Ухвала суду № 73044575, 29.03.2018, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 1-кп/356/61/18

Справа № 356/119/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2018 року Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Голік Г.К.

з участю секретаря Бейгул Л.М.

прокурора Продана І.О.

захисника Козацького А.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

представника Баришівського

міськрайонного відділу з питань

виконання кримінальних покарань

та пробації Міністерства юстиції Баліцька Т.Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому провадженні в м. Березань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017111100000018 від 18.01.2017 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Харцизька Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2018 року до Березанського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017111100000018 від 18.01.2017 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту, вважаючи, що по справі дотримані вимоги, передбачені ст. 32, 291 КПК України.

Захисник в судовому засіданні вказав незважаючи на те, що обвинувальний акт є цікавим, однак, вказувати на помилки стороні обвинувачення не буде, клопотання про повернення обвинувального акту заявляти не буде.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які мають міститися в обвинувальному акті і вони є обовязковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення.

Згідно положень, закріплених в ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Таким чином, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті повинно бути викладено повно, конкретно та без суперечностей.

З аналізу обвинувального акта вбачається, що викладені в ньому обставини не в повній мірі узгоджуються між собою.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 16.12.2015 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_4 отримав від Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради (далі Управління) довідку за № 3253000262 від 16.12.2015 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Цього ж дня, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_4 подав заяву на призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Дана заява була зареєстрована за № 281 від 16.12.2017 року працівниками Управління. В даній заяві ОСОБА_4 було зазначено адресу проживання його та членів його сім'ї - м. АДРЕСА_5

Після чого, ОСОБА_4 17.12.2017 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: Київська АДРЕСА_6 подав до філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ «Ощадбанк» заяву про приєднання № 2577775 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), посвідчуючи своїм підписом.

Цього ж дня, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 ОСОБА_4 написав власноручно розписку про отримання платіжної картки та ПІН-конверту з власним рахунком за № НОМЕР_1. Рішенням Березанської міської ради від 22.12.2015 року ОСОБА_4 призначено допомогу як переміщеним особам на проживання.

В подальшому, на картковий рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_4 за № НОМЕР_1 Головним управлінням по м. Києву та Київській області «Державного Ощадного банку України», працівниками Управління 15.02.2016, 15.04.2016 та 15.06.2016 нараховано грошову допомогу на призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в сумах 2210,00 грн., 1989 грн. та 1768,00 грн. відповідно.

Відповідно до Витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» (затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.06.2007 за № 472, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.07.2007 за №765/14032) встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, за період з 01.01.2014 по 17.05.2017 року перетинав державний кордон України - 15.12.2015 через пункт пропуску «Зайцево» в Україну та 20.12.2015 через пункт пропуску «Бугас» з України, більше до України не повертався.

Яким чином ОСОБА_4, який згідно встановлених слідством даних з 20.12.2015 року до України не повертався, міг «17.12.2017 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: Київська АДРЕСА_6 подати до філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ «Ощадбанк» заяву про приєднання № 2577775 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки та написати власноручно розписку про отримання платіжної картки та ПІН-конверту з власним рахунком за № НОМЕР_1» не видається можливим пояснити.

Допущені прокурором при викладенні фактичних обставин справи хронологічні невідповідності не дають можливості суду достеменно визначити послідовність подій, такі суперечності в датах (точніше, в роках) суперечать решті викладених в обвинувальному акті обставинам справи.

Фактично, суду необхідно домірковувати, яким чином заява ОСОБА_4, подана ним 16.12.2015 року до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради була зареєстрована за № 281 від 16.12.2017 року.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 інкриміновано підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, вчинене повторно, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, використання завідомо підробленого документа, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 358 КК України характеризується прямим умислом і спеціальною метою - використання офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права підроблювачем чи іншою особою. Мета використання підробленого документа означає бажання винного набути певних суб'єктивних прав або звільнитися від юридичних обов'язків.

При викладенні правової кваліфікації діяння ОСОБА_2 в обвинувальному акті зазначено таке: «підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою.»

Однак, виходячи з фактичних обставин справи, не видається можливим зрозуміти, про яку іншу особу йде мова. Можна припустити, що це ОСОБА_4 - син обвинуваченого, на підставі підробленого документа саме у нього виникли суб'єктивні права. Однак, як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_4 підроблений документ особисто не використовував.

В обвинувальному акті при викладенні встановлених досудовим розслідуванням обставин зазначено, що у батька ОСОБА_4 - ОСОБА_2, який усвідомлював, що син з грудня 2015 року знаходиться на тимчасово окупований території України, і у випадку спливу шестимісячного терміну виплат допомоги, якщо останній не подасть заяву про призначення щомісячної адресної допомоги - то виплати будуть припинені, в невстановлений досудовим розслідуванням час виник умисел на підроблення підпису від імені ОСОБА_4 в офіційному документі (заяві на призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції) та в подальшому використанні завідомо підробленого офіційного документу.

Перебуваючи у приміщенні Управління за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_2 взяв раніше заготовлений бланк заяви для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та, діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою отримання грошових коштів його сином ОСОБА_4, власноручно кульковою ручкою в заяві підробив підпис від імені свого сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, тим самим завідомо підробив офіційний документ з метою подальшого його використання. Таким чином, своїми діями, які виразились у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 358 КК України.

Так, з викладеного вище не видається можливим встановити, з метою використання ким саме було підроблено офіційний документ - підроблювачем ОСОБА_2 чи іншою особою.

Аналогічні питання виникають і при аналізі формулювання обвинувачення, правової кваліфікації дій та викладенні фактичних обставин справи за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 358 КК України.

Формулювання обвинувачення, окрім вказівки статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, обов'язково має містити зазначення місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів, тобто обвинувачення слід формулювати так, щоб не було упущено жодну із вказаних істотних обставин вчинення злочину і водночас без зазначення фактів, які не мають правового значення у справі та є зайвими подробицями.

Вказане, зокрема, істотно порушує вимоги п. а). та b). ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту. При цьому можливість зміни обвинувачення прокурором під час судового розгляду справи, коли суд звертає увагу на неконкретність обвинувачення на підготовчому судовому засіданні, а прокурор має можливість у стислі терміни усунути вказані порушення, фактично призводить до порушення як права обвинуваченого на захист, передбаченого ст. 20 КПК України, через неконкретність обвинувачення, так і на порушення розумних строків судового розгляду кримінального провадження, відповідно до ч. 4, 5 ст. 28 КПК України, та в кінцевому результаті призводить до порушень вимог ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначену вище позицію Європейський суд з прав людини підтримав і у рішенні «Матточча проти Італії» від 25 липня 2000 року (Judgment in the case of Mattoccia v. Italy), де було визнано, що обвинувачені мають бути «негайно» і «детально» поінформовані про причину обвинувачення, тобто про висунуті проти них факти, що лежать в основі обвинувачення, та про характер обвинувачення, тобто про правову кваліфікацію цих фактів. Тим часом як обсяг «детальної» інформації, на яку робиться посилання у цьому положенні, змінюється залежно від конкретних обставин у кожній справі, обвинувачені мають у будь-якому разі отримувати достатню інформацію, необхідну для повного розуміння обсягу висунутих проти них обвинувачень, з огляду на підготовку відповідного захисту. У цьому сенсі відповідність інформації має бути оцінена відповідно до пункту 3 (b) статті 6.

З урахуванням того, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, призначивши справу до судового розгляду за наявності таких недоліків обвинувального акту, буде фактично позбавлений можливості роз'яснити суть обвинувачення ОСОБА_2 та провести судовий розгляд кримінального провадження по суті.

Враховуючи усе вищевикладене, суд приходить до висновку, що виявлені недоліки, а саме неузгодженість між собою викладених у ньому фактичних обставин, не можуть бути усунуті у підготовчому судовому засіданні, тому обвинувальний акт слід повернути прокурору.

Так, у статті 374 КПК України щодо змісту вироку вказано, що у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній частині вироку суду повинно бути зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з посиланням на місце, час, спосіб вчинення та наслідків кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином, розгляд кримінального провадження за відсутності належним чином сформульованого обвинувачення та належно викладених фактичних обставин злочину, порушує гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого, в тому числі і право на захист та позбавляє суд можливості прийняти законне рішення.

Керуючись ст.183,194,291,314,395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017111100000018 від 18.01.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України прокурору прокуратури Київської області.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом семи днів з дня її оголошення через Березанський міський суд Київської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала,якщо її не оскаржено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Г. К. Голік