Ухвала суду № 73048169, 20.03.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

20.03.18

Справа №1416/2411/12

Провадження №4-с/489/22/18

УХВАЛА

іменем України

20 березня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого – судді Румянцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – ОСОБА_2,

за участю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В:

Скаржник просить скасувати постанову державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.12.2017 року, оскільки відсутнє майно, на яке згідно закону може бути звернуто стягнення та не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Від представник скаржника до суду надійшло клопотання про розгляд скарги їх за відсутності.

Від державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Миколаївській області заперечень на скаргу не надходило.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення державного виконавця, суд дійшов до наступного.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2012 року задоволений позов публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_5 про стягнення боргу, а саме: стягнуто з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором № 400022720 від 09.10.2007 р. у розмірі: заборгованості за тілом кредиту – 4531,59 грн., заборгованості по сплаті відсотків – 8,04 грн., заборгованості по сплаті комісії за РО – 796,78 грн., а всього - 5336 грн. 41 коп. і судові витрати у розмірі 214 грн. 60 коп..

На підставі вказаного рішення суду від 04 липня 2012 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчі листи в справі №2/1416/1831/2012 від 16.08.2012 року.

Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 21416/1831/2012 від 16.08.2012 р. виданого Ленінським районним судом м. Миколаєві про стягнення з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором № 400022720 від 09.10.2007 р. у розмірі: заборгованості за тілом кредиту – 4531,59 грн., заборгованості по сплаті відсотків – 8,04 грн., заборгованості по сплаті комісії за РО – 796,78 грн., а всього - 5336 грн. 41 коп. і судові витрати у розмірі 214 грн. 60 коп..

Повідомленнями державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 від 29.12.2017 року виконавчий лист №2/1416/1831/2012 від 16.08.2012 року, виданих Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором № 400022720 від 09.10.2007 р. у розмірі: заборгованості за тілом кредиту – 4531,59 грн., заборгованості по сплаті відсотків – 8,04 грн., заборгованості по сплаті комісії за РО – 796,78 грн., а всього - 5336 грн. 41 коп. і судові витрати у розмірі 214 грн. 60 коп., повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення, а усі дії щодо виявлення майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Заявник посилається на те, що державним виконавцем не вжито всіх виконавчих дій, передбачених ст. ст. 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема: викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (п. 14 ч. 3 ст. 18); звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб (п. 13 ч. 3 ст. 18); у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19 ч. 3 ст. 18); у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини (ч. 1 ст. 36).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Відповідно до статті 124 Конституції України та статті 18 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. ст. 2, 18 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, юридичних осіб, інтересів держави. Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконання на всій території України.

Судовий захист осіб, на користь яких було ухвалено судові рішення, не може бути дієвим, якщо судові рішення не виконуються фактично.

Приймаючи до уваги те, що державним виконавцем не вжито всіх виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа, то дії останнього щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві є неправомірними, а тому вказана постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», скасування постанови старшого державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу є підставою для відновлення виконавчого провадження.

Відновлення виконавчого провадження є похідним від скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно вимога про відновлення виконавчого провадження задоволенню не підлягає.

Враховуючи зазначене, скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 2, 13, 18, 28, 37, 41 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 449-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_6» на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.12.2017 року (виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/1416/1831/2012 виданого 16.08.2012 року), винесену державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4.

В задоволенні іншої частини вимог скарги – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ленінського районного

суду міста ОСОБА_1 Рум’янцева

Повний текст судового рішення складено 29 березня 2018 року.