Ухвала суду № 73046079, 29.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3480/18

Провадження №1-кс/369/1009/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Яцевич В.А.,

за участі прокурора Прокопович Р.І.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, у кримінальному провадженні № 12018110200000665 від 30.01.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з даним клопотанням мотивуючи його тим, що 04.11.2017 близько 01-15 год. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_2, маючи на меті незаконне поводження зі зброєю, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння поблизу під’їзду № 2 будинку № 43 по вулиці Європейській у м. Вишневе, Києво-Святошинського району Київської області, незаконно, без передбаченого законом дозволу, тобто всупереч вимогам постанови Верховної ОСОБА_4 України від 17.06.1992 за № 2471-ХХ11 «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 за № 622, маючи безпосередньо при собі гладкоствольну короткоствольну вогнепальну зброю калібру 9 мм, яку тримав у руках, безпричинно, умисно, здійснив із вказаної зброї чотири постріли в ОСОБА_5, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді поранення правого коліна.

Під час проведення огляду місця події в період часу з 02-00 год. по

02-55 год. 04.11.2017 поблизу під’їзду № 2 будинку № 43 по вулиці Європейській у м. Вишневе, Києво-Святошинського району Київської області, працівниками поліції було виявлено та вилучено: 3 металевих предмети схожих на пістолетну гільзу з маркуванням 9 мм PAK YAS GLO; пристрій зовні схожий на пістолет із написом на рамі «Made in Turkey», в каналі ствола якого знаходиться гільза з продавленим капсулем із маркуванням 9 мм PAK YAS GLO; металевий предмет схожий на затвор із написом BAREDDA; предмет схожий на магазин, в якому знаходяться 2 предмети схожі на набої до пристрою для відстрілу гумових куль із маркуванням 9 мм PAK YAS GLO; металевий предмет циліндричної продовгуватої форми; металева пружина.

Згідно з висновком судової балістичної експертизи № 8-5/1955 від 26.01.2018 надані на дослідження частини та деталі зброї, вилучені 04.11.2017 за адресою: Київська область, м. Вишневе, поблизу під’їзду № 2 будинку № 43 по вулиці Європейській (Жовтневій), є виготовленими промисловим способом («Kervan Arms», Туреччина) рамкою зі стволом, спусковою скобою та змонтованими на рамці деталями ударно-спускового механізму, запобіжником, затворною затримкою, фіксатором магазину, відбивачем, обмежувачем руху затвору; зворотною пружиною зі стойкою; кожух-затвором із ударником та викидачем та магазином сигнального пістолета «BAREDDA» моделі «S56» калібру 9 мм P.A. серія номер «17-0*61» промислового виготовлення («Kervan Arms», Туреччина), призначеного виробником для подачі звукових сигналів. Зібраний з наданих частин пістолет «BAREDDA» моделі «S56» калібру 9 мм P.A. серія номер «17-0*61» вимогам до сигнальної зброї, внаслідок переробки ствола пістолета саморобним способом, не відповідає та є гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю калібру 9 мм P.A. Найближчим аналогом пістолета є гладкоствольні пістолети самозахисту 9 мм ОСОБА_4 до стрільби придатний.

31.01.2018 слідчим за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків, висновком судової балістичної експертизи № 8-5/1955 від 26.01.2018, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18.01.2016 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням – іспитовим строком 3 роки.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

У ході досудового розслідування задля об’єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в продовженні підозрюваному

ОСОБА_2 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_2 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за який становить від 3-х до 7-ми років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявок до органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов’язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв’язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:

- підозрюваний не має постійного офіційного місця роботи;

- вчинив новий злочин протягом іспитового строку.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_2 може впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно зазначити, що ОСОБА_2, будучи раніше судимим вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18.01.2016 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням – іспитовим строком 3 роки, до закінчення іспитового строку вчинив новий умисний злочин, тобто на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 знову може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, під час досудового розслідування кримінального провадження № 12018110200000665від 30.01.2018 встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується 02.04.2018 включно.

Однак, в органу досудового розслідування є необхідність отримати висновок судової балістичної експертизи, призначеної 23.01.2018, допитати підозрюваного ОСОБА_2 та з урахуванням здобутих доказів повідомити остаточну підозру.

Проведення вказаних слідчих дій потребує додаткового часу з огляду на складність провадження, і їх результати матимуть доказове значення для судового розгляду у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов’язків.

Лише застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш, більш м’якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України (у редакції, що діяла на момент вчинення злочину), вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Тому слідчий просив продовжити строк тримання під вартою в державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18.01.2016 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням – іспитовим строком 3 роки, – в межах строку досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задоволити.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, та просили застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Суд, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників процесу, приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.02.2018 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме: до 02 квітня 2018 року включно до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18.01.2016 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4-х років позбавлення волі.

Постановою керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області від 29.03.2018 року було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110200000665до трьох місяців та визначено новий строк досудового розслідування до 30 квітня 2018 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, раніше притягався до кримінальної відповідальності та був засуджений вироком суду, що характеризує його як особу, схильну до вчинення злочинів, ніде офіційно не працює, офіційно не одружений, може переховуватися від слідства та суду, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, а також може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На даний час у кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому. Однак, закінчити досудове розслідування в строк немає можливості.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується 02.04.2018 включно.

Однак, в органу досудового розслідування є необхідність отримати висновок судової балістичної експертизи, призначеної 23.01.2018, допитати підозрюваного ОСОБА_2 та з урахуванням здобутих доказів повідомити остаточну підозру.

Проведення вказаних слідчих дій потребує додаткового часу з огляду на складність провадження, і їх результати матимуть доказове значення для судового розгляду у кримінальному провадженні.

Судом також встановлено, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, підстав для скасування чи зміни підозрюваному раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не вбачає, та вважає, що зміна ОСОБА_2 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід, може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 3 ст. 196 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Беручи до уваги те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було продовжено до 3 місяців, суд, вважає за можливе клопотання задовольнити, та продовжити підозрюваному ОСОБА_2строк тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» до 28.04.2018 р. (включно).

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до тяжких злочинів та було вчинено щодо громадської безпеки.

Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_2, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, розмір якої становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (1762*50) 88 100 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 186,193,199,309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування до 28.04.2018 року (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 88 100 грн. (вісімдесят вісім тисяч сто гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Дубас Т.В.