Рішення № 73043676, 28.03.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5928/17

Провадження № 2/346/533/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді: Бирич Н.В.,

з участю секретаря: Гайової Г.Ф.,

позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з даним позовом, в якому вказала, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, який 08.12.2005 року розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу. Від спільного подружнього проживання у них народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки відповідач матеріально дочку не забезпечував, рішенням Коломийського міськрайонного суду від 18.04.2006 року зобов’язано його сплачувати аліменти в її користь на утримання малолітньої дочки в розмірі 150 грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття. На даний час у позивача змінилось матеріальне становище, їй важко самостійно утримувати дитину, яка росте, потребує покращеного харчування, забезпечення одягом та всім іншим, що є необхідне для забезпечення нормального рівня життя дочки. Їй відомо, що відповідач має нерегулярний мінливий дохід, оскільки працює на сезонних роботах. Просить суд змінити розмір аліментів та стягувати з відповідача аліменти на утримання дочки у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень щомісячно на дитину.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився по невідомих суду причинах, хоча про час та дату судового розгляду повідомлявся у передбаченому законодавством порядку.

Суд, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини по справі, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Між сторонами виник спір з приводу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4).

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 18.04.2006 року стягнуто з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 в розмірі 150 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття (а.с.8). Шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.3).

Ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини). Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

За приписами ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержуача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, та щомісячно стягувати з відповідача аліменти в користь позивача на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, у твердій грошовій сумі 1300 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки сплата відповідачем аліментів в розмір 150 грн. щомісячно є значно нижчою сумою від встановленого мінімуму.

Стягнення аліментів слід розпочати з дня набрання цим рішенням законної сили, оскільки аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, про що дано роз'яснення у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Судові витрати необхідно розподілити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Тобто з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 704, 80 грн.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 141, 263,264,265,268,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір стягуваних аліментів, призначених рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.04.2006 року.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки с.Лісний Хлібичин, вул. Жовтнева, 72, Коломийського району Івано-Франківської області , ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1300 (однієї тисячі триста) гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з дня набрання цим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Виконавчий лист виданий Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.04.2006 року по справі № 2-917/2006 - відкликати.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, в дохід держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача : Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) - 704 гривень 80 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Повне судове рішення складено 29.03.2018 року.

Суддя Бирич Н. В.