Рішення № 73042184, 26.03.2018, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1079/16-ц

2/291/8/18

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2018 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Руденко З.Б.,

за участю секретаря Шахрай Н.П.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Дочірнього підприємства "Умань-Агро",

Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма"Світанок"

про витребування та повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідачів, в якому зазначила, що є власником земельної ділянки площею 2.8932 га, яка розташована на території Огіївської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

В 2006 році нею було укладено договір оренди землі з ВАТ "Уманьфермаш", відповідно до якого вказану належну їй земельну ділянку вона передала в оренду останньому і вказаний договір на час звернення до суду не розірвано.

Проте в 2016 році вона дізналась, що належна їй земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача - ПСП"Агрофірма"Світанок" на підставі договору оренди землі від 08.12.2006р., який начебто був укладений нею із ДП "Ілліч-Агро Умань ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" , назву якого змінено на ДП "Умань-Агро".

Однак зазначений договір оренди землі не пройшов державної реєстрації і тому не набув чинності. Крім того, цей договір оренди землі вона не підписувала і, відповідно, його укладала.

Таким чином, оскільки відповідач ПСП "Агрофірма"Світанок" незаконно без-будь-яких правових підстав використовує належну їй земельну ділянку, позивачка, посилаючись на вимоги ст.1212 ЦК України, просить суд витребувати у ПСП "Агрофірма"Світанок" та повернути їй земельну ділянку, власником якої вона є (т.1 а.с.2-7).

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з наведених в позовній заяві підстав.

2

Представник відповідача ДП "Умань-Агро" в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення відносно позову, в якій повідомив, що ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", яке на даний час змінило назву на ДП "Умань-Агро", 08.12.2006р. уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі №398, який був зареєстрований 16.01.2007р. за № 345, та відповідно до якого позивачка передала в оренду належну їй земельну ділянку площею 2.8932 га.

В послідуючому відповідно до розподільчого балансу право оренди вказаної земельної ділянки перейшло до СПП "Світанок Плюс", яке в подальшому було реорганізоване шляхом приєднання до ПСП "Агрофірма "Світанок", і саме до останнього перейшло право оренди по вказаному оспорюваному договору оренди землі.

ДП "Умань-Агро" вказує в своїх запереченнях відносно того, що ПСП "Агрофірма "Світанок" є орендарем по оспорюваному договору оренди землі, а тому, відповідно, у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , судові витрати повинні бути покладені на вказаного відповідача, що підтверджується ухвалою ВСС України від 12.10.2016р. по подібній справі (т.1 а.с.91-108, 142-150).

Представник відповідача ПСП "Агрофірма"Світанок" в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про застосування по справі позовної давності та просив суд відмовити в задоволенні позову в зв'язку з пропуском строку позовної давності (т.1 а.с.227).

Суд. вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2.8932 га, яка розташована на території Огіївської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 045945, виданим Ружинською райдержадміністрацією 20.01.2003 року (т.1 а.с.10).

Відповідно до договору оренди землі № 398 від 08.12.2006р. ОСОБА_1, як орендодавець, передала, а Дочірнє підприємство "Ілліч-Агро Умань" ВАТ"Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" ( на даний час змінено назву на Дочірнє підприємство "Умань-Агро", ідентифікаційний код 34571712), як орендар, прийнято в строкове платне користування строком на 20 років вищевказану належну позивачці земельну ділянку.

Пунктом 18 вказаного Договору передбачено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі, а в п. 37 передбачено, що Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (т.1 а.с.11-13).

На вищевказаному Договорі оренди землі №398 від 08.12.2006 року міститься відмітка про те, що він зареєстрований в Ружинському відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.01.2007р. за № 345.

Проте в Книзі записів реєстрації договорів оренди землі по Огіївській сільській раді Ружинського району Житомирської області за 2006-2010рр. запис за № 345 (вірно: 040622100345), вчинено щодо реєстрації договору оренди землі , укладеного з орендодавцем ОСОБА_3, тобто не з позивачкою, а з іншою особою, а також за період з 2006р. по 2010р. запису про реєстрацію вказаного договору оренди землі за іншим номером реєстрації немає (т.2 а.с.118-122).

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на час винесення рішення по справі також відсутній запис про реєстрацію речового права на належну позивачці земельну ділянку, кадастровий номер якої 1825285200:03:000:0020 (т.1 а.с. 217-218, т.2 а.с.123).

Те, що державна реєстрація вказаного договору оренди землі проведена не була підтверджується крім вищезазначених доказів також і повідомленням відділу Держгеокадастру у Ружинському районі Житомирської області від 16.06.2016р. № 798/04 (т.1 а.с.180).

3

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 09.02.2018р. № 1/585 підпис на зазначеному вище договорі оренди землі, а також на актах приймання-передачі земельної ділянки, доданих до вказаного договору, виконано не орендодавцем ОСОБА_1, а іншою особою (т.2 а.с.83-89).

Вищевказаною належною позивачці земельною ділянкою користується ПСП "Агрофірма "Світанок", що вбачається з повідомлень ДП "Умань-Агро" від 13.06.2016р. №538 , копій документів, доданих ДП "Умань-Агро" до заперечення проти позову від 28.10.2016р. (т.1 а.с.15, а.с.91-107, а.с.181).

Вказане також підтверджується довідкою ПСП "Агрофірма"Світанок" від 12.10.2015р. № 12-10/15 (т.2 а.с.125).

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України "Про оренду землі" ( в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Вказаний договір укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 18 вказаного Закону в цій же редакції було передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таке ж положення передбачено і в п.37 вищевказаного Договору оренди землі.

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України "Про оренду землі" ( зі змінами, внесеними Законом № 1878-VІ від 11.02.2013р.) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Вказане положення міститься також в ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою передбачено, що, зокрема, право оренди землі підлягає державній реєстрації.

Статтею 17 Закону України "Про оренду землі" ( в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі, а в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015р. вказана стаття закону передбачає, що об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов’язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди землі, набуваються після відповідної державної реєстрації договору оренди землі (до 01.01.2013р.) чи права оренди землі (з 01.01.2013р.).

4

А тому, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації, або з дня реєстрації права оренди землі відповідно до цього Договору.

Вказане роз'яснено в правовому висновку ВС України по справі №6-643цс16 від 13.06.2017р.

Таким чином, оскільки договір оренди землі №398 від 08.12.2006р. не пройшов державної реєстрації, а також право оренди землі на підставі вказаного договору не зареєстровано, тому судом встановлено, що між сторонами відповідно до договору оренди землі від 08.12.2006р. № 398 не виникло прав та обов'язків, зокрема, у орендаря відсутнє право користування спірною земельною ділянкою, а у ОСОБА_1 відсутні відповідні обов'язки за договором від 08.12.2006р., оскільки сторони цього договору не набули цивільних прав та обов'язків через відсутність державної реєстрації договору оренди землі чи права оренди.

Крім того, як вбачається з пояснень позивачки, а також підтвердженого вищевказаним висновком експерта № 1/1585 від 09.02.2006р., зазначений договір оренди землі та акти приймання-передачі, додані до нього, ОСОБА_1 як орендодавець не підписувала.

Відповідно до роз’яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” недійсним може бути визнано лише укладений договір.

У зазначеній постанові вказано також, що згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації, а також роз'яснено, що "вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК".

Тобто, якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано чи отримано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави та застосовуються положення, передбачені ст. ст. 1212-1215 ЦК України, відповідно до яких, зокрема, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки на час винесення рішення по справі правових підстав для користування належною позивачці земельною ділянкою, кадастровий номер якої 1825285200:03:000:0020, ПСП "Агрофірма "Світанок" не має, тому вказане безпідставно набуте майно підлягає поверненню власнику, тобто ОСОБА_1

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позивачка зазначає, що про порушення свого права дізналась лише в 2016р., оскільки до того вважала, що належна їй земельна ділянка перебуває в оренді у іншого підприємства _ ВАТ"Уманьфермаш", з яким нею в 2006 році було укладено договір оренди землі, і що саме це підприємство виплачувало їй за вказаний час орендну плату за користування землею.

Вказане відповідачем ПСП "Агрофірма "Світанок", який просить суд застосувати позовну давність по даному спору, не спростовано.

Отримання позивачкою орендної плати не свідчить про те, що вона знала чи повинна була знати про порушення свого права, а саме про те, що від її імені невідомою особою було укладено договір оренди землі з ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" і що в послідуючому належна їй земельні ділянка буде передана зазначеним підприємством в користування ПСП"Агрофірма"Світанок" .

4

А тому, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації, або з дня реєстрації права оренди землі відповідно до цього Договору.

Вказане роз'яснено в правовому висновку ВС України по справі №6-643цс16 від 13.06.2017р.

Таким чином, оскільки договір оренди землі №398 від 08.12.2006р. не пройшов державної реєстрації, а також право оренди землі на підставі вказаного договору не зареєстровано, тому судом встановлено, що між сторонами відповідно до договору оренди землі від 08.12.2006р. № 398 не виникло прав та обов'язків, зокрема, у орендаря відсутнє право користування спірною земельною ділянкою, а у ОСОБА_1 відсутні відповідні обов'язки за договором від 08.12.2006р., оскільки сторони цього договору не набули цивільних прав та обов'язків через відсутність державної реєстрації договору оренди землі чи права оренди.

Крім того, як вбачається з пояснень позивачки, а також підтвердженого вищевказаним вищевисновком експерта № 1/1585 від 09.02.2006р., зазначений договір оренди землі та акти приймання-передачі, додані до нього, ОСОБА_1 як орендодавець не підписувала.

Відповідно до роз’яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” недійсним може бути визнано лише укладений договір.

У зазначеній постанові вказано також, що згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації, а також роз'яснено, що "вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК".

Тобто, якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано чи отримано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави та застосовуються положення, передбачені ст. ст. 1212-1215 ЦК України, відповідно до яких, зокрема, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки на час винесення рішення по справі правових підстав для користування належною позивачці земельною ділянкою, кадастровий номер якої 1825285200:03:000:0020, ПСП "Агрофірма "Світанок" не має, тому вказане безпідставно набуте майно підлягає поверненню власнику, тобто ОСОБА_1

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позивачка зазначає, що про порушення свого права дізналась лише в 2015р., оскільки до того вважала, що належна їй земельна ділянка перебуває в оренді у іншого підприємства _ ВАТ"Уманьфермаш", з яким нею в 2006 році було укладено договір оренди землі, і що саме це підприємство виплачувало їй за вказаний час орендну плату за користування землею.

Вказане відповідачем ПСП "Агрофірма "Світанок", який просить суд застосувати позовну давність по даному спору, не спростовано.

Отримання позивачкою орендної плати не свідчить про те, що вона знала чи повинна була знати про порушення свого права, а саме про те, що від її імені невідомою особою було укладено договір оренди землі з ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" і що в послідуючому належна їй земельні ділянка буде передана зазначеним підприємством в користування ПСП"Агрофірма"Світанок" .

5

Крім того, початок перебігу строку позовної давності не може бути обчислений з моменту підписання спірного договору чи з дня , коли позивачка почала отримувати плату за користування землею, оскільки вказане суперечить вимогам ст.261 ЦК України. Зазначене випливає з правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-48цс15 від 22.04.2015.

А тому з вказаних підстав суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не порушено строк позовної давності.

З врахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги, витребовуючи у відповідача ПСП "Агрофірма"Світанок", який фактично використовує на даний час спірну земельну ділянку, вказану земельну ділянку.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та з врахування позиції, висловленої в ухвалі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.10.2016р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ"Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", ПСП "Агрофірма "Світавнок", третя особа-ВАТ "Уманьфермаш" про визнання недійним договору оренди землі, витребування земельної ділянки, судові витрати на користь позивачки підлягають стягненню з відповідача - ПСП "Агрофірма "Світанок"(т.1 а.с.143-147).

Керуючись ст.ст. 258,259,263, 264, 265 , 352,354,355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Умань-Агро", Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма"Світанок" про витребування та повернення земельної ділянки - задовольнити повністю.

Витребувати у Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма"Світанок" та повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2.8932 га, розташовану на території Огіївської сільсьвої ради Ружинського району Житомирської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1825285200:03:000:0020, яка належить їй на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЖТ № 045945, виданого 20.01.2003 р. Ружинською райолнною державною адміністрацією Житомирської області.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок"( код 03754024, місцезнаходження: 08652, Київська область, Васильківський район, с.Ковалівка, вул.Леніна, 1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, судові витрати по справі в сумі 2801 грн. 44 коп. (Дві тисячі вісімсот одна гривня 44 копійки).

Сторони по справі:

позивачка: ОСОБА_1, проживає за адресою:13647, Житомирська область, Ружинський район, с.Огіївка, вул.Центральна, 19, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2;

відповідачі:

-Дочірнє підприємство "Умань-Агро", місцезнаходження: 20356, Черкаська область, Уманьський район, с.Гереженівка, вул.Грушевськуого, 61, код 34571712;

- Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Світанок" місцезнаходження: 08652, Київська область, Васильківський район, с.Ковалівка, вул.Леніна, 1, код 03754024.

Повне рішення по справі складено 29 березня 2018 року.

6

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошеннябезпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами, що діяли відповідно до ЦПК України в в редакції чинній до 15.12.2017р.

Суддя З. Б. Руденко.