Ухвала суду № 73047106, 27.02.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3725/17

Провадження №2-з/405/18/18

У Х В А Л А

27 лютого 2018 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про забезпечення позову по цивільній справі № 405/3725/17 за позовом ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просив застосувати наслідки недійсності правочину і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» кошти в розмірі 334 297 грн. 07 коп.

Ухвалою суду від 19.07.2017 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 07 листопада 2017 року провадження у даній справі, – закрито.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справа апеляційного суду Кіровоградської області від 07.12.2017 року ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2017 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При продовженні розгляду зазначеної цивільної справи представником позивача ТОВ «Порше Лізинг Україна» ОСОБА_2 26 лютого 2018 року подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, та знаходяться у ОСОБА_1 або інших осіб, зазначивши на обґрунтування заяви, що між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий лізинг № 00005040 від 22.05.2012 року, відповідно до якого позивач зобов’язався передати у розпорядження відповідача об’єкт лізингу – транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року виробництва, шасі № XW8ZZZ61ZCG047522, а відповідач зобов’язався прийняти об’єкт лізингу і сплатити суму коштів за Договором шляхом здійснення відповідних платежів відповідно до Договору та згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід’ємну частину Договору. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.04.2016 року у справі № 405/2286/15-ц відповідача повернуто до первісного стану, оскільки зобов’язано позивача повернути відповідачу суму авансового платежу за Договором про фінансовий лізинг № 00005040 від 22 травня 2012 року в еквіваленті 6 341,28 доларів США та частину викупної вартості об’єкту лізингу (сплаченої за 44 місяці х 364,77 доларів США) в еквіваленті 16 049,88 доларів США. Для повернення позивача у первісний стан, відповідач повинен був повернути позивачу новий транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року виробництва, шасі № XW8ZZZ61ZCG047522, а оскільки, це зробити неможливо, то позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 334 297,07 грн., як відшкодування вартості транспортного засобу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід також розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Крім того, забезпечення позову – це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача, при цьому, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Окрім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову визначені ст.151 ЦПК України, за якими заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Дослідивши подану 26 лютого 2018 року представником позивача ТОВ «Порше Лізинг Україна» ОСОБА_2 заяву про забезпечення позову, яка, в свою чергу, була складена 06 листопада 2017 року, про що свідчить зазначена у вказаній заяві дата, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, суд приходить до висновку, що остання подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України, в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, зокрема, в заяві не зазначено предмет позову з належним обґрунтуванням необхідності забезпечення позову, а також обґрунтуванням того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду (п.3 ч.1 ст.151 ЦПК України); не обґрунтовано необхідність обраного позивачем заходу забезпечення позову - накладення арешту на майно, а так само відсутні будь-які об’єктивні дані щодо належності майна (рухомого, нерухомого, коштів), на яке позивач просить накласти арешт, саме відповідачу по справі ОСОБА_1, виходячи з того, арешт може бути накладено на майно, яке є власністю відповідача, та поряд з цим відсутнє клопотання заявника в порядку ст.84 ЦПК України про витребування відповідних доказів щодо належності майна саме відповідачу по справі (п.4 ч.1 ст.151 ЦПК України); не зазначено ціну позову, про забезпечення якого просить заявник (п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України); відсутні в заяві позивача про забезпечення позову пропозиції щодо зустрічного забезпечення, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову (п.п. 6, 7 ч.1 ст.151 ЦПК України).

Окрім того, передумовою застосування судом заходів забезпечення позову має бути достатньо обґрунтоване припущення заявника про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є об’єктивна можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору встановлена у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2018 рік встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та станом на 01.01.2018 становить 1762 грн., відповідно 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 881 грн. 00 коп., в свою чергу, позивачем при подачі заяви про забезпечення позову було сплачено судовий збір у розмірі 800 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4933 від 02 жовтня 2017 року, долученим заявником до заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що подана представником позивача ТОВ «Порше Лізинг Україна» ОСОБА_2 заява про забезпечення позову не відповідає вимогам щодо форми та змісту заяви, встановлені ч.1 ст.151 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, а також враховуючи, що заявником при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову судовий збір був сплачений не в повному обсязі, на підставі чого заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику для виконання зазначених вимог ст.151 ЦПК України, що, в свою чергу, не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду з відповідною заявою про забезпечення позову, яка за змістом та формою повинна відповідати вимогам ст.151 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.149-150, ст.151, ч.9 ст.153 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про забезпечення позову по цивільній справі № 405/3725/17 за позовом ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину,- повернути заявнику товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_3