не змогла дати відповіді на питання щодо того як необхідно доглядати за дитиною, як її годувати, на більшість питань взагалі відмовлялася відповідати, підтвердила те, що не ставила питання про повернення їй дитини.

На підставі наданих позивачем доказів суд встановив фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та витягу з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_2. є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Батьком дитини записаний ОСОБА_7. Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с.12, 14).

10.04.2017 ОСОБА_2 написала заяву про тимчасове влаштування дитини до будинку дитини, посилаючись на відсутність у неї житла (а.с.17).

За розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області №134 від 11.04.2017 малолітня ОСОБА_5 була тимчасово влаштована до будинку дитини (а.с.18).

Розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області №376 від 25.10.2017 був продовжений термін перебування малолітньої ОСОБА_5 в Харківському обласному будинку дитини №3 (а.с. 19).

Адміністрація обласного будинку дитини №3 в своїй довідці зазначила, що малолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати відвідувала один раз - 16.10.2017 (а.с.20).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_2, вона проживає за адресою: АДРЕСА_1, в однокімнатній квартирі з пічним опаленням, в квартирі відсутнє світло, каналізація, вода (а.с.26-27).

Відповідно до заяви від 21.11.2017 ОСОБА_3 заявила бажання бути опікуном малолітньої ОСОБА_5.(а.с.29).

Згідно довідки Приколотнянської селищної ради ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, мешкає одна (а.с.31).

Згідно свідоцтва на право власності на житло квартира за адресою: АДРЕСА_2, належить ОСОБА_3 на праві приватної спільної власності (а.с.33).

Згідно довідки ТОВ «Федорівський» ОСОБА_3 працює в цьому підприємстві дояркою, має стабільний дохід (а.с.39).

Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_3, в її помешканні створені задовільні умови проживання, зокрема і для дитини (а.с.40-42).

Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_2 з 01.11.16 встановлена друга група інвалідності як інваліду з дитинства, безстроково (а.с. 71).

Великобурлуцька районна державна адміністрація у своєму висновку вказала про доцільність позбавлення ОСОБА_2. батьківських прав, зазначивши, що вона не піклується про життя та здоров'я дитини, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків (а.с.6-7).

В інформації Великобулуцького районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді зазначено, що сім'я ОСОБА_2 з 20.02.2017 перебуває на обліку сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах. Дитина наразі перебуває у КЗОЗ Обласний будинок дитини №3 м.Харків. Враховуючи діагноз ОСОБА_2 (F71.1), що не дозволяє достатньою мірою навчити її навикам догляду за малолітньою дитиною, Центр вважає недоцільним повернення ОСОБА_5, 2016 р.н., її матері ОСОБА_2 (а.с.28).

Великобурлуцька районна державна адміністрація у своєму висновку вказала про доцільність призначити опікуном малолітньої ОСОБА_5 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, у сім'ї і під фактичною опікою якої дитина перебувала з часу свого народження (а.с.8-9).

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Встановивши на підставі наданих позивачем доказів обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 не здатна виконувати обов'язки по вихованню та матеріальному забезпеченню дитини, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, виконувати свої обов'язки по вихованню дитини, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову в частині позбавлення батьківських прав.

Відповідач не надала відзив та доказів, які б спростовували докази, надані позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки і піклування.

ОСОБА_3 подала до суду письмову згоду на призначення їх опікуном дитини.

Суд дійшов висновку про наявність законних підстав для встановлення опіки над дитиною та призначення опікуна.

Відповідно до ст.ст. 180, 182, 183 СК України з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини у межах заявлених вимог у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу).

Оскільки відповідач є інвалідом ІІ групи, відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вона звільняється від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.10,11,13,141,263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначити її опікуном ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше мінімального розміру аліментів, встановленого законом, чинним на момент виконання рішення, починаючи з 04 грудня 2017 року, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Великобурлуцький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 29 березня 2018 року.

Суддя Ю.В.Нестайко