Постанова № 73041249, 22.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/223/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Гуляка В.В., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року, прийняту суддею Тимощук О.Л. у м. Івано-Франківськ о 11:24, повний текст якої складений 14 грудня 2017 року, у справі № 809/1411/17 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2017 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача - Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.61) просила визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №0007601407 від 15.09.2017 та податкове повідомлення-рішення №0007581407 від 15.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено фактичну перевірку за відсутності підстав, передбачених вичерпним переліком, визначеним п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлені порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, постанови КМУ №957 від 30.10.2008 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», ст.15, 18 Закону України від 19.12.1995 N481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та ст.221 ПК України №2755 від 02.12.2010, ст. 21-24 КЗпПУ, на підставі яких, на думку позивача, протиправно винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 15.09.2017 №0007601407 в сумі 20000 грн за торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни, та за торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, а також податкове повідомлення-рішення №0007581407 від 15.09.2017, яким визначену штрафну санкцію в розмірі 1 грн за порушення вимог у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зокрема позивач зазначає, що перевіркою встановлено купівлю однієї пляшки горілки «Вітражі» (40%) 0,5 л «Приватна колекція» за ціною 80,00 грн та пачку сигарет «Вінстон super slims» за ціною 28,90 грн. Однак акт перевірки не містить серії та номери марок акцизного податку, за якими можлива ідентифікація товару та його походження, номери купюр, що були використані під час придбавання товару.

Відповідно до п.2.2.13 акту перевірки від 01.09.2017 за №090187 було здійснено денний звіт РРО, наявність у касі суми коштів 211,55 грн підтверджено денним звітом РРО. Дана сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій була перерахована продавцем у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Крім того, позивач вважає висновок контролюючого органу щодо реалізації горілки «Немирів з калганом» 0,5 л (40%) за ціною 62,00 грн, що є нижчою від ціни, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» №957 від 30.10.2008, необгрунтованим, оскільки горілка, яку реалізовано 03.12.2016 о 09:49 фактично є «Настоянкою Немирів» (корінь калгану) 35% 0,5 л (2208906900) - горілкою, міцність якої становить 35%, тобто ціна, за якою її реалізовано, не є нижчою, ніж встановлені мінімальні ціни на горілку згідно Постанови №957.

Водночас зазначає провказує на необґрунтованість висновків відповідача про роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби. На момент здійснення перевірки торгового позивача сигарет «Вінстон» за ціною виробника, яка вказана на пачці 27,50 грн, не було в наявності, а посадовій особі відповідача фактично було реалізовано пачку сигарет «Вінстон» за відпускною ціною 28,90 грн з партії, отриманої 08.08.2017, що підтверджується видатковою накладною №ФР17-000110258, виписаною ТзОВ «ТЕДІС Україна», в якій максимальна рекомендована ціна пачки сигарет «Вінстон» становить 28,00 грн. Зазначена пачка сигарет з урахуванням акцизного збору 5% була реалізована за ціною 28,90 при максимально дозволеній ціні 29,40 грн.

Також позивач не погоджується із визначеним відповідачем в акті залишком тютюнових виробів, оскільки акт перевірки не містить інформації щодо проведення відповідачем підрахунку залишків алкогольних та тютюнових виробів.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частковою. Визнано протиправним та скасовано в частині рішення від 15 вересня 2017 року №0007601407 про застосування фінансових санкцій в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, сторони оскаржили його в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційних скаргах.

Позивач просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позову та прийняти в цій частині нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Відповідач просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач в обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що судом визнано правомірним рішення про застосування фінансових санкцій №0007601407 від 15.09.2017 в частині застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 10000,00 грн за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби. Так з акту перевірки слідує, що 23.08.2017 посадовими особами відповідача придбано одну пачку сигарет «Вінстон» за ціною 28,90 грн із зазначеною на пачці сигарет ціною 27,50 грн. Однак судом не взято до уваги, що відповідачем в акті перевірки здійснено опис пачки сигарет «Вінстон super slims». Крім того, відповідачем не надано жодних жоказів на підтвердження того, що в акті перевірки від 01.09.2017 вказана саме пачка сигарет, реалізована позивачем 23.08.2017. Позивач зауважує, що на час здійснення контролюючим органом перевірки сигарет «Вінстон super slims» з ціною виробника, яка вказана на пачці, 27,50 грн не було в наявності у торговому павільйоні, що підтверджується видатковою накладною № ФР17-000110258, виписаною ТзОВ «ТЕДІС Україна».

Позивач зазначає, що акт перевірки не повинен розцінюватися як єдиний або виключних доказ наявності порушень позивачем норм законодавства, одновними доказами повинні бути первинні документи, що складені за результатами відповідних господарських операцій.

Відповідач в обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема покликаючись на ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зазначає, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області правомірно за встановлені при проведенні фактичної перевірки порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» №957 від 30.10.2008 прийнято рішення про застосування до позивача фінансових санкцій.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву позивача на апеляційну скаргу відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до пп. 19-1.1.16 п.19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 80 ПК України визначає порядок проведення фактичної перевірки. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав (п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п.80.7 ст. 80 ПК України).

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 17.07.1998, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АЖ №297852 (а.с.16), та в розумінні статті 15 Податкового кодексу України позивач є платником податків та зборів.

Свою підприємницьку діяльність позивач провадить, зокрема, в торговому павільйоні №149, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Калуш, проспект Лесі Українки.

Посадовими особами Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області на підставі Наказу Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області №1436 від 21.08.2107 «Про проведення фактичної перевірки» та направлень №1256, №1257 від 22.08.2017 (а.с.49,50) з 23.08.2017 по 01.09.2017 проведено фактичну перевірку торгового павільйону, за адресою: Івано-Франківська область, м. Калуш, проспект Лесі Українки.

Перевіркою встановлено:

- проведення розрахункової операції на суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій та невидача розрахункового документа встановленого взірця. Відповідно до електронних стрічок за 03.12.2016 та за 23.08.2017 було виявлено відсутність розрахунків за придбання пляшки горілки «Приватна колекція київська» 0.5л (40%) по ціні 79,00 грн та пачка сигарет «Вінстон» по ціні 28.90 грн;

- роздрібна торгівля алкогольними напоями вітчизняного виробництва за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої. Відповідно до контрольної стрічки за 03.12.2016 о 09 год 49 хв. продано горілку «Немирів з калганом» місткістю 0,5 л (40%) по ціні 62,00 грн, чим було порушено вимоги Постанови КМУ від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» (відповідно до редакції постанови від 09.11.2016 - 69,78 грн);

- роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником таких тютюнових виробів. Посадовими особами, які проводили перевірку придбано одну пачку сигарет «Вінстон», виробник ПАТ «Джей ті Інтернешнл Україна», акцизна марка ТВ ЗФ 17/2 16 АГБГ 274706, ціна вказана на пачці 27.50 грн, дата виготовлення 24.04.2017. Вартість пачки сигарет з урахуванням акцизного податку становить 28.87 грн (27,50+5%), а фактично реалізовано по ціні 28.90 грн, про складено акт про результати фактичної перевірки №090187 від 01.09.2017 (а.с.18-19).

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач листом від 05.09.2017 подала письмове заперечення, на яке отримала лист відповідача №5197/10/09-19-14-07-22 від 14.09.2017, в якому останній зазначив, що зафіксовані в акті фактичної перевірки позивача порушення не спростовуються поданим запереченням (а.с.20-23).

На підставі акта перевірки від 01.09.2017 посадовими особами Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області прийнято оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій №0007601407 від 15.09.2017, яким позивачу визначено грошове зобов»язання у вигляді фінансових санкцій (штрафу) в розмірі 20000 грн, зокрема, за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, в розмірі 10000 грн та за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, в розмірі 10000 грн (а.с.25). Також, прийнято податкове повідомлення-рішення №0007581407 від 15.09.2017 про застосування штрафної санкції на суму 1 грн за проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій (а.с.26).

Позивач, вважаючи прийняті Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області рішення про застосування фінансових санкцій №0007601407 від 15.09.2017 та податкове повідомлення-рішення №0007581407 від 15.09.2017 протиправними, звернулася до суду з вимогою про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров"я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною четвертою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 (далі - Порядок № 790), визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

В силу п.5 Порядку № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 790 фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". До суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Зі змісту акту перевірки слідує, що позивачем порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» №957 від 30.10.2008 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Так, судом встановлено, що 03.12.2016 о 09:49 позивачем реалізовано настоянку "Немирівська Корінь Калгану", яку в чеку зазначено як «ГОРНЕМИРІВ. КАЛГАНОМ» (а.с.29) за ціною 62 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір мінімальних роздрібних цін на горілку та лікеро-горілчані вироби, інші, за 1 літр 100-відсоткового спирту становить 348,90 гривень, що в розрахунку за пляшку 0,5 л, 40% спирту становить 69,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

У наданих позивачем на розгляд суду сертифікату відповідності на настоянку «Немирівська Корінь калгану» (а.с.83) та протоколу випробувань Центру контролю якості продукції №9152 від 13.09.2016 настоянки «Немирівська Корінь калгану» (а.с.91-92) вказано міцність даного алкогольного напою 35%. Також, відповідно до пояснень позивача, які не спростовані представником відповідача, у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН ЛІМІТЕД», який є єдиним постачальником позивача, відсутня інша продукція, в найменувані якого вказано «Калган».

Натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження вмісту спирту в вказаному алкогольному напої саме 40%.

Таким чином, з урахуванням міцності вказаного алкогольного напою 35%, мінімальна роздрібна ціна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 становить 61,06 грн.

Враховуючи наведене, висновки відповідача про роздрібну торгівлю позивачем алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, є необґрунтованими, що має наслідком скасування рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про застосування фінансових санкцій №0007601407 від 15.09.2017 в цій частині.

Правилами роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 218 від 24.07.2002 (далі - Правила), визначається порядок роздрібної торгівлі сигаретами, цигарками, сигарами, сигарилами, тютюном люльковим, нюхальним, смоктальним, жувальним та іншими виробами з тютюну і його замінниками (далі - тютюнові вироби), вони спрямовані на додержання прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування.

Пунктом 13 Правил та ст.18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що за наявності в місці торгівлі тютюнових виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.

Згідно з п. 221.3 ст.221 Податкового кодексу України за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

До загальнодержавних податків належить, зокрема, акцизний податок (підпункт 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 ПК України).

Приписами пп. 14.1.4 п. 14.1. ст. 14 ПК України передбачено, що акцизним податком є непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, який включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

До підакцизних товарів належать тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну (пункту 215.1 статті 215 ПК України).

Згідно з підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України, у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп.213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПК України для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу, ставка податку становить 5%.

Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування (п.28.2 ст. 28 ПК України).

Відповідно до частин першої-другої статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

В розумінні пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПК України максимальною роздрібною ціною є ціна, встановлена на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

При цьому, максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом.

Водночас продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Таким чином, податковим законодавством визначено, що максимальні роздрібні ціни збільшуються не на ставку акцизного податку від максимальних роздрібних цін, а на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, яка має визначатися за формулою: сума акцизного податку = база оподаткування * 5%. При цьому база оподаткування у відповідності до підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України визначена як вартість реалізованих підакцизних товарів.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача 23.08.2017 здійснено закупку однієї пачки сигарет «Вінстон» за ціною 28,90 грн. Суд дійшов висновку, що оскільки на пачці тютюнового виробу вказана ціна 27,50 грн та з урахуванням акцизного податку 5% максимальна ціна вказаної пачки сигарет повинна становити 28,87 грн, працівником позивача здійснено продаж пачки сигарет за ціною, вищою за максимальну роздрібну.

За змістом ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом вірно зазначено, що ідентифікувати пачку сигарет згідно з вихідними даними, а саме по даті виготовлення, номеру акцизної марки чи різновиду марки самих сигарет «Вінстон», із даними видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, з метою встановлення факту продажу позивачем саме цієї пачки сигарет, що зазначена в акті перевірки, не є можливим.

Однак, позивачем на підтвердження правомірності дій при реалізації пачки сигарет «Вінстон» за ціною 28,90 грн, покликаючись на те, що реалізовано саме пачку сигарет «Вінстон super slims», на розгляд суду надано видаткову накладну №ФР17-000110258 від 08.08.2017, з якої слідує, що визначена виробником роздрібна ціна, нанесена на пачку, становить 28,00 грн.

Таким чином, реалізуючи пачку сигарет «Вінстон» за ціною 28,90 грн, яка перевищує максимально встановлену виробником (імпортером) роздрібну ціну 28,00 грн, збільшену на суму акцизного податку 5%, не перевищуючи максимально дозволену (29,40 грн), не суперечить п.13 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами та ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відтак відсутні підстави для застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених абзацом чотирнадцятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Суд першої інстанції не звернув належної уваги на вказані обставини, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Крім того, перевіркою встановлено проведення працівником позивача розрахункової операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (пункт 13).

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

На підтвердження проведення розрахунку з використанням реєстратора розрахункових операцій при придбанні горілки та сигарет позивачем надано дані Z-звіту від 23.08.2017 (а.с.62), який містить інформацію про продаж «ГОР.ВІТРАЖІ» за ціною 80,00 грн та «СИГ.ВІНСТОН» за ціною 28,90 грн. Зокрема позивач в покликається на те, що «ГОР.ВІТРАЖІ» є горілкою «Приватна колекція київська», а «СИГ.ВІНСТОН» є сигаретами «Winston super slims».

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій під час контрольної закупки посадовими особами відповідача, а тому застосування штрафної (фінансової) санкції до позивача є правомірним з огляду на ненадання позивачем сертифікату відповідності чи іншого доказу на підтвердження ідентичності горілки «Приватна колекція київська» та горілки «ВІТРАЖІ» та на невідповідність часу проведення перевірки та часу внесення відомостей до реєстратора.

Так в акті про результати фактичної перевірки №090187 від 01.09.2017 зазначено початок перевірки 23.08.2017 о 15 год 20 хв.

Відповідно до наданого позивачем Z-звіту від 23.08.2017 апеляційним судом встановлено, що реалізація «ГОР.ВІТРАЖІ» та «СИГ.ВІНСТОН» відбулась 23.08.2017 о 14 год 59 хв.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0007581407 від 15.09.2017, дійшов висновку, що розбіжність у часі між контрольною закупкою та внесенням відомостей до реєстратора розрахункових операцій на 20 хвилин спростовує твердження позивача про проведення вказаної розрахункової операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Слід зазначити, що вказаний висновок суду не узгоджується із пунктом 80.4 ст.80 ПК України, відповідно до якого перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Крім того, готівкові кошти на час проведення фактичної перевірки в сумі 211,55 грн (п.2.2.13 акту №090187 від 01.09.2017) станом на 15 год. 20 хв відповідає сумі коштів, відображеній Х-звіті денному станом на 15 год 20 хв (а.с.53), в якому зазначено наявність трьох касових чеків на загальну сумі 211,55 та не суперечить кількості чеків та сумі готівки за реалізовані товари станом на час фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області торгового павільйону №149 на пр.Л.Українки у м.Калуші.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 20000,00 грн за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої (10000,00 грн), роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби (10000,00 грн) та штрафної санкції в сумі 1,00 грн за порушення п.п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що має наслідком скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0007601407 від 15.09.2017 та податкового повідомлення рішення №0007581407 від 15.09.2017, прийнятих Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов»язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (п.1, п.2 ч.9 ст.139 КАС України).

Відповідно до ст. 322 КАС України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про новий розподіл судових витрат, понесених у зв»язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та про розподіл судових витрат, понесених у зв»язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В розумінні ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.

Відповідно до квитанції № N19K157315 від 19.10.2017 позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 640,00 грн (а.с.3) та відповідно до платіжного доручення №418 від 27.12.2017 за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у справі №809/1411/17 - 960,00 грн (а.с.131).

Таким чином, оскільки документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір на загальну суму 1600,00 грн, вказані витрати пов'язані з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, колегія суддів приходить до висновку про його стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 139, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у справі № 809/1411/17 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про застосування фінансових санкцій від 15 вересня 2017 року №0007601407 в частині застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 15.09.2017 №0007581407.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 39394463) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н. НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 1600,00 (одна тисяча шістсот) гривень сплаченого судового збору.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді В. В. Гуляк В. Я. Макарик Постанова складена в повному обсязі 28.03.2018.