Рішення № 73047051, 19.03.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 761/15973/17

провадження №: 2/398/527/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" березня 2018 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Коліуш Г.В., за участю секретаря судового засідання Замкової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

за участю:

відповідача – ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Креді ОСОБА_1» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за комплексним договором №1/2684459 від 18.04.2016 року в сумі 14557,94 грн., з яких строкова заборгованість – 6175,17 грн., прострочена заборгованість – 4142,93 грн., нараховані відсотки -17,20 грн., прострочені відсотки – 1130,55 грн., пеня за прострочення сплати простроченої заборгованості -391,53 грн., пеня за прострочення сплати відсотків - 106,03 грн., комісія – 268,85 грн., прострочена комісія – 2150,80 грн., пеня за прострочення сплати простроченої комісії – 180,92 грн, що виникла станом на 21.04.2017 року, та судового збору в розмірі 1600,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.04.2016 року між позивачем та відповідачем укладений комплексний договір №1/2684459, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит в сумі 11689,05 грн. строком до 17.04.2018 року зі сплатою 15% річних та комісійної винагороди в розмірі 2,3% в місяць від суми кредиту, відповідачем умови кредитного договору своєчасно не виконані, прострочення зобов’язання виникло з серпня 2016 року, з 13.10.2016 року платежі від відповідача взагалі не поступають, порушується Графік погашення заборгованості, прострочена заборгованість не сплачена. 29.12.2016 року та 30.01.2016 року позивачем на адресу відповідача з метою досудового врегулювання спору були надіслані вимоги про погашення заборгованості, проте заборгованість не погашена.

Шевченківський районний суд м. Києва ухвалою від 31.07.2017 року цивільну справу за позовом ПАТ «Креді ОСОБА_1 до ОСОБА_2 направив за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області. 12.10.2018 року зазначена справа була прийнята до провадження суддею Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Коліуш Г.В.

22.01.2018 року відповідачем через канцелярію суду надані заперечення на позовну заяву, відповідно до яких ухвалою Шевченківський районний суд м. Києва від 31.07.2017 року встановлено, що надана копія Правил надання споживчого кредиту та умов страхування відповідачем не підписані, тому посилання позивача на зазначені правила є безпідставним, встановлення банком в кредитному договорі обов’язку сплачувати щомісячну комісію за обслуговування кредиту без зазначення послуг, є незаконним, посилався на правову позицію ВСУ у справі №6-1746цс16

26.01.2018 року надійшла відповідь на відзив представника позивача, відповідно до якої відповідач ознайомлений з Правилами надання споживчого кредиту та умовами страхування, що підтверджується зазначенням про це в п.6.1 договору, встановлення в договорі обов’язку сплачувати комісію відповідає вимогам діючого законодавства та умовам договору, комісійна винагорода є складовою частиною процентів за кредитним договором, не є прихованою, цей обов’язок встановлений договором, який підписаний сторонами та є чинним.

13.02.2018 року відповідачем в судовому засіданні наданні заперечення на відзив, відповідно до яких відповідач визнав факт укладення комплексного договору, заперечував щодо ознайомлення з Правилами надання споживчого кредиту та умовами страхування, оскільки в цих документах відсутній підпис відповідача, комісійна винагорода не є складовою частиною процентів за користування кредитними коштами, договір не містить обґрунтований розрахунок комісії.

Також 13.02.2018 року відповідачем в судовому засіданні надана заява про застосування недійсності окремої частини правочину, а саме, застосувати ст.ст.203, 215, 217 ЦК України та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення комісійної винагороди (комісії) та пені за прострочення сплати комісії, просив застосувати п.3 ст.551 ЦК України щодо зменшення суми неустойки.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково в частині стягнення строкової заборгованості в розмірі 6175,17 грн. та простроченої заборгованості в розмірі 4142,93 грн., не заперечував щодо невиконання ним умов договору, в іншій частині позов не визнав з підстав, зазначених в запереченнях на позовну заяву та запереченнях на відзив, заяву про застосування наслідків недійсності окремої частини правочину в частині визначення комісії підтримав в повному обсязі.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2016 року між ПАТ «Креді ОСОБА_1» та ОСОБА_2 був укладений комплексний договір №1/2684459, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит в сумі 11689,05 грн. строком до 17.04.2018 року зі сплатою 15% річних та комісійної винагороди в розмірі 2,3% щомісячно від суми кредиту (п.1.1, 1.3 договору).

Банк виконав зобов'язання щодо видачі відповідачу кредиту у повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами №14602023-1 та №14602023-3 від 18.04.2016 року.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом на пені за прострочення сплати кредиту та відсотків суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.2 договору позичальник зобов’язується сплачувати проценти у валюті кредиту відповідно до розрахунків Банку щомісяця в день повернення кредиту одночасно з погашенням заборгованості за кредитом (частиною кредиту) на Рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до п.3.1 комплексного договору у разі прострочення позичальником у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою згідно умов договору позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за договором за кожний день прострочення платежу.

29.12.2016 року та 30.01.2016 року позивачем на адресу відповідача з метою досудового врегулювання спору були надіслані вимоги про погашення заборгованості, проте заборгованість не погашена.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Приписами ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитними договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, що кореспондується зі ст. 10561 ЦК України.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач порушив умови комплексного договору в частині сплати повернення тіла кредиту, яке складається зі строкової заборгованості в розмірі 6175,17 грн. та простроченої заборгованості в розмірі 4142,93 грн., нарахованих відсотків в розмірі 17,20 грн., прострочених відсотків в розмірі 1130,55 грн., пені за прострочення сплати простроченої заборгованості в розмірі 391,53 грн., пені за прострочення сплати відсотків в розмірі 106,03 грн., що не заперечується відповідачем, тому в цій частині позов підлягає задоволенню, враховуючи також визнання відповідачем позову в частині заборгованості за тілом кредиту.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача як на підставу відмови в позові той факт, що відповідач не ознайомлений з Правилами надання споживчого кредиту та умовами страхування, тому що зазначені правила та умови не містять підпису відповідача, оскільки це спростовується зазначенням в п.6.1. договору про те, що шляхом підписання договору позичальник підтверджує, що в день укладання договору отримав свій примірник договору, умови договору йому зрозумілі, з Правилами, Правилами страхування та Програмою страхування, що розміщені на офіційному сайті Банку та офіційному сайті страховика, ознайомлений, приймає та погоджується, з тарифами банку і страховика ознайомлений і згодни. Посилання відповідача як на підставу відмови в позові встановлення ухвалою Шевченківський районний суд м. Києва від 31.07.2017 року про направлення справи за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області факту відсутності підпису відповідача у зазначених правилах та умовах суд не приймає до уваги, зазначена ухвала не є рішенням суду в розумінні ч.4 ст.82 ЦПК України.

Що стосується стягнення комісії та пені за прострочення сплати комісії та застосування наслідків недійсності частини правочину право щодо встановлення в договорі розміру комісії, суд зазначає наступне.

В правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16, зазначено, що управління кредитом є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії. Встановивши в кредитному договорі плату щомісячної комісії за управління кредитом, позивач не зазначив, які саме послуги надаються відповідачу. При цьому позивач нараховував за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним.

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

а положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів ;за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а ;такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними. Суд не погоджується з доводами позивача про правомірність встановлення в договорі комісії через зазначення обов’язку відповідача сплачувати комісію в договорі та визначення в п. 6.7 Тарифів банку розміру комісії, оскільки в договорі та тарифах визначений розмір комісії без визначення видів послуг банку, за які сплачується комісія. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності пункту договору про сплату відповідачем комісійної винагороди та відмовити в задоволені позову в частині стягнення комісійної винагороди в розмірі 268,85 грн., простроченої комісійної винагороди в розмірі 2150,80 грн. та пені за прострочення сплати простроченої комісії в розмірі 180,92 грн.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1314 грн. 85 коп.

Відповідно до пп.15.5 пп.15 п. 1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, пп.15.5 пп.15 п. 1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) про стягнення заборгованості за комплексним договором №1/2684459 від 18.04.2016 року – задовольнити частково..

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ПАТ «Креді ОСОБА_1» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) суму заборгованості в розмірі 11963 (одинадцять тисяч дев’ятсот шістдесят три) грн. 41 коп., з якої: 6175,17 грн. – сума строкової заборгованості, 4142,93 грн. – сума простроченої заборгованості, 17,20 грн. – сума нарахованих відсотків, 1130,55 грн.– сума прострочених відсотків, 391,53 грн. – пеня за прострочення сплати заборгованості, 106,03 грн. – пеня за прострочення сплати відсотків.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ПАТ «Креді ОСОБА_1» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) судовий збір в сумі 1314 грн 85 коп.

В іншій частині - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29 березня 2018 року

Суддя Коліуш Г.В.