Постанова № 73041353, 28.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Денисюк Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/364/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представника апелянта: Овчиннікової Ю.А.

представника позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у справі № 803/1414/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

25.10.2017р. позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зобов'язання подати подання до органу Казначейства про повернення коштів в розмірі - 92 460,75 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2017р. позов задоволено частково. Суд зобов'язав відповідача подати подання до органу Казначейства разом із заявою про повернення коштів у сумі 92460,75 грн. В задоволенні позову до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області відмовлено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Нововолинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2017р. скасувати.

Представник апелянта ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з підстав в ній зазначених.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

На виконанні в Нововолинському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області перебуває виконавче провадження № 19830908 по примусовому виконанні виконавчого листа № 20194 який виданий 05.05.2010 р. Нововолинським міським судом Волинської області про солідарне стягнення з ТзОВ Будсервіс ЛТД», ТзОВ «Будівельна фірма «Конкурент» в користь ПАТ «Райффазейн банк Аваль» суми в розмірі - 1213086,70 грн.

При вчинені виконавчих дій 04.02.2013р. проведені прилюдні торги з реалізації належного ТзОВ «Будсервіс» ЛТД нерухомого майна.

Відповідно до протоколу № 03-0191/12-1 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 04.02.2013 р. переможцем торгів став ОСОБА_4

За придбане нерухоме майно, позивач сплатив грошові кошти в розмірі - 924 607,5 грн., в тому числі виконавчий збір - 92460,75 грн.

Згідно з розпорядженням Відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції виконавчий збір в розмірі - 92460,75 грн. перераховано до Державного бюджету України що підтверджується платіжним дорученням № 105 від 08.02.2013 р.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 19.11.2014р. у справі № 165/810/13-ц визнано недійсним протокол № 03-0191/12-1 від 04.02.2013р. про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, визнано недійсним свідоцтво № 247 про придбання ОСОБА_4 нерухомого майна та скасовано державну реєстрацію права на нього.

Дане рішення за результатами апеляційного та касаційного перегляду набрало законної сили.

З огляду на вказане, ОСОБА_4 вважає, що у зв'язку визнанням в судовому порядку прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна недійсними, виконавчий збір у розмірі - 92 460,75 грн. підлягає поверненню оскільки, сплачений помилково.

08.09.2017р. позивач звернувся до Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області із заявою в якій просив подати подання до органу Казначейства для повернення помилково сплачених коштів в розмірі 92 460,75 грн.

12.09.2017р. дана заява направлена до Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Проте, листом № 8411/03-36/03-1 від 13.10.2017р. Нововолинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області повідомив позивача що повернення коштів здійснюється шляхом безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів згідно рішення суду, які виконуються на підставі виконавчих документів та в порядку черговості надходження.

Відповідно до п. 33 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належить виконавчий збір, стягнутий органами державної виконавчої служби.

З платіжного доручення № 105 від 08.02.2013р. видно, що позивач перерахував Відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції на р/р № 31111050700005 Управління казначейства у м. Нововолинськ, суму в розмірі - 92460,75 грн. виконавчого збору.

Вказаний вище рахунок відповідає реквізитам рахунків, що підтверджується листом Головного управління Державної Казначейської служби у Волинській області від 24.01.2013 р. № 06-23/63-633 про надання реквізитів рахунків.

Отже, сума коштів перерахована належним платником до належного отримувача на встановлений рахунок. Тобто, сплачені ОСОБА_4 кошти в розмірі - 92460,75 грн. виконавчого збору не є коштами помилково або надмірну зарахованими до державного бюджету.

Із змісту ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України видно, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Механізм повернення коштів з державного та місцевого бюджету передбачений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845. (далі Порядок )

Згідно п. 16 даного Порядку, органи казначейства за судовим рішенням про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, що надійшли зокрема, у спосіб встановлений законодавством.

В п. 2 Порядку передбачено, що під безспірним списанням розуміється операція з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюється з метою виконання казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання ) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Колегією суддів дійшла висновку, що між сторонами існує спір щодо повернення коштів (виконавчого збору) як наслідок недійсності правочину а тому, пред'явлений позов не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів позивача.

Повернення коштів (виконавчого збору) як наслідок недійсності правочину, відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України здійснюється органами казначейства на підставі виконавчого документу який виданий на виконання рішення суду про стягнення коштів державного бюджету. ( пункт 3 Порядку № 845 ).

Згідно ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

ч.2 ст. 4 КАС України передбачено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в даному випадку не звернув увагу на ту обставину, що протиправні дії зі сторони державного виконавця під час виконання рішення суду були відсутні, а тому й не було підстав для задоволення позову.

З таких обставин, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, Нововолинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб що визначений законами і Конституцією України

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою в позові відмовити.

Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у справі № 803/1414/17 - скасувати.

В позові ОСОБА_4 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя Р.М. Гулид

Суддя С.М. Кузьмич