Постанова № 73041531, 27.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1755/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2017р., суддя Шевченко І.Г., м. Суми, повний текст складено 02.01.18 року по справі № 818/1755/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому проси: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.07.2017 №0002165010, яким зобов'язано сплати штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 94 390,37грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2017р. по справі № 818/1755/17 позов залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі, що обґрунтовує тим, що судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин положення п. 31 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, які передбачають звільнення платника від фінансової відповідальності, оскільки граничний строк сплати узгоджених грошових зобов'язань по податку на прибуток підприємства за 2014 рік був 30.05.2015 року.

Відповідач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення апеляційної скарги заперечує в повному обсязі, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та відзиву на неї, пояснення представників сторін, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, перебуває на обліку у Харківському управлінні Офісу великих платників податків ДФС.

Вказані обставини визнаються учасниками справи, а тому, в силу приписів ч. 1 ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню.

ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" 10.02.2015 року подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік №9080941478, в якій задекларовано авансовий внесок з цього податку, що підлягає сплаті позивачем щомісячно протягом 2015 року, в сумі 3757375,00грн. (ряд.23 декларації) (а.с.52-56).

Працівниками Харківського управління Офісу ВПП ДФС України проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати до бюджету узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2014 рік.

Результати перевірки оформлені актом від 12.07.2017 №731/28-10-50-10-10/34013028 (а.с.9-13).

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем приписів: п.36.1 ст. 36 та п. 38.1 ст. 38 розділу І та п.57.1 ст. 57 глави 4 розділу ІІ ПК України, у зв'язку з тим, що платником податків несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного та узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2014 рік на загальну суму 471951,76грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем 27.07.2017 року прийнято повідомлення-рішення №0002165010, яким до товариства застосовано штрафні санкції відповідно до абз. 3 п. 126.1 ст. 126 ПК України у сумі 94390,37грн., за затримку на 724,747,748,752,755,765,766,768,772 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 471951,76грн. (а.с.7,8).

ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", не погодившись із вказаним рішенням податкового органу, оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подачі скарги до ДФС України, яка залишена без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що позивачем не оспорюється та обставина, що податкове зобов'язання сплачено ним з порушенням граничних строків, але заперечує проти застосування штрафу, передбаченого абз. 3 п. 126.1 ст. 126 ПК України, посилаючись на звільнення від відповідальності за порушення строків сплати податкового зобов'язання. Проте, п. 31 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на дані правовідносини не розповсюджується, оскільки штраф застосовано контролюючим органом за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань, сформованих та нарахованих позивачем в результаті господарської діяльності за 2014 рік.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 9 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України в редакції, чинній на час подання декларації передбачено, що у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому, сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1. статті 57 ПК України у редакції, що діяла як до 1 січня 2015 року, так і на момент подання декларації, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, за приписами вказаної статті Податкового кодексу України платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового в зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.152 п.14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "СМНВО" протягом всього 2015 року допустив порушення ст. 57 ПК України в частині своєчасності погашення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, а саме: грошове зобов'язання з граничним терміном сплати - 30.05.2015 частково погашено протягом 23.05.2017 по 10.07.2017 відповідно до інкасових доручень на загальну суму 471951,76грн. з затримкою на 724, 747, 748, 752, 755, 765, 766, 768, 772 календарних днів (а.с.57-80).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно, у відповідності до вказаних вище норм Податкового кодексу України застосовані санкції у розмірі 20% погашеної суми боргу.

Доводи позивача про те, що відповідачем не враховані норми п.31.1 ст. 31 (строк сплати податку та збору), п.36.1 ст.. 36 (податковий обов'язок), п.54.1 ст. 54 (визначення сум податкових та грошових зобов'язань) ПК України, а також посилання на те, що оскільки податковий обов'язок товариства зі сплати податку на прибуток виник саме в 2015 році, то враховуючи п.31 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Податкового кодексу України за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти його сплати не можуть застосовуватись, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Так, п.31 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Податкового кодексу України передбачає, що за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Таким чином, у даному випадку слід враховувати не сам факт сплати авансових внесків та дата виникнення податкового обов'язку по його сплаті, а період, за наслідками діяльності якого нараховані дані авансові внески.

При цьому, за приписами пункту 57.1. ст. 57 ПК України платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку саме за попередній звітний (податковий) рік, тобто 2014 рік.

Водночас, відповідно до п.31 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2015 року, за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Виходячи з наведеного, дана норма застосовується до декларацій, уточнюючих розрахунків, які подані платниками податку на прибуток за результатами діяльності у 2015 році, а господарські операції, за якими нараховується податок, мають бути вчинені у 2015 році.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції застосовані за порушення строків сплати грошових зобов'язань, які сформовані та нараховані позивачем саме за результатами господарської діяльності за попередній звітний період (2014 рік) та внесені до відповідного звітного податкового документу.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що позивач не довів правомірність заявлених позовних вимог, а наявні у матеріалах справи докази свідчать про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2017р. по справі № 818/1755/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. ТаційСудді А.М. Григоров З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 29.03.2018.