Ухвала суду № 73046478, 28.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3611/17 Головуючий у І інстанції Іванюта Т. Є.Провадження № 11-кп/780/391/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 8 28.03.2018

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Зіміної В.Б.

суддів: Гриненка О.І., Семенцова Ю.В.

секретаря судового засідання: Яреми К.О.

з участю прокурора: Багликової Т.О.

перекладача: ОСОБА_2

представників потерпілого: ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинувачених: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

захисників: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в межах кримінального провадження № 42017110000000260 апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 Магомедганипа Гаджієвича, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України та ОСОБА_6, обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України повернутий прокурору,-

в с т а н о в и л а:

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, згідно ухвали Апеляційного суду Київської області від 04.12.2017 року, 06.12.2017 року до Кагарлицького районного суду Київської області надійшло кримінальне провадження № 42017110000000260 від 24.04.2017 року щодо ОСОБА_7 Магомедганипа Гаджієвича, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України та ОСОБА_6, обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України.

Відповідно до вимог ст. 35 КПК України, автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями, 06.12.2017 року у вказаному кримінальному проваджені було визначено колегію суддів в складі головуючого судді: Шевченко І.І. та суддів: Кириченко В.І. і ОСОБА_13 В цей же день, ухвалою судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою колегії суддів Кагарлицького районного суду Київської області від 13.12.2017 року був призначений судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на 21.12.2017 року.

Ухвалою суду першої інстанції від 16.01.2018 року, у даному кримінальному провадженні задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Шевченко І.І. і передано кримінальне провадження до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для визначення суддів в порядку ст. 35 КПК України для розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, 16.01.2018 року у вказаному кримінальному проваджені було визначено колегію суддів в складі головуючого судді: Іванюти Є.І. та суддів: Кириченко В.І. і ОСОБА_13

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року обвинувальний акт у вище зазначеному кримінальному провадженні повернутий прокурору Київської області для виконання вимог КПК України.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не відповідає вимогам закону.

Так, згідно обвинувального акту надання неправомірної вигоди «службовим особам» Головного слідчого управління СБ України було направлено на вчинення обвинуваченими дій по незаконному позбавленню волі потерпілого з метою переміщення його через кордон ОСОБА_14 Федерації. Однак, формулювання обвинувачення містить в собі лише посилання на службових осіб Головного Слідчого Управління СБУ. При цьому, обвинувачення не містить інформації про конкретні посади службових осіб, що вони займають відповідальне чи особливо відповідальне становище згідно примітки до ст. 368 КК України та Закону України «Про Державну службу України», що в їх посадові обов’язки входить позбавлення волі громадян та переміщення як законне так і навпаки через кордон України, анкетні дані, роль в описаних подіях та поінформованість про них, або якщо дані особи та їх посади є невстановленими під час досудового розслідування, вказівка про це.

Також, відповідно до обвинувального акту, замовником викрадення потерпілого є ОСОБА_15, який повинен був в якості «хабара» службовим особам СБУ надати грошові кошти. При цьому, як вбачається з обвинувального акту, грошові кошти в якості винагороди за викрадення потерпілого передав ОСОБА_6 – ОСОБА_16, але обвинувальний акт не містить в собі жодного посилання на те, що останній діяв в інтересах ОСОБА_7

Крім цього, в обвинувальному акті крім обвинувачених, вказані ще й на інші конкретні особи – ОСОБА_17 і ОСОБА_18, які згідно викладу фактичних обставин теж приймали участь у злочинах, однак не зрозуміло в якому статусі перебувають указані особи і яке процесуальне рішення прийняте щодо них.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції, також послався на те, що в супереч вимогам п.4 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не містить в собі даних щодо імені та по батькові слідчого Ящука і прокурора Багликової, які відповідно склали і затвердили цей обвинувальний акт.

В апеляційній скарзі прокурор не погоджується з ухвалою суду, вважає її незаконною у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Так, на думку прокурора ухвала суду про повернення обвинувального акта винесена з порушенням вимог ст. 319 КПК України, оскільки після надходження обвинувального акту до Кагарлицького районного суду Київської області автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями було визначено колегію суддів в складі головуючого судді: Шевченко І.І. та суддів: Кириченко В.І. і ОСОБА_13, якими в повному обсязі було здійснено підготовку до судового розгляду, перевірено наявність підстав для повернення обвинувального акту прокурору і згідно ст. 316 КПК України, закінчено підготовче провадження і призначено обвинувальний акт до розгляду в судовому засіданні. Після цього, у зв’язку з задоволенням заяви про самовідвід головуючого судді Шевченко І.І. у даному кримінальному провадженні було здійснено повторний авторозподіл і замінено головуючого суддю на ОСОБА_19, яка відповідно до вимог ст. 319 КПК України повинна була розпочати судовий розгляд кримінального провадження спочатку, а не повторно призначати підготовче судове засідання, що суперечить нормам КПК України та є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Також, на думку апелянта, приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції допустив вільне трактування вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України та вдався до оцінки правильності кваліфікації дій обвинувачених, оцінки дій службових осіб Головного Слідчого Управління СБ України та доказів вчинення кримінального правопорушення, обвинувачених та інших перелічених в обвинувальному акті осіб, що не передбачено на цій стадії кримінального провадження та є порушенням норм кримінального процесуального закону.

В зв’язку з цим, прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і призначити новий судовий розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження в іншому складі суду.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_8, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 зазначає, що прокурор в апеляційній скарзі жодним чином не спростував обґрунтованість підстав повернення обвинувального акту прокурору. Також посилається на те, що обвинувальний акт не містить інформації про скоєння обвинуваченими злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, з тексту обвинувального акту не зрозуміло, які саме дії скоїли обвинувачені, в ньому відсутнє будь-яке посилання на службову особу, що займає відповідальне становище, і якій обвинувачені обіцяли, запропонували або надали винагороду. Враховуючи зазначене, на думку захисника суд мав усі підстави для повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_9, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, посилаючись на те, що обвинувальний акт містить недоліки зазначені судом, які позбавляють можливість подальшого судового розгляду по суті, частину з яких прокурор навіть не спростовує в своїй апеляційній скарзі а процесуальне рішення суду про призначення підготовчого судового засідання, прокурор не оскаржує.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_10, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, посилаючись на те, що крім описаних в скарзі фактів прокурором, суд першої інстанції навів і ще низку інших порушень вимог ст. 291 КПК України при складанні обвинувального акту, які прокурором не оскаржуються, що фактично підтверджує його згоду з ними та відповідно з рішенням суду в цій частині.

Також, в запереченнях захисник зазначає, що прокурор наголошує на незаконність початку розгляду провадження з підготовчого судового засідання при зміні головуючого судді, однак процесуальне рішення суду про призначення підготовчого судового засідання, прокурор при цьому не оскаржує.

Також, 21.03.2018 року до апеляційного суду Київської області надійшло клопотання захисника ОСОБА_12, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з посиланням на погіршення стану здоров’я обвинуваченого. Згідно висновку лікаря невролога від 22.12.2017 року у ОСОБА_7 встановлено низку діагнозів, а в умовах СІЗО він не має можливості отримувати необхідну медичну допомогу.

Враховуючи зазначене, особу обвинуваченого, його вік, сімейний стан, стан здоров’я, майновий стан, відсутність судимостей, міцні соціальні зв’язки, захисник вважає, що для забезпечення виконання процесуальних обов’язків, достатнім буде застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов’язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

22.03.2018 року до Апеляційного суду Київської області надійшли клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів, а саме, обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24.05.2018 року, обвинуваченому ОСОБА_6 у виді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 24.05.2018 року, а обвинуваченому ОСОБА_5 у виді застави в частині дії, покладених на нього обов’язків, строком на 2 місяці, тобто до 26.05.2018 року.

Свої клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 01.06.2017 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 146, ч.4 ст. 27 ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 146, ч.4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Обвинувачення ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повністю обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків, висновками експертів, речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Під час досудового слідства, ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017 року відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а відносно обвинуваченого ОСОБА_5 – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави та з покладенням на нього обов’язків. 06.06.2017 року ОСОБА_5 у зв’язку із сплатою суми застави, визначеної ухвалою суду, був звільнений з-під варти. Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 09.04.2018 року обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 09.04.2018 року, обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 09.04.2018 року, а обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк дії покладених на нього обов’язків до 09.04.2018 року.

На даний час заявлені ризики, які стали підставою для обрання запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5, зазначені в ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати.

Так, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України – переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, обвинувачені можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від покарання.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_7 є громадянином ОСОБА_14 Федерації, не має постійного місця проживання на території України та може виїхати за межі України, оскільки не здав на зберігання органу досудового розслідування документів, які надають йому право виїзду та в’їзду до України, не має постійного місця роботи та останні часи перед затриманням проводив більше часу на території ОСОБА_14 Федерації.

Також, враховуючи, що ОСОБА_6, у зв’язку з виконанням службових обов’язків взаємодіяв з іншими працівниками правоохоронних органів, а ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності, можуть здійснювати вплив на працівників правоохоронних органів з метою знищення або підроблення документів, які ще не досліджені судом в якості доказів, що підтверджує наявність в їх діях ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, в обґрунтування свого клопотання прокурор зазначає, що обвинувачені ОСОБА_6, який працював у правоохоронних органах тривалий час, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть здійснювати вплив на осіб, які брали участь в якості понятих та свідків, які ще не допитані під час судового розгляду даного кримінального провадження, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Те, що на стадії досудового розслідування обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_6 порушували свої процесуальні обов’язки та перешкоджали в розумні строки направленню обвинувального акту до суду, а саме навмисно затягували строки ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, на думку прокурора свідчить про наявність в їх діях ризиків, передбачених п.4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, на думку прокурора наявність щодо обвинуваченого ОСОБА_5 вироку Печерського районного суду м. Київа від 10.01.2017 року за яким його засуджено за ч.2 ст. 296 КК України і призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України підтверджує наявність у нього ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КК України

До початку апеляційного розгляду, у судовому засіданні 28.03.2018 року захисником ОСОБА_8, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подано клопотання про зміну останньому запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов’язання з посиланням на те, що на даний час змінилися обставини і ризики, які стали підставами для обрання цього запобіжного заходу.

Крім цього, під час медичного обстеження у ОСОБА_6 були виявлені захворювання та йому рекомендоване оперативне лікування, а обмеження у вигляді цілодобового домашнього арешту є таким, що позбавляє ОСОБА_6 можливості отримати повноцінну кваліфіковану медичну допомогу та працевлаштуватися.

Враховуючи зазначене, а також особу обвинуваченого ОСОБА_6, який має постійне місце проживання в м. Києві за яким позитивно характеризується, одружений, має на утриманні бабусю ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка потребує постійного догляду та допомоги, є учасником проведення антитерористичної операції на сході України, активним волонтером, стан його здоров’я, захисник вважає, що достатнім буде застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Також, до початку апеляційного розгляду, у судовому засіданні 28.03.2018 року представником ОСОБА_3, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_21 подано клопотання про зміну підсудності для розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яке мотивоване тим, що ухваливши рішення про повернення обвинувального акту прокурору, колегія суддів Кагарлицького районного суду Київської області у складі головуючого судді Іванюти Т.Є. і суддів Кириченка В.І. та Закаблука О.В. сформувала своє відношення до даного кримінального провадження і подальший розгляд провадження цим складом суду призведе до неможливості ухвалення законного і обґрунтованого вироку, оскільки на переконання потерпілого, існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості цього складу суду.

При цьому, інший склад суду для розгляду вказаного кримінального провадження у Кагарлицькому районому суду Київської області створити не можливо у зв’язку з відсутністю необхідної кількості суддів.

Тому враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор», інші обвинувачені проживають у м. Києві, як і більшість свідків у справі, на думку представника ОСОБА_3 кримінальне провадження має бути направлено в найближчий до м. Києва районний суд Київської області.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора і представників потерпілого, які апеляційну скаргу прокурора підтримали та просили її задовольнити, клопотання прокурора про продовження строків запобіжних заходів обвинуваченим підтримали, а проти клопотань адвокатів ОСОБА_12 і ОСОБА_8 про зміну запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_7 і ОСОБА_6 заперечували, клопотання представника потерпілого про зміну підсудності даного кримінального провадження підтримали;

обвинувачених та їх захисників, які проти апеляційної скарги прокурора заперечували та просили відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін; проти клопотання прокурора про продовження строків запобіжних заходів обвинуваченим заперечували, а клопотання адвокатів ОСОБА_12 і ОСОБА_8 про зміну запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_7 і ОСОБА_6 підтримали, щодо клопотання представника потерпілого про зміну підсудності даного кримінального провадження заперечували;

вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду в дебатах та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, згідно ухвали Апеляційного суду Київської області від 04.12.2017 року, 06.12.2017 року до Кагарлицького районного суду Київської області надійшло кримінальне провадження № 42017110000000260 від 24.04.2017 року щодо ОСОБА_7 Магомедганипа Гаджієвича, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України та ОСОБА_6, обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України (т.2 а.с. 246-247).

Відповідно до вимог ст. 35 КПК України, автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями, 06.12.2017 року у вказаному кримінальному проваджені було визначено колегію суддів в складі головуючого судді: Шевченко І.І. та суддів: Кириченко В.І. і ОСОБА_13 В цей же день, ухвалою судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. було призначено підготовче судове засідання (т.3 а.с. 2, 3).

Ухвалою колегії суддів Кагарлицького районного суду Київської області від 13.12.2017 року був призначений судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (т.3 а.с. 177-188).

Ухвалою суду першої інстанції від 16.01.2018 року, у даному кримінальному провадженні задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Шевченко І.І. і передано кримінальне провадження до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для визначення суддів в порядку ст. 35 КПК України для розгляду (т.4 а.с. 2-3).

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, 16.01.2018 року у вказаному кримінальному проваджені було визначено колегію суддів в складі головуючого судді: Іванюти Є.І. та суддів: Кириченко В.І. і ОСОБА_13 (т.4 а.с. 7).

Заміна судді була проведена на стадії судового розгляду кримінального провадження.

Згідно ч.1 ст.319 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.

Враховуючи зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону, після заміни судді судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 повинен був розпочатися спочатку зі стадії судового розгляду.

Однак, суддя Кагарлицького районного суду Київської області Іванюта Т.Є. в порушення вимог зазначеної норми процесуального закону, ухвалою від 19.01.2018 року повторно внесла обвинувальний акт щодо ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в підготовче судове засідання та ухвалою від 22.02.2018 року у підготовчому судовому засіданні суд прийняв рішення про його повернення прокурору (т.4 а.с. 8, 207-212).

На переконання колегії суддів, вказані порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом першої інстанції, є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому оскаржувана ухвала суду про повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст. 409 КПК України, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

При цьому, законність та обґрунтованість підстав повернення судом першої інстанції обвинувального акта щодо ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 прокурору, перевірці апеляційним судом не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст. 35 КПК України визначення судді або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, а тому апеляційні вимоги прокурора в частині визначення апеляційним судом іншого складу суду задоволенню не підлягають.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_12, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, то колегія суддів, заслухавши думку учасників судового засідання, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Так, згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується, в тому числі, у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, є громадянином ОСОБА_14 Федерації та може виїхати за межі України, оскільки не здав на зберігання органу досудового розслідування документів, які надають йому право виїзду та в’їзду до України, має в ОСОБА_14 Федерації місце проживання, дружину та дітей, що свідчить про наявність у нього соціальних зв’язків на території Росії. Вказані обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду.

Також, враховуючи, що кримінальне провадження тільки призначено до розгляду, колегія суддів вважає, що існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, які судом ще не допитані.

Крім цього, даних про те, що ОСОБА_7 за станом свого здоров’я не може утримуватися в установі попереднього ув’язнення та отримувати необхідну медичну допомогу матеріали кримінального провадження не містять.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_8, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну останньому запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов’язання, то колегія суддів, заслухавши думку учасників судового засідання, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України та які були вказані прокурором на даний час не зменшилися і не відпали.

Так, згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується, в тому числі, у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, з метою ухилення від відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, працюючи у правоохоронних органах тривалий час, може здійснювати незаконний вплив на осіб, які брали участь в якості понятих, свідків, покази яких мають значення у цьому кримінальному провадженні та які ще не допитані під час судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Що стосується клопотань прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 запобіжних заходів, то колегія суддів, заслухавши думку учасників судового процесу, вважає, що клопотання підлягають задоволенню частково.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017 року відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_6 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Відносно обвинуваченого ОСОБА_5, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017 року був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави та з покладенням на нього обов’язків. 06.06.2017 року ОСОБА_5 у зв’язку із сплатою суми застави, визначеної ухвалою суду, був звільнений з-під варти. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2017 року відмовлено в продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 і обрано останньому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. (т.2 а.с. 33-36, 46-49, 62-65, 80-83).

В подальшому, строки обраних запобіжних заходів обвинуваченим були неодноразово продовжені. В останнє, ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 09.02.2018 року обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 09.04.2018 року, обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 09.04.2018 року, а обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк дії покладених на нього обов’язків до 09.04.2018 року (т.4 а.с. 137-140).

Так, згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 обвинувачуються, в тому числі, у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, з метою уникнення від відповідальності обвинувачені можуть переховуватися від суду та впливати на осіб, які брали участь в якості понятих, свідків під час проведення слідчих, процесуальних дій, покази яких мають значення у цьому кримінальному провадженні та які ще не допитані під час судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Вказані обставини свідчать про наявність у обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Судом також враховано, що обвинувачений ОСОБА_7 є громадянином ОСОБА_14 Федерації та може виїхати за межі України, оскільки не здав на зберігання органу досудового розслідування документів, які надають йому право виїзду та в’їзду до України, має в ОСОБА_14 Федерації місце проживання, дружину та дітей, що свідчить про наявність у нього соціальних зв’язків на території Росії.

Обвинувачений ОСОБА_6 тривалий час працював у правоохоронних органах та у зв’язку з виконанням службових обов’язків, взаємодіяв з іншими працівниками правоохоронних органів, а тому може здійснювати на них вплив.

Обвинувачений ОСОБА_5, будучи засудженим вироком Печерського районного суду м. Києва від 10.01.2017 року за ч.2 ст. 296 КК України до 1 року позбавлення волі умовно на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік, знову під час іспитового строку вчинив злочин, що свідчить про можливості ним вчинення іншого кримінального правопорушення та наявність у ОСОБА_5 також ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за можливе продовжити обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 обрані відносно них запобіжні заходи на строк 30 днів з часу винесення ухвали, оскільки 09.04.2018 року у обвинуваченого ОСОБА_7 закінчується строк тримання його під вартою, у обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується строк його цілодобового домашнього арешту, а у обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується строк дії застави в частині покладених на нього обов’язків, а з матеріалів кримінального провадження підстав для зміни запобіжних заходів на більш м’які не вбачається.

Також, заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання представника ОСОБА_3, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_21 про зміну підсудності даного кримінального провадження задоволенню не підлягає.

Так, ст. 34 КПК України визначений вичерпний перелік підстав для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, однією з яких є направлення кримінального провадження з одного суду до іншого після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках, коли неможливо утворити склад суду для судового розгляду, на яку посилається в своєму клопотання представник потерпілого.

Однак, в матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відсутній протокол щодо неможливості автоматичного розподілу судової справи між суддями Кагарлицького районного суду Київської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів;-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 Магомедганипа Гаджієвича, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України та ОСОБА_6, обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України повернутий прокурору – скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_7 Магомедганипа Гаджієвича, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у суді першої інстанції зі стадії судового розгляду.

У задоволені клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_22 адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_22 відмовити.

У задоволені клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного 02.06.2017 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва та продовженого ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 09.02.2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 Магомедганипа Гаджієвича, ІНФОРМАЦІЯ_2, строком на 30 днів з часу винесення ухвали, тобто до 26.04.2018 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1, обраного 21.11.2017 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва та продовженого ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 09.02.2018 року, строком на 30 днів з часу винесення ухвали, тобто до 26.04.2018 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді застави в частині дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов’язків задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, в частині дії, покладених ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017 року та продовжених ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 09.02.2018 року на обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, процесуальних обов’язків, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

- уникати спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_23, ОСОБА_16, ОСОБА_21, строком на 30 днів з часу винесення ухвали, тобто до 26.04.2018 року.

В задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_21 адвоката ОСОБА_3 про зміну підсудності – відмовити.

СУДДІ /підпис/ ОСОБА_1

/підпис/ ОСОБА_24

/підпис/ ОСОБА_25