Постанова № 73041225, 28.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2150/17 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

представника позивача: Москаленка Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська універсальна база-2001» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська універсальна база-2001» до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Черкаська універсальна база-2001» (далі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Коробкової Галини Олександрівни про стягнення виконавчого збору від 03.12.2017 року у ВП № 52433425.

Черкаський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 17 січня 2018 року адміністративний позов залишив без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року та прийняти нову постанову про задоволення позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, апелянт зазначив, що відповідач виніс оскаржувану постанову з порушенням строків її прийняття, а суд першої інстанції помилково застосував до даних спірних правовідносин норми Закону України «Про виконавче провадження» № 1404 в редакції від 05.10.2016 року.

Відповідач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що суд першої інстанції виніс законну та обґрунтовану постанову, а тому просив суд апеляційної інстанції залишити її без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду підлягає зміні у мотивувальній частині, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 30.09.2016 року державним виконавцем Кишкою В.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52433425 з виконання виконавчого напису № 594, вчиненого 06.02.2013 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального кругу Романій Н.В. про стягнення з ТОВ «Черкаська універсальна база - 2001» (боржник) на користь ПАТ КБ «Промекономбанк» (кредитор) боргу у розмірі 1 348 259 грн. 79 коп.

У п. 2 даної постанови боржнику запропоновано добровільно виконати її у термін до семи днів з моменту її винесення.

Пунктом 3 вказаної постанови передбачено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконання буде здійснено в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

03.12.2017 року у ВП № 52433425 головним державним виконавцем Коробковою Г.О. прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, якою з боржника - позивача у справі, стягнуто виконавчий збір у сумі 132 477 грн. 76 коп.

Також, 03.12.2017 року головним державним виконавцем Коробковою Г.О. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 52433425 від 03.12.2017 року у зв'язку з передачею майна, яке є предметом іпотеки, іпотекодержателю.

Позивач, вважаючи протиправною постанову відповідача від 03.12.2017 року у ВП № 52433425 про стягнення виконавчого збору звернувся до суду про її скасування.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року з подальшими змінами (далі - Закон № 606) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного його виконання державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір.

02 червня 2016 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).

Відповідно до положень п. 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 цей Закон набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.

Абзацом 2 п. 2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 передбачено, що Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року за № 606-XIV визнаний таким, що втратив чинність з дня набрання чинності Законом № 1404, крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що законодавець визначив порядок переходу від однієї форми регулювання правовідносин до іншої, навівши відповідні правила у розділі ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404.

Так, згідно з п. 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

З матеріалів справи убачається, що 30.09.2016 року державним виконавцем Кишкою В.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52433425, тобто під час дії Закону № 606, а тому колегія суддів приходить до висновку, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності Законом № 1404, завершуються у порядку, визначеному Законом № 606.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не звернув на це уваги та застосував до спірних правовідносин вимоги Закону № 1404, а відтак рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні з мотивів, зазначених судом апеляційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Як зазначає позивач, державний виконавець повинен був відповідно до вимог ст. 27, 28 Закону № 606 по закінченню семиденного строку прийняти постанову про стягнення з нього виконавчого збору, проте зробив це 03.12.2017 року, тобто з порушенням процедури такого стягнення.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з такими доводами апелянта з огляду на те, що вимоги ст. 27 та 28 Закону № 606 не містять зобов'язання державного виконавця прийняти одразу після закінчення семиденного строку для самостійного виконання рішення постанову про стягнення виконавчого збору.

Як зазначалося вище, оскаржувана постанова державного виконавця про стягнення з позивача виконавчого збору була прийнята 03.12.2017 року.

03.12.2017 року головним державним виконавцем Коробковою Г.О. було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 52433425 від 03.12.2017 року у зв'язку з передачею майна, яке є предметом іпотеки, іпотекодержателю.

Таким чином, спростовуються доводи апелянта про те, що постанова державного виконавця про стягнення з нього виконавчого збору була прийнята 04.12.2017 року, тобто вже після закриття виконавчого провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції помилково застосував до даних спірних правовідносин вимоги Закону № 1404, проте дійшов по суті правильного висновку про відмову в позові, а тому постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року підлягає зміні в її мотивувальній частині з підстав, зазначених апеляційним судом, а апеляційна скарга ТОВ «Черкаська універсальна база-2001» підлягає залишенню без задоволення.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або недоведеність матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - змінити.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська універсальна база-2001» - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року - змінити в її мотивувальній частині, за мотивів, наведених апеляційним судом.

В решті постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев