Рішення № 73049726, 29.03.2018, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/46/18

Провадження по справі №2/538/155/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., за участі секретаря судового засідання - Дробот О.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа: Друга Лохвицька державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування за заповітом, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 від 08.11.2016 року, та який проживав в АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Спадкоємцем на домоволодіння, після смерті ОСОБА_4 за заповітом, посвідченим секретарем Пісківської сільської ради Лохвицького району 28 грудня 1993 року за реєстром № 271, є син ОСОБА_1.

Як вказує позивач, оскільки ним не надано документу, що посвідчує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок, він позбавлений можливості оформити право власності на житловий будинок за собою, як за спадкоємцем за заповітом, про що свідчить Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори від 05.01.2018 року.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить суд винести рішення, яким визнати в порядку спадкування за заповітом за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (А-1 житловий будинок, Б- погріб з шийкою, В- сарай, Г - сарай, №1 - огорожа, № 2 - ворота з хвірткою, № 3 - колонка питна), загальна площа - 44,9 кв.м., житлова площа - 21,4 кв.м., після померлого батька ОСОБА_4.

В судове засідання позивач не з"явився, подавши заяву, в якій підтримує позов та просить справу слухати без його участі.

Відповідач Пісківська сільська рада Лохвицького району Полтавської області, на розгляд справи не направила свого представника, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі її представника, не заперечує щодо задоволення позову.

Третя особа: Друга Лохвицька державна нотаріальна контора на розгляд справи не направила свого представника, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 від 08.11.2016 року, та який проживав в АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Спадкоємцем на домоволодіння, після смерті ОСОБА_4 за заповітом, посвідченим секретарем Пісківської сільської ради Лохвицького району 28 грудня 1993 року за реєстром № 271, є син ОСОБА_1.

Як вказує позивач, оскільки ним не надано документу, що посвідчує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок, він позбавлений можливості оформити право власності на житловий будинок за собою, як за спадкоємцем за заповітом, про що свідчить Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори від 05.01.2018 року.

Згідно довідки Пісківської сільської ради Лохвицького району від 12.10.2017 року № 1017, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, не приватизована, державний акт на землю не видавався.

На час будівництва будинку правовстановлюючі документи на будинки в сільській місцевості не виготовлялись та за життя спадкодавець оформити не встиг належним чином спадкове майно.

У відповідності листа №12/5-126 від 23.03.1999 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, що об'єкти збудовані до 05 серпня 1992 року тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається Бюро технічної інвентаризації.

Так, в узагальненні ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» з даного питання зазначено наступне.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966, яка була чинною до 13.12.1995, реєстрації підлягали усі будинки і домоволодіння, які були закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі документів, що підтверджують право власності.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад, які є особливою формою статистичного обліку, що здійснювалось в Україні (УРСР) із 1979 року.

На виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 року № 105 сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

На даний час технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлено комунальним підприємством "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" , дійсна вартість складає 122887 грн.

Згідно ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що згідно постанови від 05.01.2018 року державний нотаріус Другої Лохвицької державної нотаріальної контори, розглянувши документи, подані ОСОБА_1, для видачі Свідоцтва про право на спадщину, відмовив у вчинені нотаріальної дії у зв'язку з тим, що не надано документу, що посвідчує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок.

На запит суду, державний нотаріус Другої Лохвицької державної нотаріальної контори ГТУЮ у Полтавській області, надала інформаційну довідку зі СР (заповіти/спадкові договори), інформаційну довідку зі СР (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), відповідно до якої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 заведена спадкова справа 10.02.2017 року за № 30/2017. Заповіт від імені спадкодавця посвідчувався 28.12.1993 року секретарем Пісківської сільської ради Лохвицького району за реєстром № 271 на домоволодіння на користь ОСОБА_1.

Звернувшись до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок з господарчими побудовами, позивачем надано відповідні докази того, що на сьогоднішній день існують реальні перешкоди у оформленні його спадкових прав, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на будинок.

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з цим при розгляді спору між сторонами суд вважає, що заслуговують на увагу слідуючі норми законодавства.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

З огляду на вказані норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як не порушують чиї-небуть права чи інтереси.

Керуючись ст. ст. 392, 1218, 1261, 1268, 1273, 1269, 1296 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 200, 206, 258, 263, 265,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа: Друга Лохвицька державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування за заповітом - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1) в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами (А-1 житловий будинок, Б- погріб з шийкою, В- сарай, Г - сарай, №1 - огорожа, № 2 - ворота з хвірткою, № 3 - колонка питна), загальна площа - 44,9 кв.м., житлова площа - 21,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.А. Бондарь