Вирок № 73050122, 27.03.2018, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/1363/17

Провадження №1-кп/550/18/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року

Чутівський районний суд Полтавської області у складі колегії суддів:

головуючого судді –Ланни Я.О.,

суддів –Антонова А.А., Михайлюк О.І.,

за участю: секретаря судового засідання –Томас Ю.П.,

прокурорів – Пантась В.С., Щербак А.В.,

потерпілого–Галети Г.М.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Чутове Полтавської області кримінальне провадження №12017170180000649 від 25.09.2017 р. стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Лютнева), 2, раніше судимого:

- 20.05.2016 р. Карлівським районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки;

- 30.11.2017 р. Машівським районним судом Полтавської області за ч.1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше судимого :

- 22.12.2016 р. Полтавським районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік,

обох за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 4, 8, 12 ч. 2 ст.115 КК України , -

у с т а н о в и в:

24 вересня 2017 р. близько 22 год., ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у приміщенні будинку останнього, розташованому за адресою: с. Федорівка Карлівського району Полтавської області, вул. Центральна, буд. № 34, спільно вживали алкогольні напої та наркотичні засоби. Під час спілкування між ними виникла сварка, в ході якої у обвинувачених виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень на ґрунті неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, нанесли більше шести десятків ударів стиснутими у кулак пальцями рук, ногами у взутті та дерев»яними палицями по голові, тулубу та кінцівках ОСОБА_6, а також насильно поміщали викрутку і дерев»яну палицю у заднє прохідний отвір останнього, а також підпалили сирниками одяг, в якому був потерпілий.

В наслідок вказаних дій потерпілому ОСОБА_6 спричинено , згідно висновку судово-медичного експерта № 94 від 03.11.2017 р., тілесні ушкодження, які умовно, можна розділити на наступні групи:

а) прямий перелом грудини, переломи ребер зліва: непрямі переломи 2-3 ребер по середнє-ключичній лінії, прямі переломи 4-5 ребер по переднє-паховій, 7-8 ребер по середнє-паховій з розривом реберної плеври, 9-10 ребер по заднє-паховій лініям з крововиливами; переломи ребер справа: непрямі переломи 2-3 по середнє-ключичній лінії, прямі переломи 8-10 ребер по переднє-паховій лінії з крововиливами, розрив лівої легені з крововиливами в плевральну порожнину в кількості 400 мл., забій серця з крововиливом, розрив брижа тонкої кишки, крововилив в порожнину очеревини в кількості 600 мл, заочеревинна гематома, крововилив в жирову клітковину лівої нирки, овальної форми синці на передній поверхні грудної клітки(12), на животі (6) з дугоподібними і довгастими саднами (9), на рівні правої лопатки (1), в ділянці тазу праворуч (1), синець із садном на попереку праворуч;

б) забита рана тім»яноскроневої ділянки голови праворуч, забиті рани на лівому вусі, на слизовій верхньої та нижньої губ (по одній), синці на вухах, зливні синці з саднами-осадненнями на обличчі (7), синці на зовнішній поверхні правого плеча (1), на зовнішній поверхні лівого передпліччя (8), на тилі лівої кисті (3), на зовнішній поверхні правого передпліччя в середній і нижній третині (6) з садном, синці на зовнішній поверхні правої кисті (4), садно в ділянці правого ліктьового суглобу, довгастої форми садна на зовнішній поверхні правого стегна (4), смугасті садна на сідницях;

в) осередкові термічні опіки шкіри на животі, промежині, зовнішній поверхні правого і лівого стегон з переходом на гомілки II-III ст. загальною площею до 10 % тіла;

г) рвано-забита рана на слизовій заднєпрохідного отвору з осадненнями і крововиливами.

25.09.2017 р. ОСОБА_6 не приходячи до свідомості помер. Причиною його смерті, згідно вказаного експертного висновку, стала тупа травма грудної клітки і живота, які супроводжувалися переломом грудини, множинними двохсторонніми переломами ребер, забоями серця і нирки, заочеревинною гематомою, розривами внутрішніх органів (легені, брижа), травматичним шоком-крововтратою.

Враховуючи характер виявлених експертом у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень групи а), стосовно живої людини вони мають ознаки тяжких по ознаці небезпеки для життя, а в даному випадку призвели до смерті ОСОБА_6 Під час нанесення тілесних ушкоджень потерпілий міг відчувати особливий біль.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочину винуватим себе визнав частково та пояснив, що не мав умислу на вбивство ОСОБА_6 Обвинувачений повідомив, що разом із ОСОБА_4 24.09.2017 р. прийшли до будинку ОСОБА_6, щоб пригостити його коноплею. Під час вживання алкогольних напоїв та наркотичних засобів між ними виник словесний конфлікт стосовно способу життя потерпілого, який живе в антисанітарних умовах. Після чого, ОСОБА_6 схопив сапу та замахнувся нею в бік обвинувачених. ОСОБА_3 ухилився, вибив сапу та наніс два удари кулаками в область грудей ОСОБА_6, від чого останній упав, а ОСОБА_4 наніс ще два удари ногою в голову потерпілого, після чого він втратив свідомість. Вони перевернули його та облили пивом. ОСОБА_4 кінцевою дерев»яною частиною держака сапи наніс ще кілька ударів по тулубу потерпілого, в живіт, в грудну клітку, в стегно лівої та правої ноги. Зі слів ОСОБА_3 вбачається, що він наніс декілька ударів, не більше 10-15, кулаками та ногою у взутті по руках, животу, тулубу, спині (лопатці з лівого боку) потерпілого. ОСОБА_4 узяв сапу і засунув держак в задній прохід потерпілого. Під час бійки підпалив декілька сірників і кинув їх на одяг в пахову зону ОСОБА_6 Коли одяг загорівся вони його гасили пивом або водою. Після чого ОСОБА_3 наніс ще декілька ударів в живіт потерпілому ОСОБА_6 ОСОБА_7 того, ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_4 говорив йому, що засував також викрутку в задній прохід ОСОБА_6

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому злочину винуватим себе визнав частково та пояснив, що не мав умислу на вбивство ОСОБА_6 ОСОБА_4 повідомив, що разом із ОСОБА_3 24.09.2017 р. прийшли до будинку ОСОБА_6, щоб пригостити його коноплею. Після вживання коноплі потерпілий впав на диван, на його думку, без свідомості. Він відлив потерпілого пивом і останній прийшов до тями. ОСОБА_3 наніс удар ногами по ногах потерпілого. ОСОБА_6 відмахнувся. ОСОБА_3 почав давити його за горло і схопив рукою за кадик. Під час бійки ОСОБА_3 кричав: «свідок, свідок» і бив потерпілого в область грудей кулаками та наносив удари по обличчю. ОСОБА_4 взяв палицю,а почав наносити нею удари по плечах, ногах ОСОБА_6 при цьому наніс близько 10 ударів. Потерпілий при цьому опір не чинив. Після чого ОСОБА_3 наніс декілька ударів в груди ОСОБА_6, стрибав на тулубу потерпілого. ОСОБА_4 сірниками підпалив одяг потерпілого. Після того, як одяг загорівся, вони його загасили. ОСОБА_4 взяв на підвіконнику викрутку і вставив її в задній отвір потерпілому. ОСОБА_3 тримаючи за одяг, декілька раз кидав потерпілого на підлогу і піднімав його. При цьому потерпілий ударявся головою об тумбу, що стояла поруч. ОСОБА_6 лежав на полу на спині і ОСОБА_3 став та стрибнув на грудях у ОСОБА_6 Після чого ще наносили удари потерпілому. ОСОБА_4 наносив удари палицею по руках, ногах, плечах і штовхав палицею по тулубу ОСОБА_6 Точну кількість ударів не пам»ятає. ОСОБА_3 вставив ОСОБА_6 держак сапи в задній отвір та витяг. Потерпілий залишався лежати на підлозі та стогнав. Після чого, ОСОБА_4 змив кров з обличчя потерпілого пивом чи водою і вони пішли додому, а ОСОБА_6 залишився лежати на підлозі. Удари потерпілому вони наносили протягом 30 хвилин.

Всебічно вивчивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв»язку, суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину за вищевказаних обставин, виходячи з наступного.

Потерпілий ОСОБА_8 суду повідомив, що 25.09.2017 р. вранці йому зателефонували працівники поліції та повідомили про вбивство сина ОСОБА_9. Від працівників поліції він також дізнався, що сина вбили через те, що він мав виступити свідком у суді.

Свідок ОСОБА_10 повідомила, що 25.09.2017 р. вранці виявила труп брата ОСОБА_6 в будинку по місцю їх проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8. ОСОБА_9 щойно звільнився із в»язниці і проживав один у зазначеному будинку, а вона проживає в цьому ж селі із співмешканцем ОСОБА_11 24.09.2017 р. вона разом із братом ОСОБА_6, співмешканцем ОСОБА_11 та сусідом ОСОБА_12 вживали спиртні напої, після чого пішли до ОСОБА_13 допомагати убирати буряк, щоб заробити гроші. Через погіршення стану здоров»я вона пішла відпочивати, а чоловіки убирали буряк. Ввечері 24.09.2017 р. вона разом із співмешканцем ОСОБА_11 пішла до нього додому, а ОСОБА_6 залишився вдома сам. Брат був випивший, але без тілесних ушкоджень, він був в нормальному стані, на ногах тримався. Вранці 25.09.2017 р. близько 06.30 год. вона разом із ОСОБА_11 прийшла до брата ОСОБА_6, щоб переодягнутись. Двері в будинок були відчинені настіж. Вона зайшла до будинку і побачила, що тіло ОСОБА_9 лежало на полу поблизу столу в прихожій нерухомо, диван був розкладений і перевернутий, інша обстановка в будинку порушена не була. Спочатку вона подумала, що брат п»яний спить. Штани і нижня білизна у брата були спущені, коліна опечені. Після того, як вона зрозуміла, що брат мертвий, викликала по телефону поліцію та побігла до сусідів. На тілі ОСОБА_9 поперек лежала сапа, а поблизу з лівого боку був держак від лопати. Свідок повідомила суду, що вона інколи вживала алкоголь з обвинуваченими. Перед смертю брат говорив їй, що він повинен свідчити у справі про зберігання коноплі особою на ім»я «Вова» і останній сказав, що з ним за це розбереться, а тому брат боявся цього чоловіка. Від працівників поліції пізніше вона дізналась, що вбивство брата скоїли ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_11 повідомив суду, що співмешкає із ОСОБА_10. 24.09.2017 р. він разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_12 пішли копати буряки у ОСОБА_13. Після чого він разом із ОСОБА_12 пішли додому, а ОСОБА_6 залишився на городі. В цей день вони вживали алкоголь. Ввечері 24.09.2017 р. він разом із ОСОБА_10 пішли до додому, а ОСОБА_6 залишився в своєму будинку сам. Вранці 25.09.2017 р. близько 06.30 год. він разом із ОСОБА_10 прийшов по місцю проживання потерпілого, щоб ОСОБА_10 переодягнулась. Двері в будинок були відчинені настіж і вони виявили труп ОСОБА_9, який лежав серед будинку.

Свідок ОСОБА_12 повідомив суду, що 24.09.2017 р. зранку був вдома. На прохання сусідки ОСОБА_13 він разом із ОСОБА_6, ОСОБА_11 викопувати буряк. Після чого він разом із ОСОБА_11 пішли додому, а ОСОБА_6 залишився на городі. Вранці до нього додому прибігла ОСОБА_10 і повідомила, що ОСОБА_6 вбили.

Свідок ОСОБА_13 повідомила, що 24.09.2017 р. ОСОБА_6 разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 викопували буряк на її огороді. Близько 19 год. 55 хв. вона зателефонувала ОСОБА_10, щоб з’ясувати чому хлопці не виконали всю роботу. Людмила по телефону повідомила їй, що їх б’ють, а вона сидить тихенько. Після чого ОСОБА_10 вимкнула телефон. Про допомогу ОСОБА_10 не просила. Пізніше від сусідів вона дізналась про вбивство ОСОБА_6. Аналогічні пояснення надала свідок ОСОБА_13 під час одночасного допиту із свідком ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_14 повідомила суду, що проживає по сусідству із ОСОБА_6. 24.09.2017 р. ввечері бачила, як ОСОБА_6 ходив на своєму подвір’ї та варив їсти, а вранці дізналась, що його вбили.

Свідок ОСОБА_15 повідомив суду, що він раніше проживав із покійною матір’ю ОСОБА_6. Бачив останнього за тиждень до вбивства. ОСОБА_9 проживав разом із сестрою ОСОБА_10. Вони зловживали спиртними напоями. ОСОБА_6 відбував покарання у виді позбавлення волі, був сміливий і нічого не боявся. 25.09.2017 р. сусіди повідомили, що ОСОБА_6 вбили. Він пішов до будинку ОСОБА_6 і побачив труп останнього, який лежав в одній із кімнат будинку на спині, ноги були опечені, білизна та штани до колін спущені.

Свідок ОСОБА_16 повідомив суду, що ввечері близько 18 год. напередодні вбивства ОСОБА_6 він їхав на автомобілі і поблизу будинку останнього бачив високого чоловіка, який хитався і тому він подумав, що цей чоловік був п’яний. Наступного дня дружина повідомила, що ОСОБА_6 вбили.

Свідок ОСОБА_17 повідомила суду, що 24.09.2017 р. ввечері її чоловіку зателефонував ОСОБА_3 і попросив відвезти його у м. Карлівку в магазин «АТБ». 24.09.2017 р. близько 17.00 год. її чоловік ОСОБА_18 звозив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в Карлівку в магазин «АТБ», де вони придбали пиво. Чоловік висадив їх в с. Федорівка Карлівського району 24.09.2017 р. ввечері поблизу клубу. ОСОБА_19 був одягнутий в спортивний костюм, а ОСОБА_4 був в джинсах та шкіряній куртці.

Аналогічні показання надав в суді свідок ОСОБА_18, який повідомив, що з обвинуваченими він знайомий з дитинства. 24.09.2017 р. на своєму авто на прохання ОСОБА_3 підвозив його та ОСОБА_4 в магазин в м. Карлівку, де хлопці купили пиво в магазині «АТБ». В автомобілі також була його дружина ОСОБА_17 Близько 20 год. 30 хв. 24.09.2017 р. він висадив обвинувачених в центрі с. Федорівка Карлівського району поблизу клубу.

Свідок ОСОБА_20 – цивільна дружина ОСОБА_4 повідомила суду, що в першій половині дня 24.09.2017 р. до них прийшов ОСОБА_3. Хлопці про щось спілкувались, а близько 19.00 год. кудись пішли. В цей день ОСОБА_4 був одягнутий в кожану куртку, джинси та чорні кросівки. Додому чоловік повернуся близько опівночі і ліг відпочивати. Де він був вона не знає. Вранці 25.09.2017 р. до них знову прийшов ОСОБА_3 і вони пішли до магазину. По дорозі вони зайшли до матері ОСОБА_4 і побачили, що поблизу будинку сім»ї Галети було багато працівників поліції і хлопці відмовились іти до магазину.

Свідок ОСОБА_21 повідомив суду, що потерпілий ОСОБА_6 та його сестра ОСОБА_10 зловживали спиртними напоями, на життя заробляли тимчасовими заробітками. Від друзів він дізнався, що ОСОБА_6 вбили, після чого йому повідомили, що підозрюють у вбивстві ОСОБА_3 і ОСОБА_4

ОСОБА_7 показань обвинувачених, потерпілого та свідків, допитаних у судовому засіданні, винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вищевказаному злочину також підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, що надані стороною обвинувачення:

- рапортом старшого інспектора-чергового Карлівського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_22 від 25.09.2017 р. згідно якого 25.09.2017 р. близько 07 год. 24 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.09.2017 р. о 07 год. 23 хв. за адресою: Карлівський район с. Федорівка, вул. Леніна, буд. 35, ОСОБА_10 виявила тіло свого брата зі слідами крові (т.2 а.с. 24-25);

- протоколом огляду місця події та фото таблицями до нього від 25.09.2017 р., в ході якого в будинку № 34 по вул. вул. Центральна (Леніна) в с. Федорівка Карлівського району Полтавської області було виявлено труп ОСОБА_6 з тілесними ушкодженнями, поряд з яким знаходилась дерев’яна палиця зі слідами речовини бурого кольору та вилучено речові докази, в тому числі сапу зі слідами речовини бурого кольору (т.2 а.с.26-49), яка була оглянута в судовому засіданні під час дослідження речових доказів;

- висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 270 від 17.10.2017 р., відповідно до якого на вилученій 25.09.2017 р. у ході проведення огляду господарства ОСОБА_6 сапі, виявлена кров людини. При дослідженні слідів крові виявлений антиген Н, який може походити від особи, в крові якої він знаходиться, в тому числі і від ОСОБА_6 (т.2 а.с. 63-67);

- висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 269 від 17.10.2017 р., відповідно до якого на вилученій 25.09.2017 р. у ході проведення огляду господарства ОСОБА_6 дерев’яній палиці, виявлена кров людини. При дослідженні слідів крові виявлений антиген Н, який може походити від особи, в крові якої він знаходиться, в тому числі і від ОСОБА_6 ( т.2 а.с. 68-72);

- протоколом огляду трупу ОСОБА_6 від 25.09.2017 р., в ході якого було оглянуто та вилучено одяг та взуття останнього (т.2 а.с. 50-55 ), який був оглянутий в судовому засіданні під час дослідження речових доказів;

- висновком судово-медичної експертизи № 94 від 03.11.2017 року, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_6 стала тупа травма грудної клітки і живота, яка супроводжувалась переломом груднини, множинними двохсторонніми переломами ребер, забоєм серця і нирки, заочеревинною гематомою, розривами внутрішніх органів (легені, брижа), травматичним шоком-крововтратою. Експерт вважає, що смерть ОСОБА_6 настала приблизно за 11-13 годин до початку експертизи трупа в морзі (25.09.2017 р. в 13.00 годин). Характер тілесних ушкоджень та причина смерті дають підстави вважати, що смерть ОСОБА_6 настала не відразу, а через певний проміжок часу, який точно встановити не представляється можливим. В цей же проміжок часу потерпілий міг здійснювати деякі активні дії в тому числі захищатись, розмовляти і т.д.

Судово-медичних даних про те, що потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження спричинені із значним розривом у часі не мається. Характер, локалізація та взаєморозміщення тілесних ушкоджень дають підстави стверджувати, що потерпілому було завдано більше шести десятків діянь (ударів). Судово-медичні дані, що дозволяють судити про конкретне взаєморозташування потерпілого та нападника (ків) в момент заподіяння тілесних ушкоджень відсутні, але можна припустити, що вони взаємопереміщувалися. Ушкодження у вигляді смугастих саден на сідницях потерпілого утворилися при зміщенні тіла відносно шершавої поверхні, в тому числі могли утворитися і при переміщенні постороннім. Наявність у вигляді синців та саден на зовнішній поверхні верхніх кінцівок дають підстави стверджувати, що потерпілий ОСОБА_6 від нанесених тілесних ушкоджень деякий час захищався і ці ушкодження могли утворитися одними із перших. Під час нанесення тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_6 міг відчувати особливий біль. В крові та сечі виявлено етиловий спирт в концентрації 3,7 проміле, в сечі 4,6 проміле, що при житті могло відповідати тяжкому ступеню сп’яніння ( т. 2 а.с.129-141 );

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_23 підтвердив, висновки, зазначені у вказаній експертизі і повідомив суду, що смерть потерпілого наступила внаслідок тупої травми грудної клітки і живота, яка супроводжувалась переломом груднини, множинними двохсторонніми переломами ребер, забоєм серця і нирки, заочеревинною гематомою, розривами внутрішніх органів (легені, брижа), травматичним шоком-крововтратою;

- лікарським свідоцтвом про смерть № 96 від 25.09.2017 р., згідно якого дата смерті ОСОБА_6 зазначена 25.09.2017 р., а причина смерті, аналогічна тій, що зазначена у вказаному вище висновку експерта. ( т.2 а.с. 142);

- протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 27.09.2017 р., в ході якого в будинку № 34 по вул. вул. Центральна, в с. Федорівка Карлівського району Полтавської області було виявлено та вилучено речові докази, в тому числі дві металеві банки 0,5 л. з під напою «РЕВО», дві бейсболки синьо-білого та чорного кольору, три стакана різної ємності, два з яких скляні, один пластиковий, пластикові пляшки, два пластикові відра чорного кольору, пусту упаковку з під сухариків «Флінт». ( т.2 а.с. 97-122). Дві металеві банки 0,5 л. з під напою «РЕВО» були оглянуті в судовому засіданні під час дослідження речових доказів;

Адвокат ОСОБА_2 оспорював допустимість цього доказу. Свої доводи захисник обґрунтовував тим, що слідчий до проведення такого огляду не звертався до суду з клопотанням на отримання дозволу на огляд житла, ухвала слідчого судді була винесена після його проведення 02.10.2017 р., тому, на думку сторони захисту, така процесуальна дія була вчинена з порушенням норм процесуального права і всі докази, що отримані під час проведення такої слідчої дії є недопустимими.

Суд критично відноситься до таких доводів.

Відповідно до ст. 234 КПК обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи за результатами розгляду відповідного клопотання слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора.

Згідно ч.2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Як встановлено судом, огляд місця події у житловому будинку та господарських будівлях по вул. Центральній, б. 34 с. Федорівка Карлівського району Полтавської області, у ході якого було вилучено в тому числі дві металеві банки 0,5 л. з під напою «РЕВО» проведено без попереднього дозволу слідчого судді.

Ч. 3 ст. 233 КПК передбачає обов'язок прокурора, слідчого за погодженням із прокурором невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, який здійснює наступний судовий контроль, у тому числі і матеріалам, якими обґрунтовується необхідність проведення обшуку.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.09.2017 р. слідчий Романюк О.А. за погодженням із прокурором Хатьонкою В.В. звернувся із клопотанням до слідчого судді про дозвіл на проведення 27.09.2017 р. огляду господарства ОСОБА_10 з метою належного документування виявлених за місцем її проживання речових доказів (т.2 а.с.124-128). Згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області Лизенко І.В. від 02.10.2017 р. слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, дійшов висновку, що слідчий мав підстави для того, щоб увійти до житла та провести додатковий огляд місця події 27.09.2017 р. за наявності добровільного дозволу володільця житла, а тому надав дозвіл на проведення даної слідчої дії (т.2 а.с. 127-128). Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що додатковий огляд місця події від 27.09.2017 р. проведений, згідно вимог КПК України і відхиляє доводи адвоката ОСОБА_2 щодо недопустимості даного доказу.

Суд звертає увагу, що згідно вимог ч.1 ст. 87 КПК України недопустими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода та обов»язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. За наявності добровільного дозволу володільця житла, встановленої в ухвалі слідчого судді Лизенко І.В. від 02.10.2017 р., суд не вбачає істотного порушення прав та свобод людини під час здійснення даної слідчої дії.

Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису з камер спостереження, що встановлені в ТОВ «АТБ-Маркет» м. Карлівка Полтавської області зафіксовано факт того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 24.09.2017 р. о 20.04 год. придбали в магазині в тому числі дві металеві банки 0.5 л. напою «РЕВО», які було вилучено в ході зазначеного вище огляду місця події від 27.09.2017 р.

ОСОБА_7 того, вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину підтверджується також:

- висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 292 від 31.10.2017 р., відповідно до якого на вилученій 30.09.2017 р. у ході проведення слідчого експерименту викрутці, на поверхні стрижня, виявлена кров людини, що не виключає походження даної крові від ОСОБА_6 На поверхні руків’я викрутки кров не виявлена (т.2 а.с. 57-62). Дану викрутку було оглянуто в судовому засіданні під час дослідження речових доказів;

- протоколом санкціонованого слідчим суддею обшуку від 29.09.2017 р. житла та іншого володіння особи в господарстві за адресою вул. Підгірна, 13 в с. Федорівка Карлівського району Полтавської області, у якому проживає ОСОБА_4 та під час якого було виявлено та вилучено одяг останнього: джинсові штани, куртка, кросівки (т.2 а.с. 15-23). Даний одяг було оглянуто в судовому засіданні під час дослідження речових доказів;

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1205 від 31.10.2017 р., відповідно до якого кров трупа ОСОБА_6 належить до О(I) групи, якій властивий антиген Н. На джинсових штанах, вилучених 29.09.2017 р. у помешканні ОСОБА_4, знайдена кров людини, де виявлений антиген ОСОБА_7 у цих слідах могла походити від особи, крові якої властивий виявлений антиген, в тому числі від ОСОБА_6 ( т.2 а.с. 75-76). Даний одяг був оглянутий в судовому засіданні під час дослідження речових доказів;

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1204 від 31.10.2017 р., відповідно до якого кров трупа ОСОБА_6 належить до О(I) групи, якій властивий антиген Н. На чоловічій куртці чорного кольору із шкірзамінника, вилученої у помешканні ОСОБА_4, знайдена кров людини, де виявлений антиген ОСОБА_7 у цих слідах могла походити від особи, крові якої властивий виявлений антиген, в тому числі від ОСОБА_6 ( т.2 а.с. 73-74). Дана куртка була оглянута в судовому засіданні під час дослідження речових доказів;

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1206 від 31.10.2017 р., відповідно до якого кров трупа ОСОБА_6 належить до О(I) групи, якій властивий антиген Н. На правому кросівку, вилученому у помешканні ОСОБА_4, знайдена кров людини, де виявлений антиген Н. Ця кров може походити від ОСОБА_6 або від особи, крові якої властиві виявлений антиген (т.2 а.с. 143-144). Кросівки було оглянуто в судовому засіданні під час дослідження речових доказів.

- протоколом санкціонованого слідчим суддею обшуку від 29.09.2017 р. житла та іншого володіння особи в господарстві за адресою вул. Сонячна,13 в с. Федорівка Карлівського району Полтавської області, що належить ОСОБА_24 і до якого мав вільний доступ ОСОБА_3 та під час якого було виявлено та вилучено одяг останнього: спортивні штани чорного і сірого кольору, кепка, кросівки, спортивна кофта ( т.2 а.с. 85-96). Даний одяг було оглянуто в судовому засіданні під час дослідження речових доказів.

Адвокат ОСОБА_2 вважає даний доказ недопустимим, оскільки копію ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку отримала не власник житла ОСОБА_24, а її донька ОСОБА_25. Допитана в якості свідка ОСОБА_25 – матір обвинуваченого ОСОБА_3, повідомила суду, що була присутня під час проведення працівникам поліції обшуку господарства, в якому проживає її матір ОСОБА_24 в с. Федорівка Карлівського району Полтавської області , вул. Сонячна, 13. Підпис про ознайомлення та отримання копії ухвали слідчого судді про обшук даного господарства ставила вона в зв»язку з хворобою матері. В ході обшуку працівникам поліції було виявлено та вилучено одяг її сина ОСОБА_3 Свідок також зауважила суду, що під час обшуку перебувала в шоковому стані, в наслідок чого деталі проведення даної слідчої дії може не пам’ятати.

Згідно ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Згідно п.1 ч.2 ст. 87 КПК України суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Як вбачається із матеріалів справи, обшук в господарстві ОСОБА_24 було проведено на підставі ухвали слідчого судді від 29.09.2017 р. (т. 2 а.с. 84). Ухвалу про проведення обшуку було вручено доньці власника житла ОСОБА_25, яка була присутня під час його проведення. Проводилась дана слідча дія в присутності понятих в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку - вилучення одягу та речей ОСОБА_3, на яких могли зберегтися сліди злочину. Дані речі погодилась видати мати обвинуваченого - ОСОБА_25, про що вказано у протоколі. Під час обшуку жодних зауважень та заяв не надходило, про що також вказано у протоколі. Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає порушень суттєвих умов проведення обшуку, а також істотних порушень прав та свобод людини, а тому відхиляє доводи адвоката ОСОБА_2 щодо недопустимості даного доказу.

Вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину підтверджується також:

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1203 від 08.11.2017 р., відповідно до якого кров трупа ОСОБА_6 належить до О(I) групи, якій властивий антиген Н. На правому кросівку зелено-чорного кольору, вилученому 29.09.2017 р. у помешканні за адресою: с. Федорівка Карлівського району Полтавської області, вул. Сонячна, 13, знайдена кров людини, де виявлений антиген Н. Ця кров може походити від ОСОБА_6 або від особи, крові якої властиві виявлений антиген (т.2 а.с.145-146). Дані кросівки були оглянуті в судовому засіданні під час дослідження речових доказів;

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1198 від 03.11.2017 р., відповідно до якого кров трупа ОСОБА_6 належить до О(I) групи, якій властивий антиген Н. На спортивній кофті, вилученій 29.09.2017 р. у помешканні с. Федорівка Карлівського району Полтавської області, вул. Сонячна, 13, знайдена кров людини, де виявлений антиген ОСОБА_7 у цих слідах може походити від особи, крові якої властивий виявлений антиген, в тому числі і від ОСОБА_6Г (т.2 а.с. 147-148). Дана кофта була оглянута в судовому засіданні під час дослідження речових доказів;

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1199 від 03.11.2017 р., відповідно до якого кров трупа ОСОБА_6 належить до О(I) групи, якій властивий антиген Н. На спортивних штанах, вилучених 29.09.2017 р. у помешканні с. Федорівка Карлівського району Полтавської області, вул. Сонячна, 13, знайдена кров людини, де виявлений антиген ОСОБА_7 у цих слідах може походити від особи, крові якої властивий виявлений антиген, в тому числі і від ОСОБА_6Г (т.2 а.с. 149-150).

При проведенні слідчого експерименту з відеозаписом за участю ОСОБА_3, де останній в присутності його захисника ОСОБА_2 дав показання про обставини події та із залученням статиста продемонстрував, як він разом із ОСОБА_4 наносили тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6, про що був складений протокол від 30.09.2017 р. ( т.3 а.с.50-105 ).

При проведенні слідчого експерименту з відеозаписом за участю ОСОБА_4, останній в присутності його захисника ОСОБА_26 дав показання про обставини події та із залученням статиста продемонстрував, як він разом із ОСОБА_3 наносили тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6, про що був складений протокол від 30.09.2017 р. (т. 3 а.с. 1-49 ).

В судовому засіданні були відтворені відеозаписи слідчого експерименту за участі обвинувачених на DVD-R диску, який постановою від 16.11.2017 р. визнаний у справі речовим доказом (т.2 а.с.77-78).

Захисник ОСОБА_2 вважає, що дані слідчі експерименти є недопустимими доказами, оскільки йому не було відкрито протокол слідчого експерименту від 30.09.2017 р. за участю ОСОБА_4 та відеозапис до слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 ОСОБА_7 того, адвокат не погоджується із тим, що ухвалою слідчого судді від 02.10.2017 р. надано дозвіл на проведення зазначених слідчих експериментів, що не передбачено нормами КПК України.

Судова колегія відноситься до даних зауважень адвоката критично, так як факт надання доступу до матеріалів досудового розслідування підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 20.11.2017 р. (т. 2 а.с. 158-159), в якому жодних зауважень з боку захисника ОСОБА_2 не було. ОСОБА_7 того, в даному протоколі адвокат особисто зазначає про те, що з матеріалами досудового розслідування ознайомився.

Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області Лизенко І.В., здійснюючи судовий контроль досудового розслідування даного кримінального провадження, в ухвалі від 02.10.2017 р. (т.2 а.с.81) установила, що слідчий мав всі підстави для того, щоб увійти до житла та провести слідчий експеримент, а тому було надано дозвіл на проведення слідчого експерименту у житловому будинку та господарських будівлях, розташованих на території домоволодіння за адресою: вул. Центральна, б. 34 с. Федорівка Карлівського району Полтавської області, за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Враховуючи викладене, суд вважає, що дані докази є належними та допустимими.

Вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину підтверджується також:

Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 94 б від 03.11.2017 року, яким встановлено, що показання підозрюваного ОСОБА_4, дані ним під час проведення слідчого експеримента від 30.09.2017 р., в частині механізму утворення тілесних ушкоджень не суперечать даним судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 № 94 від 25.09.2017 р. ( т. 2 а. с. 151-152).

Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 94 а від 06.11.2017 р., встановлено, що показання підозрюваного ОСОБА_3, дані ним під час проведення слідчого експеримента від 30.09.2017 р., в частині механізму утворення тілесних ушкоджень не суперечать даним судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 № 94 від 25.09.2017 р. ( т.2 а.с.153-155);

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_23 підтвердив, висновки, зазначені у вказаних експертизах.

Актом амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 463 від 20.10.2017 р. встановлено, що ОСОБА_3 в даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, не виявляє ознак недоумства чи іншого хворобливого розладу психічної діяльності. В період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, ОСОБА_3 не страждав будь-яким хронічними психічним захворюванням, не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляв ознак недоумства і міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час інкримінованого йому діяння ОСОБА_3 не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому особливому емоційному стані, який міг суттєво вплинути на його свідомість та поведінку. Під дію ч.2, ч.3 ст. 19 та ст. 20 КК України не підпадає. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (т.2 а.с.172-180);

Актом амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 462 від 20.10.2017 р. встановлено, що ОСОБА_4 в даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, не виявляє ознак недоумства чи іншого хворобливого розладу психічної діяльності. В період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, ОСОБА_3 не страждав будь-яким хронічними психічним захворюванням, не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляв ознак недоумства і міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час інкримінованого йому діяння ОСОБА_4 не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому особливому емоційному стані, який міг суттєво вплинути на його свідомість та поведінку. Під дію ч.2, ч.3 ст. 19 та ст. 20 КК України не підпадає. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ( т. 2 а.с. 189-196);

Надані стороною обвинувачення розсекречені матеріали щодо негласних слідчих дій, зокрема протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо, - відео контролю особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 29.12.2017 р. із доданими до них відеозаписами (т.3 а.с. 153-173) є недопустимими доказами та не приймаються судом до уваги на підтвердження винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину, оскільки дані протоколи складені 29.12.2017 р., після затвердження обвинувального акту та завершення досудового розслідування. ОСОБА_7 того, як вбачається із змісту цих протоколів – це фактично є не негласною (розшуковою) слідчою дією у вигляді спостереження за особою, а відео фіксацією фактичного поза процесуального допиту обвинувачених, який був проведений в приміщенні райвідділу поліції без участі захисників та відому обвинувачених, в той час, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були затримані за підозрою у вчиненні навмисного вбивства ОСОБА_6

Суд визнає відомості, що містяться в протоколі обшуку в домоволодінні ОСОБА_25 від 29.08.2017 р. та протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 31.08.2017 р., які зібрані в межах іншого кримінального провадження № 1201717018000296 від 09.05.2017 р. недопустимими, з огляду на їх не відкриття стороні захисту. Суд наголошує, що невідкриття, в порядку визначеному ст. 290 КПК України (відкриття матеріалів іншій стороні), дає усі підстави вважати, що вказані докази, здобуті із порушенням вимог КПК та є недопустимими. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадії судового розгляду порушує право обвинувачених на захист, оскільки змушує їх захищатися від нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування. Отже, за таких умов, коли стороні обвинувачення були відомі всі докази, а сторона захисту не володіла інформацією про них до завершення розслідування, суд зазначає про порушення балансу інтересів у кримінальному процесі.

Вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, при вищевказаних у вироку обставинах, підтверджується також дослідженими в судовому засіданні речовими доказами, вилученими під час огляду місця події, обшуків та слідчих експериментів, про які вже зазначалось судовою колегією у даному вироку. (т.2 а.с.77-78).

Вирішуючи питання про кваліфікацію дій обвинувачених судова колегія виходить із наступного.

Відповідно до роз»яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров»я особи» № 2 від 7 лютого 2003 р. питання про умисел винного необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Визначаючи зміст і спрямованість умислу обвинувачених суд зауважує наступне. Враховуючи те, що з моменту вчинення злочину сплинув певний період часу і, як вбачається із матеріалів справи та пояснень самих обвинувачених, вони перебували в стані алкогольного та наркотичного сп»яніння, а тому точну кількість нанесених ними ударів потерпілому, тривалість їх нанесення, не пам»ятають. Під час проведення слідчих експериментів та допиту в суді показання обвинувачених щодо обставин злочину певним чином різняться. Не зважаючи на ці розбіжності у показаннях обвинувачених, обоє стверджували, що наміру вбити потерпілого в них не було, коли виходили з будинку ОСОБА_6 він був живий і дихав. Про відсутність умислу обвинувачених на вбивство свідчать їх пояснення щодо механізму і локалізації нанесення тілесних ушкоджень. Із пояснень обвинувачених вбачається, що вони наносили удари потерпілому по черзі, хаотично, заздалегідь не узгоджено, без спрямованої локалізації в життєво важливі органи. Не зважаючи на кількість завданих ударів (більше 60 ударів за висновком експерта) лише від тілесних ушкоджень групи «а» (прямий перелом грудини, переломи ребер зліва: непрямі переломи 2-3 ребер по середнє-ключичній лінії, прямі переломи 4-5 ребер по переднє-паховій, 7-8 ребер по середнє-паховій з розривом реберної плеври, 9-10 ребер по заднє-паховій лініям з крововиливами; переломи ребер справа: непрямі переломи 2-3 по середнє-ключичній лінії, прямі переломи 8-10 ребер по переднє-паховій лінії з крововиливами, розрив лівої легені з крововиливами в плевральну порожнину в кількості 400 мл., забій серця з крововиливом, розрив брижа тонкої кишки, крововилив в порожнину очеревини в кількості 600 мл, заочеревинна гематома, крововилив в жирову клітковину лівої нирки, овальної форми синці на передній поверхні грудної клітки(12), на животі (6) з дугоподібними і довгастими саднами (9), на рівні правої лопатки (1), в ділянці тазу праворуч (1), синець із садном на попереку праворуч) настала крововтрата, що призвела до травматичного шоку та, як наслідок, смерті ОСОБА_6 Цей висновок суду узгоджується із результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6, згідно якої встановлено, що останньому спричинені тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості: тяжкі тілесні ушкодження, які привели до смерті потерпілого, середнього ступеня тяжкості та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. Причиною смерті ОСОБА_6 стала тупа травма грудної клітки і живота, які супроводжувалися переломом грудини, множинними двохсторонніми переломами ребер, забоями серця і нирки, за очеревинною гематомою, розривами внутрішніх органів (легені, брижа), травматичним шоком-крововтратою. ОСОБА_7 того, судовою експертизою встановлено, що характер тілесних ушкоджень та причина смерті ОСОБА_6 дають підстави вважати, що смерть останнього настала не відразу, а через певний проміжок часу протягом якого потерпілий міг здійснювати деякі активні дії в тому числі захищатись, розмовляти і т.д.

За змістом статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналізуючи всі перелічені вище докази, досліджені в суді, в їх сукупності, виходячи зі змісту висунутого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення, в якому встановлена прокурором суб'єктивна сторона злочину не вказує на умисел на вбивство за попередньою змовою групою осіб та в зв»язку з виконанням потерпілим громадського обов»язку, враховуючи подію та обставини конфлікту і наступну поведінку його учасників, висновки судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6, час настання його смерті, суд не може погодитись з позицією обвинувачення щодо наявності в діях обвинувачених складу злочину, передбаченого п.п. 4,8,12 ч.2 ст. 115 КК України.

Умисні злочинні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України , як умисне тяжке тілесне ушкодження, способом, що має характер особливого мучення, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, тим самим прийшовши до висновку про необхідність перекваліфікації злочинних дій обвинувачених з п.п. 4,8,12 ч.2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України.

В ході судового розгляду не знайшла свого підтвердження така кваліфікація дій обвинувачених, як «за попередньою змовою» групою осіб. Як вбачається із пояснень ОСОБА_3 та що не спростовано стороною обвинувачення, первинний умисел на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому виник в ході раптово виниклого словесного конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 стосовно способу життя потерпілого в антисанітарних умовах. Із пояснень обох обвинувачених вбачається, що до потерпілого вони йшли не з метою помсти або нанесення тілесних ушкоджень, а для спільного вживання наркотичних засобів (коноплі).

Належних та допустимих доказів того, що тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого завдані обвинуваченими в зв»язку із виконанням ОСОБА_6 громадського обов»язку суду не надано, а тому цю ознаку слід виключити із обвинувачення.

Призначаючи покарання обвинуваченим за умисний злочин, у відповідності зі ст.ст. 65 - 67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними діяння, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинувачених, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину. Враховуючи поведінку обвинувачених під час судового розгляду суд не вбачає їх щирого каяття у вчиненому злочині.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинувачених, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

До пояснень ОСОБА_3 про те, що він не вживав наркотичні засоби суд відносить критично, так як це спростовується поясненнями іншого обвинуваченого ОСОБА_4, який повідомив, що наркотичний засіб коноплю він вживав за допомогою саморобного пристрою «бульбулятора» разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_3

ОСОБА_7 цього, при призначенні обвинуваченим виду та міри покарання, судом враховується думка потерпілого, який у вирішенні питання про призначення покарання покладається на розсуд суду, відношення ОСОБА_3, ОСОБА_4 до вчиненого, які шкодують, що внаслідок заподіяння ними тілесних ушкоджень ОСОБА_6 настала смерть останнього, характер вчиненого діяння, під час якого потерпілий міг відчувати особливий біль, дані про осіб, які їх характеризують.

Так, за місцем проживання обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 характеризуються посередньо. ОСОБА_4 одружений та має на утриманні неповнолітню дитину. Обвинувачені раніше судимі та вчинили злочин в період звільнення від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та даних про осіб винних, їх перевиховання та виправлення можливі лише в умовах ізоляції від суспільства. Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не знаходить.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченим слід зарахувати у строк покарання їх попереднє ув'язнення у період з 29.09.2017 року по 27.03.2018 року у відповідному співвідношенні день за день.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України. Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз в сумі 3163, 84 грн. слід покласти на обох обвинувачених порівну.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

З урахуванням осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які раніше судимі та знову вчинили злочин під час іспитового строку, суд вважає за необхідне залишити їм, до набрання вироком законної сили, запобіжний захід – тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев»ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати покарання за попереднім вироком Машівського районного суду Полтавської області від 30.11.2017 р. у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі і остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років 6 (шість) місяців, зарахувавши покарання частково відбуте за попереднім вироком суду від 30.11.2017 р.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев»ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 22.12.2016 р. у виді 3 (трьох) років позбавлення волі і остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обчислювати з часу затримання з 29.09.2017 р. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зарахувати у строк покарання їх попереднє ув'язнення у період з 29.09.2017 р. по 27.03.2018 р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази по справі: викрутку з чорною рукояткою, сапу, дерев»яну палицю, пластикову пляшку ємністю 0,5л., порожню пластикову пляшку ємністю 0,5л. зі слідами деформації внаслідок дії високих температур, запальничку оранжевого кольору з надписом «Big» та три відрізки липкої стрічки, чоловічі кросівки марки «Adidas» білого кольору зі шнурівками в поношеному стані; пару в’язаних шкарпеток сірого кольору з червоними горизонтальними смужками в верхній частині; чоловічі спортивні штани чорного кольору з трьома білими смугами по бокам та слідами обгорання (в верхній передній частині відсутня тканина); чоловічі плавки темно-синього кольору з червоними трикутникоподібними вставками в верхніх бокових частинах з вигорілою тканиною на передній частині; чоловічу кофту з довгим рукавом синього кольору, одяг ОСОБА_27, а саме: чоловічі джинси синього кольору марки «KW Kuang Ye WE Zhe»; футболку білого кольору «Nikeshox»; футболку синього кольору марки «Adidas»; спортивну кофту чорного кольору марки «Bench»; чоловічі кросівки чорного кольору марки «Jordan», одяг трупа ОСОБА_6, вилучений 25.09.2017 р. з приміщення моргу Карлівського ЦКЛ, а саме : кросівки марки «Adidas»; в’язані шкарпетки біло-сірого кольору; спортивні штани чорного кольору з трьома білими смугами по бокам; чоловічі плавки марки «INSUNG» темно-синього кольору з червоними вставками; чоловічу кофту темно-синього кольору з довгими рукавами червоно-оранжевого кольору, піднігтьовий вміст та змиви з долонь у ОСОБА_10, піднігтьовий вміст та змиви з долонь у ОСОБА_11, зразки крові та зрізи нігтів ОСОБА_28, зразки крові та зрізи нігтів ОСОБА_15, зразки крові та зрізи нігтів ОСОБА_29, зразки крові та зрізи нігтів ОСОБА_27, піднігтьовий вміст та змиви з долонь у ОСОБА_11, два пластикових відра чорного кольору; пуста пластикова пляшка 1,5 л., з етикеткою «Софія Київська» та пусту пластикову пляшку 0,5л. з етикеткою «Кола нова»; пусту пластикову пляшка 1,5л.,з етикеткою «H2O» , пусту пластикова пляшку з етикеткою «Утренняя роса», пусту пластикову пляшку 0,5л. з етикеткою «Лимонад», пусту пластикову пляшку 0,5 л., з етикеткою «Моршинська» та пусту скляну пляшку 0,5л. з етикеткою «Первак»; три стакани різної ємності, два з яких скляні один-пластиковий; бейсболку синьо-білого кольору «MAX CAP»; пластикову чашку червоного кольору та скляну чарку; бейсболку чорного кольору невідомої марки; дві пластикові частини пляшки зі слідами РБК; дві металеві банки 0,5 з під напою «РЕВО»; пусту упаковку з під сухариків «Флінт», спортивні штани чорного кольору марки «NIKE SB» розміру XL; спортивні штани сірого кольору марки «BDEX JEANS» розміру «М»; бейсболку фіолетового кольору розміру «L»; три чорні шкарпетки; чоловічий светр сірого кольору марки «TAIKO» 44 розміру; кросівки марки «DUAL NEW» 41 розміру , синього кольору з вставками салатового кольору; кросівки марки «altru sboot Baas» чорно-сірого кольору; спортивну кофту з капюшоном сірого кольору, марки «BDEX JEANS» розміру «М»; пачку сигарет у лівій кишені «Rotmans DEMI» та запальничкою «Crieket»; чотири чорні шкарпетки; чоловічі джинсові штани синього кольору марки «ARNOLD DENSM» 30 розміру; металевий предмет схожий на кастет; чоловічі кросівки невідомої марки 41 розміру, чорного кольору, залишки ниточок та ниточки стирильної марлі з нанесеними на них витяжками та контролі до них ( у кількості 4 штуки), що знаходяться на збереженні в Карлівському ВП ГУ НП в Полтавській області, - знищити.

Упаковку з довідником послуг Vodafone RED +380502669251; картонний коробок з телефону «BRAVISE BASE» IMEI1:354493805933644, IMEI2: 354493806134648, з інструкцією користувача та гарантійним талоном на телефон; картонний коробок з телефону «SAMSUNG J1» IMEI1:353603/07/642945/9, з інструкцією користувача та гарантійним талоном та чеком на телефон; чоловічу куртку з шкірозамінника чорного кольору марки «lucky dragonfly» 52 розміру; пластикову картка «Связной клуб» №2981232210222, картка «Кукурудза» №5331572230297161, картка «СпортМастер» № б/н, що знаходяться на збереженні в Карлівському ВП ГУ НП в Полтавській області, - повернути власникам .

Два DVD-диска із відеозаписом слідчого експерименту зберігати з матеріалами кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 на користь держави по 1581, 92 грн. з кожного в рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Чутівський районний суд, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Головуючий Я.О. Ланна

Судді: А.А. Антонов

ОСОБА_30