Рішення № 73045940, 28.03.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/63/18

Провадження № 2-о-20/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Євдокімова В.С.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту що має юридичне значення, зацікавлена особа Управління державної міграційної служби в Київській області,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання особи на території України до 24 серпня 1991 року. В обґрунтування своїх заявлених вимог посилаються на те, що ОСОБА_3 з 2006 року постійно проживає на території України, а з 2008 року в м. Українка, Обухівського району, Київської області, перебуває у шлюбі із громадянином України - ОСОБА_4. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 28 березня 1983 року Акташською посілковою Радою народних депутатів Алтайського Краю РРФСР, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася заявниця, ОСОБА_3, її матір'ю є ОСОБА_6, а батьком ОСОБА_7. Відповідно із копією свідоцтва про народження, виданого 5 жовтня 1960 року нотаріусом Державної нотаріальної контори Пасічник Л.П., ІНФОРМАЦІЯ_4 народився батько заявниці - ОСОБА_7, його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Із свідоцтв про народження вбачається, що ОСОБА_10 є ОСОБА_3, бабою по батьківській лінії. У зв'язку з тим, що заявниця постійно проживаю на території України, перебуває у шлюбі із громадянином України та у зв'язку з тим, що її баба - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 1939 по 2009 роки проживала на території УРСР, а в подальшому на території України, ОСОБА_3 має намір отримати громадянство України.

В судове засідання заявниця не з'явилася. Представник заявниці підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладене в заяві заявниці.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечив, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася в р.п. Акташ, Улаганського району, Алтайського Краю, РРФСР та є громадянкою Росії (а.с. 7).

З 2006 року по даний час заявниця проживає в Україні, а з 2008 року в м. Українка, Обухівського району, Київської області, що підтверджується посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2, виданої 5 квітня 2011 року відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київській області (а.с. 8).

Заявниця та ОСОБА_4 30 квітня 2010 року уклали шлюб, про що зроблено в Книзі реєстрації шлюбів відповідний запис № 243 відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві видано Свідоцтво про укладення шлюбу Серії НОМЕР_3 (а.с. 11).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 28 березня 1983 року Акташською посілковою Радою народних депутатів Алтайського Краю РРФСР, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася я, ОСОБА_3, моєю матір'ю є ОСОБА_6, а батьком ОСОБА_7, про що зроблено актовий запис № 20 (а.с. 12).

Свідоцтвом про народження, виданого 5 жовтня 1960 року нотаріусом Державної нотаріальної контори Пасічник Л.П., ІНФОРМАЦІЯ_4 народився батько заявниці - ОСОБА_7, його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10, про що зроблено відповідний запис за № 2769 (а.с.14). Вказаний факт також підтверджується і повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, виданого 18 вересня 1971 року відділом РАГС Сокольничевського району м. Москва, про що зроблено запис № 2770.

Із зазначених доказів наявних в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_10 є заявниці, ОСОБА_3, бабою по батьківській лінії.

Заявниця звернулася до Обухівського районного відділу управління державної міграційної служби України в Київській області для отримання довідки щодо проживання її бабці на території УРСР з метою отримання громадянства України.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України», яка регламентує набуття громадянства України за територіальним походженням, зазначено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама, чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянства, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Проте, таку довідку заявниці надано не було у зв'язку з відсутністю у відділі державної міграційної служби України відповідної інформації та було повідомлено, що для підтвердження факту постійного проживання моєї баби ОСОБА_10 на території України до 24 серпня 1991 року необхідно звернутися до суду.

Факт проживання баби заявниці на території Української Радянської Соціалістичної Республіки та в подальшому на території України, у період з 1939 по 2009 роки, підтверджується доказами наявними в матеріалах справи. Зокрема, відповідно до поквартирної картки баба заявниці - ОСОБА_10 була власником квартири АДРЕСА_1, в якій проживала разом з дідом заявниці - ОСОБА_9 і були прописані на постійній основі з 4 жовтня 1960 року до 26 жовтня 2007 року (а.с. 24).

Крім того, відповідно до довідки №193 від 15.09.2017 року батько заявниці та відповідно син - баби ОСОБА_3, ОСОБА_7 у 1972 році закінчив Тернопільську середню загальноосвітню школу № 4, що підтверджується доказом (а.с. 16).

В подальшому, ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу серії ВЕХ № 982254 від 26.10.2007 року продала вищевказану квартиру та переїхала на постійне місце проживання до м.Львів, де ІНФОРМАЦІЯ_5 і померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.27).

Факт проживання баби заявниці на території Української Радянської Соціалістичної Республіки та в подальшому на території України, у період з 1939 по 2009 роки, підтверджується засвідченою копією заяви про обмін (видачу) ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорту громадянки України серії НОМЕР_6, виданого Тернопільським МВВС 01.11.1979 року, на паспорт громадянки України серії НОМЕР_7, виданого МВ УВС України в Тернопільській області (а.с. 26).

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України , суд розглядає справи в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення. У ч.1 ст.315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів , що мають юридичне значення .

Відповідно до «Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів , що мають юридичне значення » наведений у ЦПК перелік фактів , які встановлюються судом не є вичерпним . За наявності умов суд може встановлювати й інші факти , що мають юридичне значення .

Крім того, відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України , у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти , від яких залежить виникнення , зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб , якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до ч. 1ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 року чи 13.11.1991 р.

Відповідно до п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 р. або 13.11.1991 р.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.

Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів; Проживання на території України на законних підставахпроживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

Встановлення факту постійного проживання на території України має для заявниці юридичне значення та необхідне її для отримання громадянства України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 04 жовтня 1960 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зінченко О.М.