Постанова № 73050164, 27.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/6845/17 Номер провадження 22-ц/786/752/18Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Хіль Л.М.,

за участю секретаря судового засідання: Колодюк О.П.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві виділені матеріали за зустрічним позовом у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та стягнення коштів

за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 2018 року в частині відмови у прийнятті зустрічного позову, постановлену у період часу з 15:36:04 год. по 16:03:43 год. під головуванням судді Нестеренко С.Г.,-

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ майна подружжя та стягнення коштів.

Підстави позову вмотивовувала тим, що 13 червня 2014 року між сторонами був укладений шлюб. Наприкінці липня 2017 року відповідач, після трьох років щасливого і дружнього сімейного життя, без жодних пояснень несподівано розірвав стосунки, обмежив доступ позивача до місця постійного проживання, не бажає віддавати особисті речі, умисно уникає зустрічей. В серпні 2017 року надіслав їй повідомлення про двостороннє добровільне розірвання шлюбу в органах РАЦС.

Вказує на те, що до реєстрації шлюбу сторони проживали у фактичних шлюбних відносинах і тривалий час мешкали та вели спільне господарство в квартирі АДРЕСА_1, яка належала батькам відповідача.

Після реєстрації шлюбу проживали у квартирі АДРЕСА_2, у якій здійснили ремонт. Також за час спільного проживання придбали автомобіль та інше майно, право власності на яке вона просить визнати, як і стягнути ? частину коштів за проведений ремонт.

20 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом про встановлення факту окремого проживання подружжя.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Полтави Полтавської області від 22 січня 2018 року відмовлено відповідачу ОСОБА_3 та його представникам ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту окремого проживання подружжя та її об'єднання в одне провадження з первісною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та стягнення коштів.

З даною ухвалою не погодився представник відповідача ОСОБА_4 та подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким прийняти зустрічну позовну заяву та об'єднати в одне провадження з первісним позовом.

Вказує на те, що суд необгрунтовано дійшов висновку про відсутність взаємозв'язку позовних вимог, шлюб між сторонами до цього часу не розірваний, а встановлення окремого режиму проживання подружжя може вплинути на вирішення спору про розподіл спільного сумісного майна, вимоги про що заявлені ОСОБА_2

Відзив чи заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20 грудня 2017 року відповідач ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву до позивача ОСОБА_5 про встановлення факту окремого проживання подружжя з серпня 2014 року.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про прийняття зустрічного позову та об'єднання його у одне провадження з позовною заявою ОСОБА_2, місцевий суд вважав її такою, що подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 ЦПК України.

Також суд вказував на те, що до 14 грудня 2017 року зустрічний позов та заперечення на позов не подавалися, розгляд справи з вини відповідача затягується, констатуючи при цьому наявність зловживання відповідачем процесуальними правами саме з метою затягування розгляду справи.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі за позовом ОСОБА_2 після усунення нею недоліків, допущених при подачі позову, відкрито лише 05 грудня 2017 року.

Цією ж ухвалою справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 грудня 2017 року. З викликом сторін.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 23) копію ухвали про відкриття провадження від 05 грудня 2017 року та копію позовної заяви з додатками ОСОБА_3 отримав лише після 20-х чисел грудня 2017 року (дата вказана нерозбірливо).

Даний факт не заперечується сторонами.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги та пояснень представника відповідача, дізнавшись про позовні вимоги ОСОБА_2 з приводу розподіл майна, ОСОБА_3 були вжиті заходи, і вже 20 грудня 2017 року зданий зустрічний позов.

З урахуванням викладеного, не знаходять свого підтвердження висновки місцевого суду щодо наявності у діях відповідача зловживання своїми процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зі змісту зустрічного позову вбачається, що ОСОБА_3 підстави позовних вимог, а саме: встановлення факту окремого проживання подружжя, вмотивовує тим, що ОСОБА_2 в серпні 2014 року забрала свої речі та повернулася проживати до батьків.

З урахуванням викладеного, оскільки питання фактичного проживання подружжя разом, ведення спільного господарства та підтримання шлюбних відносин, може вплинути на визначення правового статусу майна, про розподіл якого заявлено позивачем ОСОБА_6, місцевий суд необґрунтовано дійшов висновку про відсутність взаємного зв'язку між позовами.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги слушними. Скарга підлягає до задоволення частково.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 2018 року в частині відмови у прийнятті зустрічного позову слід скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та внаслідок невідповідності обставинам справи, і перешкоджає подальшому провадженню у справі, а матеріали справи направити для продовження розгляду.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 141 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, у тому числі, пов'язаних і з переглядом даної ухвали в апеляційному порядку, має бути вирішено судом за результати ухвалення рішення по суті спору чи закінченні провадження у інший спосіб.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 січня 2018 року в частині відмови у прийнятті зустрічного позову - скасувати та виділені матеріали за зустрічним позовом у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та стягнення коштів направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення (у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення), шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, у випадках, визначених ст. 389 ЦПК України

.

Повний текст постанови складений 27 березня 2018 року.

Головуючий суддя : /підпис/ П.С. Абрамов

Судді: /підпис/ Г.Л. Карпушин /підпис/ Л.М. Хіль

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області П.С. Абрамов