Рішення № 73044712, 20.03.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12439/17 2/335/339/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Траш» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Траш» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, в якому зазначив, що з 17 листопада 2016 року він працює у ТОВ «Траш» на посаді заступника керуючого магазином (адміністрація магазину № 11), що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, буд. 28. 25 січня 2017 року у робочий час при виконанні службових обов’язків з ним стався нещасний випадок під час якого він отримав каліцтво.

Нещасний випадок був визнаний таким, що пов’язаний з виробництвом, про що свідчить Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, внаслідок чого було складено Акт № 1/17Т від 31 січня 2017 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1.

В Акті № 1/17Т від 31 січня 2017 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом у розділі «Комісією з розслідування нещасного випадку встановлено» п. 2 зазначено наступне: «На момент травмування на заступника керуючого магазином ОСОБА_1 впливав небезпечний виробничий фактор (фізичний - машини та механізми, що рухаються п. 1.1.1. ГОСТ 12.0.003-74 «Небезпечні і шкідливі виробничі фактори». ...ОСОБА_2 МАNUAL STACKER моделі ОТКМ 15/16 являє собою цільнометалеву рухому конструкцію з вмонтованою гідравлічною системою, призначений для переміщення та складування вантажу в складах, виробничих цехах, на рампах.

Вид події - падіння устаткування (обладнання) або його конструктивних елементів.

У пункті 8 Акту № 1/17Т від 31 січня 2017 року значиться: Устаткування, машини механізми, транспортні засоби, інструменти і пристосування, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку: ОСОБА_2 МАNUAL STACKER моделі ОТКМ 15/16.

Внаслідок виробничої травми позивач отримав закритий уламковий перелом середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням фрагментів.

На думку позивача ОСОБА_2 МАNUAL STACKER моделі ОТКМ 15/1 є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на підставі вимог ст. 23, ч. 2 ст. 1167, ст. 1187 ЦК України він має право на відшкодування з відповідача моральної шкоди.

Посилаючись на те, що внаслідок отриманої травми йому було зроблено дві операції та очікується третя, до теперішнього часу він перебуває на лікування, після проведених лікувань стан здоров’я в повному обсязі не відновився, внаслідок травми він змушений тривалий час знаходитись на лікарняному, проходите чисельні медичні огляди та обстеження, у зв’язку з чим було порушено звичайний уклад його життя, необхідно докладати багато зусиль для його організації, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду завдану каліцтвом внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки в сумі 80 000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_2 МАNUAL STACKER моделі ОТКМ 15/16 не є джерелом підвищеної небезпеки, зазначає, що позивач не наводить жодних порушень його законних прав як працівника, позивач не наводить жодного визначення характеру моральних страждань, не вказує їх обсягу та не підтверджено розмір моральної шкоди.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, та не оспорювалось сторонами, що з 17 листопада 2016 року позивач працює у ТОВ «Траш» на посаді заступника керуючого магазином (адміністрація магазину № 11), що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, буд. 28

25 січня 2017 року у робочий час при виконанні службових обов’язків стався нещасний випадок під час якого позивач отримав каліцтво.

Нещасний випадок був визнаний таким, що пов’язаний з виробництвом, про що свідчить Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, внаслідок чого було складено Акт № 1/17Т від 31 січня 2017 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 (а.с. 5-10).

В Акті № 1/17Т від 31 січня 2017 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом у розділі «Комісією з розслідування нещасного випадку встановлено» п. 2 зазначено наступне: «На момент травмування на заступника керуючого магазином ОСОБА_1 впливав небезпечний виробничий фактор (фізичний - машини та механізми, що рухаються п. 1.1.1. ГОСТ 12.0.003-74 «Небезпечні і шкідливі виробничі фактори». П. 6...ОСОБА_2 МАNUAL STACKER моделі ОТКМ 15/16 являє собою цільнометалеву рухому конструкцію з вмонтованою гідравлічною системою, призначений для переміщення та складування вантажу в складах, виробничих цехах, на рампах.

Вид події - падіння устаткування (обладнання) або його конструктивних елементів.

У пункті 8 Акту № 1/17Т від 31 січня 2017 року значиться: Устаткування, машини механізми, транспортні засоби, інструменти і пристосування, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку: ОСОБА_2 МАNUAL STACKER моделі ОТКМ 15/16.

В Акті проведення розслідування нещасного випадку, що стався 25 січня 2017 року о 10-40 год. на ТОВ «Траш» зазачено наслідком нещасного випадку – потерпілий перебуває на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології з ліжками полі травми Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя” (КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя») з діагнозом: «Закритий уламковий перелом лівої стегнової кістки у середній-нижній третині зі зміщенням фрагментів».

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя» з 25 січня 2017 року по 08 лютого 2017 року, з 10.07.2017 року по 17.07.2017 року, виписаний для подальшого лікування у амбулаторних умовах (а.с. 13-15). З виписок з історії хвороби позивача вбачається, що останньому під час стаціонарного лікування двічі зроблені операції.

Крім того, під час судового розгляду встановлено та не оспорювалось сторонами, що позивач після отриманої травми на виробництві з 25 січня 2017 року перебуває на лікарняному та йому встановлено третю групу інвалідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, джерелом підвищеної небезпеки в тому числі є діяльність пов’язана з використанням певного предмету чи об’єкту.

З урахуванням зазначених положень закону, суд виходить з того, що оскільки на момент травмування на ОСОБА_1 впливав небезпечний виробничий фактор (фізичний - машини та механізми, що рухаються п. 1.1.1. ГОСТ 12.0.003-74 «Небезпечні і шкідливі виробничі фактори» - ОСОБА_2 МАNUAL STACKER моделі ОТКМ 15/16, який використовувався у складській роботі, то в даному випадку ОСОБА_2 МАNUAL STACKER моделі ОТКМ 15/16, становить джерело підвищеної небезпеки, тому застосуванню підлягають не лише загальні правила відшкодування шкоди, за якими особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, а й положення ст. 1187 ЦК України, за якою особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5).

В даному випадку відповідачем не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а тому останній зобов'язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану каліцтвом внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від своєї вини.

Згідно із положеннями ст. 23 ЦК України: 1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 2. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я… 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. 5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Виходячи з того, що відповідно до положень частин 1, 2 статті 1167, частини п'ятої статті 1187 ЦК України на володільця джерела підвищеної небезпеки покладено відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини у її заподіянні, а так як володільцем ОСОБА_2 МАNUAL STACKER моделі ОТКМ 15/16 є ТОВ «Траш», а отже і відповідальність за заподіяну позивачу моральну шкоду повинно нести ТОВ «Траш».

При цьому судом приймаються до уваги роз'яснення п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» відповідно до яких відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки та його обов'язок відшкодувати моральну шкоду, настають навіть якщо ця матеріальна шкода завдана не з його вини.

Також, судом не встановлено обставин, які за законом виключають відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ст. ст. 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожна людина має невід'ємне право на життя, а тому є доведеним спричинення моральної шкоди позивачу внаслідок нещасного випадку з ним на виробництві та надає йому право на відшкодування моральної шкоди.

Отже, з урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачу дійсно завдана моральна шкода, що підлягає стягненню з відповідача у справі ТОВ «Траш», який є володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що в результаті нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, що стався 25 січня 2017 року на ТОВ «Траш» позивачу була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок отриманої травми на виробництві позивачу було зроблено дві операції, до теперішнього часу він перебуває на лікування, після проведених лікувань стан здоров’я в повному обсязі не відновився, позивачу встановлено третю групу інвалідності, внаслідок травми позивач змушений тривалий час знаходитись на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, у зв’язку з чим було порушено звичайний уклад його життя, що вимагає від нього додаткових зусиль, втрати часу та коштів.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України та роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та враховуючи характер та обсяг моральних страждань позивача, їх тривалість, вік позивача, наслідки нещасного випадку, враховуючи фінансовий стан відповідача, суд визначає розмір стягнення на відшкодування завданої позивачу моральної шкоди у 80 000 гривень, що відповідає вимогам розумності та справедливості з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань та негативних наслідків, заподіяних позивачу.

Згідно п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір оплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в дохід держави з ТОВ «Траш» підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, у суді першої інстанцій у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Траш» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки– задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траш» (ЄДРПОУ 40688123, місце знаходження: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: 69005, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) моральну шкоду завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки в сумі 80 000 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траш» (ЄДРПОУ 40688123, місце знаходження: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1) в дохід держави судові витрати, пов’язані із розглядом цієї справи судом першої інстанцій, у розмірі 640 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Дата складання повного судового рішення: 29 березня 2018 року.

Суддя: Ю.В.Геєць