Рішення № 73049778, 27.03.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2284/17

Провадження № 2-а/553/28/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.03.2018м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Новака Ю.Д.,

при секретарі Каленіченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ленінського районного суду м.Полтави справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області з лютого 2011 року де отримує пенсію за вислугу років, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» ( в редакції, що діяла на час призначення пенсії). Пенсія призначена у порядку і розмірі відповідно до чинного законодавства на час призначення пенсії, а саме з розрахунку 90 % грошового забезпечення за останні 24 місяці служби. Вислуга років у календарному обчисленні складає 26 років 8 місяців та 22 дні, у пільговому обчисленні - 34 роки 9 місяців та 19 днів. У середині травня 2017 року він випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався про те, що працівникам, які проходили службу у Державній кримінально-виконавчій системі України, і які звільнилися на пенсію, здійснено перерахунок та виплату пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та одноразової премії, які не були враховані при нарахуванні пенсії йому особисто на час його виходу на пенсію. У зв'язку з цим на кінець липня 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням при обчисленні пенсії всіх складових грошового забезпечення, у тому числі вище перелічених виплат, на які було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Для цього він надав відповідачеві відповідну довідку Ліквідаційної комісії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області за №1/56 від 17.05.2017 про додаткові види грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби, що передували виникненню права на призначення пенсії за період з 01.11.2008 по 30.10.2010 роки.

10 серпня 2017 року він отримав лист відповідача за вихідним № 4208\03\24-1, в якому повідомлялось про відмову у перерахунку йому пенсії з підстав, наведених у доданному до листа розпорядженні № 03-50\1-164 від 07.07.2017 року. У вказаному офіційному розпорядженні Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області відмовило йому у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням при її обчисленні всіх складових грошового забезпечення, посилаючись на відсутність підстав для проведення перерахунку відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з посиланнями, що надана ним довідка не може бути підставою для такого перерахунку і здійснювати перерахунок пенсії на підставі індивідуальних довідок не передбачено Законами та підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними посилаючись на вимоги діючого законодаства та існуючу судову практику з розгляду подібних правовідносин. З наведених підстав просив суд задовольнити позов, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Полтавській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, на які було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, починаючи з 01 липня 2017 року, врахувавши в розрахунок, з якого призначається пенсія, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та одноразові премії, з яких було сплачено соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2008 по 30.10.2010 роки, згідно довідки Ліквідаційної комісії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області №1/56 від 17.05.2017 року.

В суде засідання позивач та його представник не з»явилися попередньо надавши заяву про розгля справи без їх участі, зазначивши, що позов підтримують та просять його здовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, попередньо надавши відзив на адміністративний позов, відповідно до якого підстав для перерахунку пенсії позивачеві у відповідача немає, у зв'язку з чим йому було правомірно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавської області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», має пенсійне посвідчення, видане від 15.02.2011року (а.с.12).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Відповідно до грошового атестату № 14 від 01.11.2010 року для розрахунку пенсії ОСОБА_1 було враховано: грошове забезпечення: посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, процентна надбавка за вислугу років, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у т.ч. надбавка за особливо важливі завдання, надбавка за оперативно-розшукову діяльність, надбавка за роботу в умовах режимних об?єктів, щомісячна доплата, індексація та премія (а.с.17). У довідці про додаткові види грошового забезпечення для розрахунку пенсії ОСОБА_1 від 02.11.2010 року враховано подібні його види. Надані докази вказують, що додаткові види грошового забезпечення, про які йдеться в позовній заяві і з яких було сплачено соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, при призначенні пенсії позивачу ОСОБА_1 не були враховані.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-Х11.

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 7.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 101 цього Закону).

А за приписами ч. 2 статті 9 вказаного Закону до складу грошового забезпечення входять також певні додаткові види грошового забезпечення, зокрема підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Судом встановлено, що протягом останніх 24 місяців перед звільненням позивач отримував матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, а також компенсацію за невикористану відпустку та одноразові премії, на які нараховувався та сплачувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про додаткові види грошового забезпечення, із яких нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування та які не ввійшли в розрахунок пенсії № 1/56 від 17.05.2017 року(а.с.18).

Таким чином, судом встановлено, що позивач отримував одноразові додаткові види грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та повинні були враховані при визначенні розміру грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу, за умови сплати з них страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 року у справі № 21-70а15 та у постанові від 20.10.2015 року у справі № 21-2943а\15.

Наведена правова позиція Верховного Суду України також не йде в розріз і з рішенням Конституційного суду України від 13.05.2015 року у справі №1-9/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на що посилаеться відповідач, оскільки вказане рішення Конситуційного Суду стосується порядку перерахунку пенсій в зв'язку з встановленням КМ України нових розмірів щомісячної грошової винагороди, а не нових видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

В той же час 04.07.2017 року відповідачем винесено розпорядження № 03/50/1-164, яким у перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та одноразових премій, з яких було сплачено соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відмовлено (а.с.20).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час в наданому суду відзиві представник відповідача не навів достатні доводи в обґрунтування правомірності своїх дій.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не надав доказів правомірності відмови в здійсненні перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1 і не спростував наведені ним докази щодо правомірності його позовних вимог, які узгоджуються з діючими на час винекнення спірних правовідносин нормами законів та підзаконних правових актів.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких законних підстав для відмови позивачу ОСОБА_1 у позові, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що вимоги позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин суд вважає необхідним стягнути на користь позивача сплачену суму судового збору в розмірі 640 гривень, що підтверджується оригіналом квитанції.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246, частиною 4 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, на які було нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні 24 місяці підряд перед його звільненням в період з 01.10.2008 по 30.09.2010 роки.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 серпня 2017 року, врахувавши в розрахунок, з якого призначається пенсія, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та одноразові премії за період з 01.10.2008 по 30.09.2010 роки, із яких нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за останні 24 місяці підряд перед звільненням, які не ввійшли в розрахунок пенсії згідно довідки управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області про додаткові види грошового забезпечення № 1/56 від 17.05.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. Д. Новак