Рішення № 73042047, 28.03.2018, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/71/17-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Стратовича О.В.

при секретарі Корнєйчук О.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 до Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, місце знаходження: м.Олевськ, вул.Свято-Миколаївська, 31, Житомирської області, про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку йому пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії на його користь відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 05.01.1998 року.

В липні 2017 року позивач звернувся із заявою до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплату пенсії на його користь відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з дня звернення, на яку отримав відповідь про відмову у перерахунку призначеної пенсії через відсутність підстав для застосування ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки при призначенні пенсії відповідач, збільшуючи її розмір на 1%, керувався лише ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чим порушив його право на пільговий характер розрахункової величини, визначений ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач в судове засідання не з’явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без його участі в зв’язку із сімейними обставинами, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить суд в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити, зазначивши, що позивачу призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Позивач не надав доказів подання заяви про перехід на інші умови пенсійного забезпечення, а тому відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачу здійснюється на умовах ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Оскільки виплата позивачу здійснюється відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то і збільшення розміру пенсії повинно/має бути проведене у розмірах, встановлених цим Законом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити з наступних підстав.

Згідно посвідчення серії А №444899, виданого 22.11.2005 року Житомирською облдержадміністрацією, позивач ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

З листа Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №30/В-8 від 27.07.2017 року вбачається, що позивач знаходиться на обліку в Ємільчинському об’єднаному УПФ України в Житомирській області і одержує пенсію по інвалідності в розмірі 5386,36 грн. згідно ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» та має страховий стаж на момент звернення 29 років 5 місяців 11 днів.

Відповідно до вищезазначеного листа відповідача, слідує, що позивач звертався до відповідача з вимогою провести перерахунок йому пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Даним листом відповідач відмовив позивачу у перерахунку такої пенсії, зазначивши, що вказана вище стаття визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного в нього стажу, але аж ніяк не розмір доплати до пенсії за понаднормативний стаж. Поняття доплати до пенсії за понаднормативний страховий стаж законодавцем закладено в ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої за кожен рік страхового стажу понад 35 років (25 років, якщо пенсія призначена до 01.10.2011 року) для чоловіків пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті. Так як у позивача відсутній страховий стаж понад 35 років для чоловіків, доплата до пенсії за понаднормативний стаж не нараховується.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону (ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Згідно зі ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

У відповідності до ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій, зокрема, першої категорії, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

09.07.2003 року прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як слідує з змісту п.13 розд.XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у його редакції, чинній на дату звернення позивача із відповідною заявою до відповідача, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначається одна пенсія за його вибором.

Враховуючи зазначене, лише особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України №1058-IV від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 10 червня 2008 року (справа №21-1748во07), від 07 липня 2015 року (справа №21-727а15) та від 20 вересня 2016 року (справа №21-1255а16).

З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України " Про службу в органах місцевого самоврядування".

Враховуючи те, що позивач не надав доказів подання заяви про перехід на інші умови пенсійного забезпечення, а тому відсутні підстави для перерахунку відповідно до ч.2ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, ст.ст. 49, 56 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 10, 27, п. 13 Розд. XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.19 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 9, 205, 229, 241-255, 263, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.246 КАС України:

Сторони: позивач – ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВН № 586405, ІПН – НОМЕР_1.

Відповідач - Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, адреса місцезнаходження:м.Олевськ, вул.Свято-Миколаївська, 31, код ЄДРПОУ: 41246527.

Повне судове рішення складено 29.03.2018 року.

Суддя: ОСОБА_3