Вирок № 73041732, 23.03.2017, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/374/17-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017060260000501 від 11.09.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВН № 376229, реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах кримінального провадження відсутній, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не інваліда, не депутата, раніше судимого:

- 06.05.1998 року Олевським районним судом Житомирської області за ч.1 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді виправних робіт на строк один рік з відрахуванням 10% заробітку в прибуток держави;

- 23.04.2001 року тим же судом за ч.3 ст.142 КК України (в редакції 1960 року) на шість років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 15.01.2008 року тим же судом за ч.3 ст.185 КК України (в редакції 2001 року) на три роки позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік шість місяців;

- 05.05.2010 року тим же судом за ч.2 ст.187 КК України на сім років позбавлення волі, 01.12.2015 року за постановою Коростенського міського суду Житомирської області від 23.11.2015 року на підставі ст.81 КК України звільненого умовно-достроково, з невідбутим строком 1 рік 1 місяць 27 днів, зареєстрованого і проживаючого за адресою: 11015, с.Михайлівка вул.Першого Травня, 35 Олевського району Житомирської області,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 та ч.1 ст.309 КК України,

з участю сторін

кримінального провадження:

прокурора Обушко Н.Д.

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за злочини проти власності, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та знову вчинив аналогічний злочин, маючи непогашену судимість, при наступних обставинах.

Так, 05 серпня 2017 року, об 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, підійшовши до стіни дерев’яного гаража, що розташований в с.Михайлівка по вул.Рад, 19-А Олевського району Житомирської області, який належить ОСОБА_2, і переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом відриву дощок стіни зазначеного гаража, зробивши у ній проєм, проник до середини приміщення гаража, далі через незамкнені дверцята до салону знаходячогося у гаражі автомобіля, марки «ВАЗ», моделі «2106», державний номерний знак «АМ 8442 ВС», який належить ОСОБА_2, де з «бардачка» вказаного автомобіля таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: грошові кошти купюрами різного номіналу в сумі 1800.00 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та з викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши при цьому потерпілому матеріальних збитків на вищевказану суму.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, 08 серпня 2017 року, об 18 годині 00 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, знову підійшовши до стіни дерев’яного гаража, що розташований в с.Михайлівка по вул.Рад, 19-А Олевського району Житомирської області, який належить ОСОБА_2, і переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом відриву дощок стіни зазначеного гаража, зробивши у ній проєм, проник до середини приміщення гаража, далі до салону автомобіля, марки «ВАЗ», моделі «2106», державний номерний знак «АМ 8442 ВС», який належить ОСОБА_2, де з «бардачка» вказаного автомобіля, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: грошові кошти в сумі 100.00 доларів США, офіційний курс, яких на день вчинення кримінального правопорушення згідно даних Національного банку України становить 2578.49 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та з викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши при цьому потерпілому матеріальних збитків на вищевказану суму.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, 02 вересня 2017 року, об 10 годині 00 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, вкотре підійшовши до стіни дерев’яного гаража, що розташований в с.Михайлівка по вул.Рад, 19-А Олевського району Житомирської області, який належить ОСОБА_2, і переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом відриву дощок стіни зазначеного гаража, зробивши у ній проєм, проник до середини приміщення гаража, звідки, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: бензопилу, марки «Vorskla», бувшу у використанні, вартістю 1653.94 грн., та електрозварювальний апарат, марки «TexAC Welding», бувший у використанні, вартістю 2626.20 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та з викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши при цьому потерпілому матеріальних збитків на суму 4280.14 грн.

Крім цього, в ніч (точного часу органом досудового розслідування не встановлено) на 10 вересня 2017 року, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, в черговий раз, підійшовши до стіни дерев’яного гаража, що розташований в с.Михайлівка по вул.Рад, 19-А Олевського району Житомирської області, який належить ОСОБА_2, і переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом відриву дощок стіни зазначеного гаража, зробивши у ній проєм, проник до середини приміщення гаража, звідки, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: металевий газовий балон, бувший у використанні, вартістю 250.00 грн., в якому знаходився 21 кілограм скрапленого газу, вартістю 261.00 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та з викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши при цьому потерпілому матеріальних збитків на суму 511.00 грн.

Таким чином ОСОБА_1, своїми умисними, злочинними діями заподіяв потерпілому ОСОБА_2, матеріальних збитків на загальну суму 9169.63 грн.

Крім того, 02.10.2017 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, ОСОБА_1, перебуваючи в лісовому масиві, поблизу с.Михайлівка Олевського району Житомирської області, на відстані близько 100 м., від автомобільної дороги, сполученням Олевськ-Журжевичі Олевського району, яка проходить в адміністративно-територіальних межах Олевського району Житомирської області, серед кущів знайшов поліетиленовий пакет, в якому знаходилися набої, в кількості двадцять штук, калібру 7.62 мм., які в подальшому переніс до місця свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, де незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав їх в кишені куртки, при собі, для власних потреб до 06.10.2017 року. А затим 06.10.2017 року, в період часу, з 16 години 30 хвилин, в ході проведення поверхневого огляду, навпроти будинку № 35 - місця проживання ОСОБА_1, що по вул.Першого Травня в с.Михайлівка Олевського району Житомирської області, працівниками поліції Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області було виявлено та вилучено набої, калібру 7.62 мм., в кількості двадцять штук, які відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 1/1859 від 24.11.2017 року являються боєприпасами до стрілецької нарізної вогнепальної зброї, калібру 7.62 мм., що виготовлені промисловим способом та які ОСОБА_1, незаконно придбав, носив і зберігав при сорбі без передбаченого законом дозволу.

Окрім цього, 06 листопада 2017 року, об 02 годині 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, і маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, підійшовши до вхідних дверей магазину «Водограй», що розташований в с.Михайлівка по вул.Першого Травня, 26 Олевського району Житомирської області, який належить приватному підприємцю ОСОБА_3, де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, за допомогою молотка, і прикладенням фізичних зусиль почав збивати навісний замок з металевої штаби, з метою проникнення до середини зазначеного приміщення магазину «Водограй», однак кримінальне правопорушення ОСОБА_1, не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній був поміченим місцевим жителем ОСОБА_4, після чого, зрозумівши, що він викритий, з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Разом із тим, на початку листопада місяця 2017 року, у невстановлений органом досудового розслідування день та час ОСОБА_1, знаходячись на ділянці польового масиву, що на околиці с.Михайлівка Олевського району Житомирської області, знайшов кущ дикоростучих рослин коноплі, які зірвав незаконно придбавши таким чином для власних потреб без мети збуту, і незаконно зберігаючи них при собі переніс до місця свого проживання, що в с.Михайлівка вул.Першого Травня, 35 Олевського району Житомирської області, де їх висушив та незаконно, без мети збуту зберігав до 13 листопада 2017 року.

А, затим 13 листопада 2017 року, час органом досудового розслідування не було вказано у обинувальному акті та не встановлено у судовому засіданні, при санкціонованому огляді будинку, за місцем проживання ОСОБА_1, що по вул.Першого Травня, 35 в с.Михайлівка Олевського району Житомирської області працівниками поліції Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет і паперовий згорток з рослинами подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору, масою 28.585 грами у висушеному стані, які відповідно до висновку експерта № 2/1244 від 29.11.2017 року, мають ботанічні ознаки рослин роду коноплі, містять основний психоактивний компонент коноплі – тетрагідроканабінол і є канабісом та згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 770 від 06.05.2000 року – віднесені до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, які ОСОБА_1, незаконно придбав, виготовив та зберігав по місцю свого проживання, для власних потреб без мети збуту.

Маса наркотичного засобу, що був вилучений у ОСОБА_1, 13.11.2017 року, в розмірі 28.585 грами у висушеному стані, згідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» (із змінами) – являється невеликим розміром.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, після роз’яснення йому судом суті обвинувачення винним себе у вчинених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.3 ст.185; ч.1 ст.263; ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 та ч.1 ст.309 КК України визнав повністю. В ході судового розгляду кримінального провадження надав суду показання підтвердивши те, що дійсно він вчинив зазначені кримінальні правопорушення за обставин, які наведені у обвинувальних актах. Погоджується на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту та допиту потерпілого ОСОБА_2, щодо тих обставин, які ніким, у тому числі і ним не оспорюються, вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, пояснивши, що рішення його є добровільним, наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому роз’яснені та зрозумілі. У вчиненому щиро розкаюється, розуміючи протиправність своїх дій, що були ним вчинені. Запевнив суд, що вкотре зробив для себе відповідні висновки. Просить суд, зважаючи на його вік, повне визнання ним своєї провини у вчинених кримінальних правопорушеннях, його каяття у вчиненому не застосовувати до нього сурового виду і міри кримінального покарання. Заявлений потерпілим ОСОБА_2, цивільний позов визнає повністю.

Потерпілий ОСОБА_2, у судовому засіданні надав показання підтвердивши фактичні обставини викрадення у нього 05.08.2017 року, 08.08.2017 року, 02.09.2017 року та 10.09.2017 року, із належного йому дерев’яного гаража, що розташований в с.Михайлівка по вул.Рад, 19-А Олевського району Житомирської області, і автомобіля, марки «ВАЗ», моделі «2106», державний номерний знак «АМ 8442 ВС», який належить йому вказаного вище майна. Просить суд обрати до ОСОБА_1, вид і міру кримінального покарання згідно вимог Закону. Погоджується також на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту та допиту обвинуваченого, щодо тих обставин, які ніким, у тому числі і ним не оспорюються та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, пояснивши, що рішення його є добровільним, наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому роз’яснені та зрозумілі. Заявлені позовні вимоги підтримує частково, в частині стягнення із обвинуваченого ОСОБА_1, завданої йому останнім матеріальної шкоди, в частині завданої моральної шкоди не підтримує, оскільки обвинувачений на його думку є «дармоїдом», а відтак невзмозі відшкодувати таку шкоду.

Потерпіла ОСОБА_3, у судове засідання не з’явилася, проте подала до суду заяву щодо розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, за ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 та ч.1 ст.309 КК України у її відсутності. Претензій до обвинуваченого не має, (а.с.29). Зі згоди всіх учасників судового розгляду, суд проводить розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, у відсутності потерпілої ОСОБА_3, на підставі її заяви, що відповідає положенням ст.325 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1, повністю визнав свою провину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185; ч.1 ст.263; ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 та ч.1 ст.309 КК України, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правільне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1

Показання обвинуваченого ОСОБА_1, надані ним під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень з визнанням у повному обсязі своєї винності у висунутих обвинуваченнях, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об’єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд вважає, що докази є належними і допустимими, а винність обвинуваченого ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185; ч.1 ст.263; ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 та ч.1 ст.309 КК України при обставинах, викладених в обвинувальних актах, повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1, суд кваліфікує за:

- ч.3 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, вчиненого проти власності, що виразилося в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до приміщення;

- ч.1 ст.263 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, вчинене проти громадської безпеки, що виразилося в незаконному носінні, зберіганні та придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу;

- ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, вчиненого проти власності, що виразилося у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до приміщення;

- ч.1 ст.309 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних правопорушень середньої тяжкості, вчинене у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що виразилося у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, обставини вчинення таких правопорушень, їх тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчинених злочинах.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом визнаються, як рецидив злочинів та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Так, відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Отже, обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує і те, що ОСОБА_1, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту і непогашену судимість, вчинив умисні кримінальні правопорушення, проти власності, громадської безпеки та у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, на шлях виправлення і перевиховання не став, висновків для себе не зробив, вчинив нові аналогічні кримінальні правопорушення, його вік, по місцю реєстрації та проживання характеризується з негативної сторони, проте визнав свою винність у судовому засіданні, надання показів у судовому засіданні щодо обставин вчинених ним кримінальних правопорушень, де показання його були логічними, послідовними і незміненими, а також разом із конкретними обставинами кримінального провадження, що викладені вище, наявністю претензій зі сторони потерпілого ОСОБА_2, і його думки щодо застосування кримінального покарання за вчинене, думки процесуального прокурора, і врахувуючи вказані вище пом’якшуючі обставини, суд приходить до висновку про необхідність обрання до ОСОБА_1, кримінального покарання за вчинені кримінальні правопорушення, пов’язаного з позбавленням волі на певний строк, в межах санкції частин статтей обвинувачення, врахувавши вимоги ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши середню межу покарання, що встановлена санкціями частин статтей, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, яке на думку суду буде необхідним та достатнім для попередження вчинення нових злочинів.

Менш суворий вид і міра кримінального покарання на думку суду буде недостатньою для виправлення ОСОБА_1, та попередження вчинення ним нових злочинів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

В порядку ст.128 КПК України потерпілим ОСОБА_2, пред’явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4378.49 грн., та 500.00 грн., витрат за надання правової допомоги адвоката, суд вважає, що дана позовна вимога підлягає до задоволення, і стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_2, зазначених сум майнової шкоди, оскільки даний розмір завданої шкоди встановлено у судовому засіданні та незаперечувався самим обвинуваченим.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу.

Приписами статті 1166 ЦК України визначено, що загальними підставами відповідальності за завдану майнову шкоду є майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ст.1177 ЦК України слідує, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_1, підлягають стягненню витрати на користь держави за проведення експертиз, в розмірі 2275.36 грн.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та, керуючись ст.8, 21, 55, 59, 63, 129 Конституції України, ст.ст.42, 55, 61, 62, 95, 100, 118, 124, 127-129, 217, 314-318, 325, 334, 337, 349, 368, 370, 373-376, 392, 393, 395 КПК України, ст.ст.12, 15, 50-51, 63, 65-67, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, ст.ст.16, 23, 1166, 1177 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 та ч.1 ст.309 КК України і призначити йому покарання за:

- ч.3 ст.185 КК України у виді трьох років шість місяців позбавлення волі;

- ч.1 ст.263 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

- ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України у виді трьох років двох місяців позбавлення волі;

- ч.1 ст.309 КК України у виді одного року обмеження волі.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1, за даним вироком рахувати з дня затримання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВН № 376229, реєстраційний номер облікової картки платника податків у матеріалах кримінального провадження відсутній (11015, с.Михайлівка вул.Першого Травня, 35 Олевського району Житомирської області), на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, (11001, м.Олевськ вул.Промислова, 17-А Житомирської області), 4 878 (чотири тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн., 49 коп., - у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВН № 376229, реєстраційний номер облікової картки платника податків у матеріалах кримінального провадження відсутній (11015, с.Михайлівка вул.Першого Травня, 35 Олевського району Житомирської області), на користь держави судовий збір в сумі 704.80 грн., які перерахувати на р/р 31215206700460, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37937308, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету – 22030101, отримувач УДКСУ в Олевському районі, МФО – 811039.

Після набуття вироку законної сили речові докази по кримінальному провадженню, які відповідно до постанови слідчих Козловця В.В., Кравченко К.Ф., та ОСОБА_6, «Про визнання та долучення до справи речових доказів» від 11.09.2017, 07.10.2017 та 14.11.2017 року перебувають на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2, (розписка), а саме:

- бензопилу, марки «Vorskla» та електрозварювальний апарат, марки «TexAC Welding», - вважати повернутою за належністю;

- 20 (двадцять) бойових набоїв, калібру 7.62 мм., які зберігаються у кімнаті для зберігання речових доказів Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області - знищити;

- металевий навісний замок з ключем та молоток з дерев’яною ручкою, які відповідно до квитанції № 001574 від 29.11.2017 року зберігаються у кімнаті для зберігання речових доказів Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області – обернути в дохід держави;

- подрібнені рослини конопель, загальною масою 28.585 грами у висушеному стані, які передано на зберігання до спеціального приміщення обліку та зберігання наркотичних засобів ГУНП в Житомирській області – знищити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВН № 376229, реєстраційний номер облікової картки платника податків у матеріалах кримінального провадження відсутній (11015, с.Михайлівка вул.Першого Травня, 35 Олевського району Житомирської області), на користь держави кошти в сумі 2275 (дві тисячі двісті сімдесят п’ять) грн., 36 коп., процесуальних витрат на залучення експерта.

Матеріали кримінального провадження № 12017060260000501 – залишити при обвинувальному акті, з подальшим їх зберіганні при кримінальному провадженні № 287/374/17-к.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_1, та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати у суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_7